Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року Справа № 910/1184/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКруглікової К.С.(доповідач),суддів:Нєсвєтової Н.М. Черкащенка М.М.розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 рокуу справі№ 910/1184/14 господарського суду міста Києваза позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"доВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"простягнення 3163, 54 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Діденко І.В.,

від відповідача: Савісько В.В.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 3653, 54 грн. страхового відшкодування (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.03.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 року, позов задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" грошові кошти: страхове відшкодування - 3653, 54 грн. та судовий збір в сумі 1827, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 року та рішення місцевого господарського суду від 24.03.2014 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 23.09.2009 року між позивачем (страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) було укладено договір страхування наземного транспорту № DO2FAD4034116 (далі - договір), за яким застраховано транспортний засіб "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

17.10.2011 року в місті Горлівці на вул. Горлівської девізії відбулося зіткнення автомобіля "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходився під керуванням ОСОБА_7, власником якого є ОСОБА_6, та автомобіля "Шеврале Авео", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_8. Вказане вбачається з довідки № 17059 від 18.10.2011 року. Згідно з постановою Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 11.11.2011 року у справі № 3-3393/11 (14), ОСОБА_8 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав ушкодження, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля становить 4351,04 грн., що вбачається зі звіту № 2007-1011Л від 25.10.2011 року з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу.

Позивач згідно зі страховим актом № И-4822 від 31.10.2011 року перерахував на користь страхувальника (ОСОБА_6) страхове відшкодування в розмірі 4163,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8067 від 03.11.2011 року.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля "ЗАЗ", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 4351,04 грн., а позивач виплатив страхувальнику 4163,54 грн., тобто, сплачена сума знаходиться в межах суми, визначеної звітом про оцінку.

Судами було встановлено, що позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи в межах суми 4163,54 грн.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Шеврале", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/7117111 застрахована відповідачем.

Полісом № ВЕ/7117711 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50000,00 грн., франшиза за даним полісом - 510,00 грн.

Позивач, звертаючись з даним позовом, просив суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 3653, 54 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), оскільки страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем відповідно до полісу № ВЕ/7117711.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний господарський суд, керувався положеннями ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Встановивши обставини щодо понесених Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Інгосстрах" витрат на загальну суму 3653, 54 грн. (страхового відшкодування), які підтверджені матеріалами справи та відповідають ліміту відповідальності ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", установленої полісом № ВЕ/7117711, місцевий господарський суд обґрунтовано стягнув зазначену суму з відповідача.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 року, прийнятої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 року по справі № 910/1184/14 - без змін.

Головуючий К. Круглікова Судді:Н. Нєсвєтова М. Черкащенко