Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року Справа № 910/3091/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Євсікова О.О., Плюшка І.А.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"постановуКиївського апеляційного господарського суду від 26.03.2015у справі№ 910/3091/15-гза позовом до проОСОБА_7 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройенерго" 2. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" визнання договору недійснимза участю представників:позивача: відповідача 1: відповідача 2:Іванов В.П. не з'явились Ряба В.В.ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7.) звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецстройенерго" (далі - ТОВ "Спецстройенерго"), Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між відповідачами.

Ухвалою господарського суду господарського суду міста Києва від 16.02.2015 (суддя Балац С.В.) відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 (судді Куксов В.В., Ільєнок Т.В., Авдеєв П.В.) ухвалу скасовано, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, АТ "Укрексімбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Пунктом 1 частини 1 статті 62 ГПК України передбачено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом позову в даній справі є визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між АТ "Укрексімбанк", як іпотекодержателем та ТОВ "Спецстройенерго", як іпотекодавцем.

ОСОБА_7 подала даний позов до суду як учасник ТОВ"Спецстройенерго" та обґрунтовувала свої вимоги тим, що вона не була присутня на загальних зборах учасників товариства, рішенням яких був наданий дозвіл на передачу приміщення товариства в іпотеку, не була повідомлена про їх проведення та не надавала своєї згоди на укладення спірного договору. Таким чином, позивач обґрунтувала свої позовні вимоги порушенням її корпоративних прав, як учасника, на управління ТОВ "Спецстройенерго".

Згідно зі статтею 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Отже, незалежно від суб'єктного складу, якщо учасник (акціонер) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав, то такий спір підвідомчий господарським судам.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції, що даний спір не підвідомчий господарським судам України, є необґрунтованими.

Таку ж правову позицію викладено в п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та постанові Верховного Суду України № 911/2089/14 від 21.01.2015.

Враховуючи, що спір підвідомчий господарським судам України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано скасував ухвалу про відмову в прийнятті позовної заяви та передав справу на розгляд до суду першої інстанції.

Викладене свідчить про те, що приймаючи постанову, апеляційний господарський суд правильно застосував норми процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового акту.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 у справі № 910/3091/15-г залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: О. Євсіков

І. Плюшко