Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2016 року Справа № 910/13371/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Бондар С.В. (доповідач),суддівВасищака І.М., Студенця В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Дочірнього підприємства "Агентство професійної безпеки "Беркут" від позивача: Федорчук В.В. від відповідача: Гаврюшенко В.В.на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 рокуу справі№ 910/13371/15за позовомДочірнього підприємства "Агентство професійної безпеки "Беркут"доМіністерства економічного розвитку і торгівлі Українипростягнення 69 596,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Агентство професійної безпеки "Беркут" (далі позивач) звернулось з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі відповідач) про стягнення 43 896,50 грн. - основний борг; 24 151,10 грн. - інфляція; 1 549, 14 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовуються тією обставиною, що відповідачем порушені умови договору № 17 від 01.04.2013 року (далі Договір) та не оплачені послуги за період січень-лютий 2014 року.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляції та 3% річних ґрунтуються на приписах ст. 625 ЦК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягало стягнення 43 896, 50 грн. - основного боргу; 23 207,56 грн. - інфляції; 1 039, 08 грн. - 3% річних. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Як вбачається з рішення суду першої інстанції позивачу частково відмовлено в стягненні інфляції та 3% річних в зв'язку з перерахунком судом інфляції та 3% річних.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки відповідач прийняв послуги, однак не оплатив їх вартості, основна заборгованість в розмірі 43 896,50 грн. підлягає стягненню з відповідача.

25.11.2015 року Київським апеляційним господарським судом прийнята постанова, згідно до якої апеляційну скаргу відповідача було задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог в зв'язку з тим, що сторонами не погоджено кошторису вартості послуг охорони на 2014 рік, не визначено остаточного обсягу закупівлі послуг, позивачем не доведено, які саме послуги надавались відповідачу, та не надано кошторису відповідних послуг. В постанові апеляційної інстанції також зазначено про те, що відповідачу, у встановленому законодавством порядку не передано зобов'язання за Договором.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить залишити а силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції прийшов до невірного висновку в оскаржуваній постанові.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

У справі було оголошено перерву до 04.02.2016 року.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

01.04.2013 року між позивачем (виконавець) та Державним агентством України з управління державними корпоративними правами та майном (Замовник), було укладено Договір (а.с.11 - 13), відповідно до умов якого (п. 1.1) позивач зобов'язався надати Замовнику послуги охорони, а саме: охорони інспекторами служби безпеки (далі - ІСБ) адміністративної будівлі та прилеглої території за адресою: м. Київ, вул. Сурікова, 3 (далі - Об'єкт), а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги в строк та на умовах, що передбачені Договором, кількість постів: пост №1 - один цілодобовий пост; пост №2 - один цілодобовий пост (п. 2.1 Договору з врахування додаткової угоди № 1 до Договору - а.с.16).

Згідно з п. 4.1 Договору, розрахунки здійснюються щомісячно, в безготівковій формі, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акта надання-приймання послуг.

Згідно п. 11.4 Договору, реорганізація сторін не є підставою для припинення діючого договору.

Додатковою угодою № 3 від 24.12.2013 року до Договору (а.с.19) він був приведений у відповідність з набуттям Міністерством промислової політики України правонаступництва Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, у зв'язку з чим Замовником за Договором стало Міністерство промислової політики України.

Відповідно до п. 3.1 Договору, з урахуванням додаткової угоди №2 до Договору, його ціна становить 216 900,36 грн.

Між сторонами було погоджено протокол договірної ціни послуг охорони та за актом передано і прийнято під охорону Об'єкт.

В п.10.1 Договору сторонами погоджено строк дії Договору, відповідно до якого договір діє з 01.04.2013 року до 31.12.2013 року.

Додатковою угодою № 3 від 24.12.2013 р. до Договору, п.10.1 Договору викладено в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з 01.04.2013 року і діє до 24.02.2014 року, або до дати укладення договору з переможцем відкритих торгів".

Додатковою угодою № 4 до Договору, п.10.1 Договору викладено в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з 01.04.2013 року і діє до 31.04.2014 року, або до дати укладення договору з переможцем відкритих торгів".

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2014 року № 94 "Про реорганізацію Міністерства промислової політики України" (а.с. 105) встановлено - реорганізувати Міністерство промислової політики України шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 61 від 28.01.2015 року (а.с. 106) "Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі" погоджена пропозиція Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо можливості забезпечення здійснення покладених на нього функцій і повноважень Мінпромполітики, що припиняється.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 02.07.2015 року внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Міністерства промислової політики України (а.с.109-110).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2015 року було здійснено заміну неналежного відповідача - Мінпромполітики на належного відповідача (як вважав суд) - Міністерства економічного розвитку і торгівлі (а.с. 115-117).

Питання пов'язані з утворенням (реорганізацією або ліквідацією) міністерств, інших органів виконавчої влади регулюється Постановою КМУ від 20.10.2011 року № 1074 "Про затвердження порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" (далі Порядок).

Абзацом 2 пункту 6 Порядку передбачено, що права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

Пунктом 7 Порядку визначено, що майнові права та обов'язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.

До матеріалів справи залучено передавальний баланс Мінпромполітики України, станом на 29.12.2014 року (додаток № 1 до передавального акту балансових рахунків, майна, дебіторської та кредиторської заборгованості), розшифровка позабалансових рахунків та розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості за бюджетними програмами, не передбаченими Законом України "Про державний бюджет України" на 2014 рік, що передається від Мінпромполітики України до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (а.с. 156-166).

З розшифровки дебіторської та кредиторської заборгованості, про яку зазначено вище, вбачається, що до відповідача не були передані майнові права та обов'язки, які випливають з Договору.

Враховуючи те, що відповідно до приписів п.7 Порядку підставою передачі майнових прав та обов'язків, у даному випадку, є передавальний акт (з відповідними додатками та розшифровками), суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог не має, оскільки відповідачу у встановленому законодавством порядку не передано зобов'язання за Договором (не зважаючи на викладені у мотивувальній частині постанови інші підстави для відмови в задоволенні позовних вимог).

За таких обставин, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова апеляційної інстанції повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Дочірнього підприємства "Агентство професійної безпеки "Беркут" відмовити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 року прийняту у справі № 910/13371/15 залишити без змін.

Головуючий С.В.Бондар

Судді І.М.Васищак

В.І.Студенець