ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2015 року Справа № 5023/4646/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т.Ф.,

Сибіги О.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги КП "Харківводоканал" та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 25.05.2015у справіГосподарського суду Харківської областіза позовом КП КГ "Харківкомуночиствод"доДП "Завод ім. В.О. Малишева"простягнення 796331, 83 грн.,в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: Степанова А.В. (дов. від 30.07.15 № 04-16),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 20.04.2015 господарського суду Харківської області в задоволенні заяви Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про визнання виконавчого наказу таким що не підлягає виконанню відмовлено.

Постановою від 25.05.2015 Харківського апеляційного господарського суду вказану вище ухвалу скасовано, визнано, таким, що не підлягає виконанню, наказ господарського суду Харківської області по справі № 5023/4646/11 від 09.08.2011.

Не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду, КП "Харківводоканал" (який є правонаступником КП КГ "Харківкомуночиствод") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Також, позивачем надано до Вищого господарського суду пояснення, в яких він підтримує вимоги касаційної скарги.

Відповідачем надано до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому він просить змінити постанову Харківського апеляційного господарського суду та визнати наказ від 09.08.2011 господарського суду Харківської області таким, що не підлягає скасуванню в частині стягнення основного боргу.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, 09.08.2011 року на виконання рішення господарського суду Харківської області від 27.07.2011 року було видано наказ у справі № 5023/4646/11 про стягнення з ДП "Завод ім. В.О. Малишева" на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомунчиствод" 446331, 83 грн. боргу, 7963, 32 грн. держмита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Звертаючись із заявою про визнання виконавчого наказу таким, що не підлягає виконанню, ДП "Завод ім. В.О. Малишева" послалось на те, що На виконання вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" між КП "Харківводоканал" та ДП "Завод ім. В.О. Малишева" було підписано акт звіряння заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних, інфляції, судових витрат, індексації, що обліковувалась станом на 01.09.2012 року і не сплачена станом на 30.10.2012 року. Узгоджена, зокрема, сума до списання кредитором становить 18570782, 33 грн., а відтак зазначена сума є списаною з дати підписання такого акту в силу приписів п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Судами з'ясовано, що ДП "Завод ім. В.О. Малишева" включено до складу Державного концерну "Укроборонпром" згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 993 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром".

Законом України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" № 5213-VІ від 06.09.2012 визначено, що цей Закон визначає комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром". Вказаний Закон набрав чинності 30.10.2012.

Частиною 1 ст. 2 названого Закону передбачено, що вирішення питань заборгованості за природний газ, електричну та теплову енергію, водопостачання та водовідведення, на умовах, визначених цією статтею, підлягають списанню відповідно до п. 3, зокрема, заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за надані їм послуги з водопостачання та водовідведення перед суб'єктами господарювання, що надають послуги з водопостачання та водовідведення, яка виникла станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом, а також заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам оборонно-промислового комплексу на заборгованість за природний газ та послуги з його транспортування, теплову енергію, електричну енергію та надані послуги з водопостачання та водовідведення станом на 1 вересня 2012 року і не сплачені станом на дату набрання чинності цим Законом.

Списання заборгованості (у тому числі з пені, штрафних та фінансових санкцій) відповідно до ст. 2 Закону здійснюється підприємствам оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та її дочірніми компаніями (підприємствами), а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення (далі - учасники процедури списання), у такому порядку:

1) обсяг заборгованості (у тому числі реструктуризованої) визначається з урахуванням вимог законодавства з питань інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів та розрахунків і списується учасниками процедури списання у сумах, що обліковуються в бухгалтерському обліку таких учасників, враховуючи у тому числі суми пені, штрафних санкцій, 3 відсотки річних та індекс інфляції на дату списання;

2) для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів;

3) списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню;

4) датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання;

5) у разі якщо у статутному капіталі підприємства - учасника процедури списання 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, взаємно погоджений акт погоджується органом, уповноваженим управляти таким підприємством.

Згідно п.2 ч. 2 ст. 2 зазначеного вище Закону для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів.

Отже, зазначені комісії складають акти звіряння, а датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

Судами встановлено, що на виконання вимог вказаного вище Закону в передбаченому ним порядку КП "Харківводоканал" та ДП "Завод ім. В.О. Малишева" підписано акт звіряння заборгованості з урахуванням штрафних санкцій, 3% річних, інфляції, судових витрат, індексації, що обліковувалась станом на 01.09.2012 року і не сплачена станом на 30.10.2012 року, який на виконання вимог п.5 ч.2 ст.2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" погоджено з органом управління майном ДП "Завод імені В.О. Малишева" - ДК "Укроборонпром", про що свідчить відповідний підпис та печатка на актах.

При цьому апеляційним господарським судом правомірно враховано і те, що факт, списання заборгованості (який в даному випадку є преюдиційним в силу приписів ст. 35 ГПК України) підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 18.01.2013 року у справі № 5023/10655/11 та постановою Вищого Господарського суду України у справі № 5023/10655/11 від 23.04.2013 року, якими вимоги стягувача до боржника в сумі 18 570782,33 грн. відхилені під час розгляду справи про визнання банкрутом ДП "Завод ім. Малишева".

За таких обставин, враховуючи приписи п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" обґрунтованим є висновок господарського суду апеляційної інстанції, що заборгованість боржника перед стягувачем у розмірі 18 570 782, 33 грн. згідно акту звіряння заборгованості є списаною з моменту (з дати) підписання такого акту, а відтак, згідно ст. 117 ГПК України судом правомірно визнано спірний наказ таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення суми заборгованості.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційним господарським судом помилково не враховано те, що за цим наказом з ДП "Завод ім. Малишева" було стягнуто також і судові витрати, які було визнано господарським судом Харківської області в межах банкрутної справи № 5023/10655/11 та включено до реєстру вимог кредиторів до 4 черги, а тому останні не є списаними, а судовий наказ безпідставно визнано таким, що не підлягає виконанню в цілому.

З урахуванням наведеного вище колегія суддів дійшла висновку, постанова Харківського апеляційного господарського суду підлягає зміні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 25.05.2015 Харківського апеляційного господарського суду змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції: "Апеляційну скаргу ДП "Завод ім. В.О. Малишева" на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2015 у справі № 5023/4646/11 задовольнити. Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.04.2015 у справі № 5023/4646/11 - скасувати. Визнати, таким, що не підлягає виконанню, наказ господарського суду Харківської області по справі № 5023/4646/11 від 09.08.2011 в частині стягнення боргу в сумі 446331, 83 грн. (чотириста сорок шість тисяч триста тридцять одна грн. 83 коп.)".

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.