ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2015 року Справа № 910/29508/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М.,суддів:Круглікової К.С. (доповідач), Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015у справі№910/29508/14 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"доТовариства з додатковою відповідальністю "ТК"Мережевий стандарт"простягнення 390 372,64 грн. та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ТК"Мережевий стандарт" доПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" простягнення 3% річних, інфляційних втрат та збитків

за участю представників сторін :

позивача:Галецький В.Т.,

відповідача : Манжула А.М.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - позивач за первісним позовом) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт" (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання договору підряду № 424 від 31.07.2013 в розмірі 390 372,64 грн., з яких: 281 068,20 грн. - пеня, 109 304,44 грн. - штраф.

04.02.2015 на адресу господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт" (далі - позивач за зустрічним позовом) до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (далі - відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 3 275,87 грн. - 3% річних, 35 921,49 грн. - інфляційних втрат та 17 466,08 грн. збитків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2015 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт".

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2015 у справі № 910/29508/14 в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено повністю. Зустрічні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 275,87 грн. - 3% річних, 35 921,49 грн. - інфляційних втрат, 1 263,84 грн. судового збору. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 рішення місцевого господарського суду змінено в частині задоволення зустрічного позову щодо розміру інфляційних втрат та судових витрат, пункт третій резолютивної частини рішення викладений в такий редакції :"Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт" 3 275,87 грн. - 3% річних 21 739,85 грн. - інфляційних , 806,62 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подання зустрічного позову". В решті рішення залишити без змін. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК "Мережевий стандарт" на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" 403,31 грн. судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 та рішення місцевого господарського суду від 18.03.2015 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 31.07.2013 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Західенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК"Мережевий стандарт" укладено договір підряду № 424 , відповідно до п. 1.1 якого підрядник взяв на себе зобов'язання у 2013 - 2014 за завданням замовника виконати роботи, зазначені в п. 1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Найменування робіт: монтаж структурованої кабельної системи та активного обладнання "СКС - Бурштинська ТЕС" на ДТЕК БУРШТИНСЬКА ТЕС (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, сума цього договору становить 2 568 321,88 грн. та може бути зменшена за взаємною згодою сторін, що оформляється підписанням додаткової угоди. (п.3.2).

Згідно з п. 5.1 договору строк (термін) виконання робіт: не пізніше 210 днів з моменту набрання чинності цим договором.

Виконані підрядником роботи згідно з цим договором оформляються актами здачі - приймання наданих робіт у відповідності до п. 5.5 договору.

Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи (п.6.1.1).

Відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання та/або несвоєчасного виконання зобов'язань, а саме порушення підрядником строків виконання робіт, передбачених цим договором, підрядник сплачує замовнику неустойку за кожний прострочений день у розмірі 0,2% від суми несвоєчасно виконаних робіт. За порушення строків виконання робіт понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

За змістом п. 12.1 договору будь - які зміни і доповнення до цього договору вважатимуться дійсними, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані особами, уповноваженими на те сторонами за договором.

Позивач за первісним позовом, звертаючись до суду, мотивував вимоги тим, що договір набрав чинності з 31.07.2014, останнім днем виконання робіт є 25.02.2014, а відповідачем було порушено умови п. 5.1 договору, залишок будівельних робіт був виконаний останнім лише 26.05.2014, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 17-32 на загальну суму 1 561 492,00 грн. Строк виконання прострочено на 90 днів. За таких обставин, посилаючись на положення п. 7.2 договору позивачем за первісним позовом заявлено до стягнення з відповідача 390 372,64 грн., з яких: 281 068,20 грн. - пеня, 109 304,44 грн. - штраф.

В свою чергу, відповідач за первісним позовом проти вимог позивача за первісним позовом заперечував у зв'язку з відсутністю будівельної готовності будівлі НТЦ, в якій виконувались роботи, передбачені договором. Листом від 07.02.2014 № 029 підрядник до закінчення встановленого в договорі строку (терміну) виконання робіт звернувся до замовника щодо узгодження перенесення терміну завершення робіт (згідно з п. 5.1 договору). У відповідь, листом від 13.02.2014 № 112/269 замовник погодив перенесення терміну завершення робіт в приміщенні НТЦ на травень 2014. Отже, як вказує відповідач за первісним позовом, перенесення строків виконання робіт на травень відбулося не з його вини, а було пов'язане з простроченням позивача та було узгоджено сторонами шляхом обміну листами.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи частково зустрічну позовну заяву, місцевий господарський суд пославшись на встановлені ним обставини та умови договору, положення ГК України і ЦК України, зазначив про необґрунтованість позовних вимог за первісним позовом, оскільки позивачем за первісним позовом не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а з матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом були виконані роботи належним чином (якісно і вчасно), а позивачем прийняті дані роботи. При цьому, частково задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, а відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків, зазначив, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача за зустрічним позовом та сумою збитків у розмірі 17 466,08 грн.

Змінюючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення зустрічного позову щодо розміру інфляційних втрат та судового збору, суд апеляційної інстанції погодився з місцевим господарським судом стосовно відмови у задоволенні первісної позовної заяви, оскільки позивачем за первісним позовом не було доведено належними та допустимими доказами неналежне виконання підрядником (відповідачем за первісним позовом) умов договору в частині строків його виконання. При цьому апеляційний суд зазначив , що суд першої інстанції помилково задовольнив в повному обсязі вимоги позивача за зустрічним позовом в частині стягнення на його користь інфляційних втрат за період з листопада по грудень 2014, оскільки інфляційні можуть бути стягненні лише за грудень 2014, що за розрахунком апеляційного суду становить 21 739,85 грн. та підлягають стягненню на користь позивача за зустрічним позовом. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишив без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Сторонами не заперечується, що обумовлені договором роботи підрядником виконано.

Як вже зазначалося вище, між сторонами був укладений договір підряду № 424, відповідно до п. 1.1 якого підрядник взяв на себе зобов'язання у 2013 - 2014, за завданням замовника, виконати роботи зазначені в п. 1.2 цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Звертаючись з позовом до суду, позивач за первісним позовом зазначав, що відповідач за первісним позовом порушив строки виконання частини робіт за укладеним договором підряду, а тому він, керуючись п. 7.2 договору, нарахував штрафні санкції у розмірі 390 372,64 грн., які і просив суд стягнути на його користь.

Судами також було встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 11.12.2014 у справі №914/3932/14 за позовом ТОВ "ТК "Мережевий стандарт" до ПАТ "ДТЕК Західенерго" про стягнення коштів встановлено, що на виконання умов договору підряду № 424 від 31.07.2013 позивач виконав робіт з включенням вартості матеріалів на загальну суму 2 483 658,15 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2013на загальну суму 795 674,28 грн., актами №№ 1 - 16 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 від 29.11.2013; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2014 на загальну суму 1 687 983,90 грн., актами №№ 17- 32 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014 від 26.05.2014. Вищенаведені акти приймання виконаних будівельних робіт підписані відповідачем без застережень. З огляду на ту обставину, що за виконані роботи відповідач розрахувався лише частково, вказаним судовим рішенням з відповідача на користь позивача було стягнуто 724 661,82 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 11 635,12 грн. та 80 184,88 грн. інфляційних втрат. Дане рішення суду набрало законної сили.

З огляду на приписи ст. 35 ГПК України, обставини щодо належного виконання підрядником умов договору підряду не потребують доказування.

Як зазначалось вище, умовами договору погоджено строк (термін) виконання робіт - не пізніше 210 днів з моменту набрання чинності договору підряду (відповідно до положень п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками (31.07.2013р.) і діє до 30.06.2014р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань).

Пунктом 6.1.3 договору на замовника покладено обов'язок надати персоналу підрядника доступ на територію замовника для виконання робіт, коли це необхідно для виконання підрядником його обов'язків за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 07.02.2014р. відповідач за первісним позовом звернувся до позивача з проханням узгодити перенесення терміну завершення робіт у зв'язку з відсутністю будівельної готовності будівлі НТЦ, у відповідь на який отримав лист від 13.02.2014р. за № 112/269 про погодження перенесення терміну завершення робіт в приміщенні НТЦ на травень 2014р.

Як визначено в п. 12.1 договору підряду, будь - які зміни і доповнення до цього договору вважатимуться дійсними, якщо вони здійснені у письмовій формі і підписані особами, уповноваженими на те сторонами за договором.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про те, що сторонами письмово погоджено перенесення терміну виконання робіт за договором на травень 2014, та їх виконання в визначений строк підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт за травень 2014, які підписані уповноваженими представниками сторін договору без будь - яких зауважень щодо допущених у роботі відступів від умов договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову у задоволенні первісного позову.

Стосовно зустрічної позовної заяви колегія суддів вважає вказати наступне.

Судами також встановлено, що ПАТ "ДТЕК Західенерго", на виконання рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2014 у справі №914/3932/14, сплатило основний борг в розмірі 724 661,82 грн. - 15.01.2015, що підтверджується банківською випискою.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст. ст. 202 - 205 ГК України, ст. ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Як вірно вказав суд першої інстанції, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути на його користь 3% річних, розрахованих за період з 22.11.2014р. по 15.01.2015р. (дата сплати основного боргу за рішенням) в розмірі 3 275,87 грн. та інфляційних втрат за листопад - грудень 2014р. в розмірі 35 921,49 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суди попередніх судових інстанцій дійшли правомірного висновку, що розрахунок позивача є вірним та обґрунтованим, тому задовольнили в повному обсязі позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 3 275,87 грн., з чим колегія суддів також погоджується.

Крім 3% річних позивач за зустрічним позовом проси суд стягнути на його користь інфляційні втрати за період з листопада по грудень 2014 у розмірі 35 921,49 грн.

Як роз'яснено в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Отже, колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд з врахуванням рішення господарського суду Львівської області від 11.12.2014 у справі №914/3932/14, правомірно здійснив перерахування нарахованих позивачем за зустрічним позовом інфляційних втрат та зазначив, що на користь позивача за зустрічним позовом можуть бути стягнені інфляційні втрати лише за грудень 2014, що становить 21 739,85 грн., оскільки інфляційні втрати позивачем нараховано за період з 21.11.2014р. по 15.01.2015р.

В частині позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення 17 466,08 грн. збитків, колегія суддів вважає, що суди попередніх судових інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності прямого та безпосереднього причинного зв'язку між діями відповідача за зустрічним позовом та сумою збитків у розмірі 17 466,08 грн. , тому правомірно відмовили в цій частині у позові.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно змінив пункт третій резолютивної частини рішення місцевого господарського суду від 18.03.2015 в частині задоволення зустрічної позовної заяви стосовно розміру інфляційних втрат та судового збору.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду та вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом слід задовольнити частково, стягнувши на користь ТОВ "ТК "Мережевий стандарт" 3 275,87 грн. 3% річних, 21 739,85 грн. інфляційних втрат та 806,62 судового збору за подання зустрічної позовної заяви. В решті зустрічних позовних вимог слід відмовити. В задоволенні первісного позову - відмовити повністю.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для їх задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у справі №910/29508/14 - без змін.

Головуючий М. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова