Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 року Справа № 920/1973/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.,

суддів Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2014

у справі №920/1973/13 Господарського суду Сумської області

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Сумської міської ради

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міської ради та просив суд визнати незаконним та скасувати п. 2 додатку №2 до рішення відповідача від 30.10.2013 №2767-МР "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям, підприємцям і громадянам", яким відмовлено позивачеві у поновленні укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Сумської області від 06.03.2014 (головуючий суддя Котельницька В.Л., суддя Джепа Ю.А., суддя Левченко П.І.) позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 2 додатку №2 до рішення Сумської міської ради від 30.10.2013 №2767-МР "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям, підприємствам та громадянам". Стягнуто з Сумської міської ради на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 1147,00 грн. витрат по сплаті судового збору, 2000,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що оскаржуваним рішенням відповідача порушено переважне право позивача на поновлення дії договору оренди, а тому - це рішення є незаконним.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 (судді: Сіверін В.І., Терещенко О.І., Івакіна В.О.) назване судове рішення скасоване, в позові відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що в даному випадку відсутня згода орендодавця на продовження договору оренди землі, тому оспорене рішення міськради є законним.

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач Сумська міська рада просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, як законну та обґрунтовану.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

24.12.2008 Сумською міською радою було прийнято рішення №2270-МР "Про надання в оренду земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям і підприємствам". Згідно із списком підприємств, установ, організацій та підприємств, яким надаються в оренду земельні ділянки, який є додатком до вказаного рішення, підприємцю ОСОБА_1 була надана земельна ділянка площею 0,0090га по АДРЕСА_1 у м. Сумах за рахунок земель житлової та громадської забудови з терміном користування - 5 років, цільове призначення - землі комерційного призначення під розміщення торговельного кіоску.

22.04.2009 між позивачем та Сумською міською радою був укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки. Згідно з умовами договору земельна ділянка надана в оренду під розміщення торговельного кіоску (без капітальної забудови), згідно з Українським класифікатором цільового використання - землі комерційного використання.

Відповідно до пункту 2.2 договору оренди він укладений терміном до 24.12.2013. Після закінчення терміну дії договору орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків відповідно до умов цього договору, має за інших рівних умов, переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавця про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття договором чинності законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені цим договором.

В той же час, у пункті 5.2 договору сторонами обумовлено, що він припиняється у разі закінчення строку дії договору.

Як зазначалось вище договір укладено терміном до 24.12.2013 року.

30 жовтня 2013 року Сумською міськрадою було розглянуто звернення позивача та прийнято рішення №2767-МР "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям, підприємцям і громадянам". Пунктом 2 Додатку №2 до рішення Сумської міської ради від 30.10.2013 року №2767-МР позивачу було відмовлено у поновленні Договору оренди.

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Як вбачається із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, земельна ділянка по АДРЕСА_1 у м. Сумах є комунальною власністю і право розпоряджатися нею віднесено до компетенції Сумської міської ради ( ст.ст. 80, 83 ЗК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Статтею 31 названого Закону передбачено, що договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За приписами частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Апеляційним господарським судом встановлено, що в порушення вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" при зверненні до міськради з листом-повідомленням про продовження договору оренди землі позивачем не було надано проекту додаткової угоди. Однак, назване звернення було розглянуто міськрадою та прийнято рішення про відмову в продовженні договору оренди. Про зазначене рішення відповідач повідомив позивача листом від 04.12.2013 №2573/02.02.02-17, тобто до закінчення договору оренди. Разом з тим, судами не встановлено, що орендодавець - відповідач мав намір передати вищевказану земельну ділянку в оренду іншій особі (особам).

З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки судом апеляційної інстанції норми матеріального та процесуального права порушено не було колегія вважає, що підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2014 у справі №920/1973/13 - без змін.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Мачульський Г.М. Шаргало В.І.