Постанова ВГСУ від 03.08.2016 року у справі №904/4318/15

Друк

Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий господарський суд україни ( ВГСУ )

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 904/4318/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"на ухвалу від Дніпропетровського апеляційного господарського суду 18.05.2016у справі Господарського суду№ 904/4318/15 Дніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали"простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Циганкова О.В.;- відповідача Хорунженко В.С.;ВСТАНОВИВ:

20.05.2015 Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2016 у справі № 904/4318/15 (судді: Новікова Р.Г., Бондарєв Е.М., Фещенко Ю.В.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кольорові метали" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" суму простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 4 687 499, 99 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 99 058 101, 35 грн.), суму строкової заборгованості зі сплати процентів в розмірі 30 078, 13 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 635 622, 92 грн.), суму простроченої заборгованості зі сплати процентів в розмірі 532 812, 49 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 11 259 604, 00 грн.), 3% річних, нарахованих за прострочення сплати процентів, в розмірі 1 484, 93 доларів США (за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 05.05.2015 становить 31 380, 09грн.), штраф у розмірі 152 300, 00 грн. за порушення зобов'язання, визначеного пунктом 4.3.9 кредитного договору (в редакції договору № 25 від 29.10.2014 про внесення змін), штраф у розмірі 152 300, 00 грн. за порушення зобов'язання, визначеного пунктом 4.3.10.6 кредитного договору (в редакції договору № 25 від 29.10.2014 про внесення змін) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 73 080грн.; в іншій частині у позові відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 904/4318/15 (судді: Чередко А.Є., Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; зупинено провадження у даній справі до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі, подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати з підстав порушення судом ст. 79 ГПК України, та передати справу на розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Усі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" унормовано, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування

Відповідно до п. 5 вказаної постанови пленуму питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно з п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

За змістом статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку (п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи. Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

Згідно з приписами ст. 86 ГПК України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити: 1) найменування господарського суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад); 2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала; 3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство; 4) висновок з розглянутого питання; 5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Виходячи з наведеного, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 ГПК України, а також містити викладення обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі.

Водночас, як вказувалося вище, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи є не обов'язком суду, а правом, при реалізації якого, суду слід навести обґрунтовані мотиви необхідності вчинення такої процесуальної дії як зупинення провадження у справі саме у зв'язку з її призначенням, що зумовлює, щонайменш, викладення (наведення) судом в ухвалі про зупинення провадження у справі фактичних даних, що входять до предмету доказування у даній справі та які не можуть бути встановлені судом, а виключно судовими експертами, оскільки їх встановлення потребує спеціальних знань.

Предметом доказування у господарському процесі є сукупність фактів, які мають правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного й обґрунтованого рішення по справі. Факти, які мають правове значення, або юридичні факти - це факти, з наявності або відсутності яких закон пов'язує можливість виникнення, зміни і припинення правовідносин.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, як вже зазначалося, ухвала апеляційного господарського суду про зупинення провадження у даній справі не містить обґрунтованого мотивування необхідності призначення судової експертизи, призначення якої зумовило зупинення провадження у даній справі.

Так, апеляційним господарським судом не вказано, які саме спеціальні знання необхідні для перевірки розрахунку боргу за кредитним договором, та не визначив конкретних підстав для проведення експертизи, доцільність її проведення. В той час як, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу (ч. 5 ст. 42 ГПК України).

До того ж, апеляційним господарським судом не вказано, в чому полягає складність у перевірці розрахунку боргу, якому була надана оцінка судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що при винесенні оскаржуваної ухвали про зупинення провадження у справі апеляційним господарським судом було порушено норми процесуального права, а саме ст. ст. 79, 86 ГПК України, у зв'язку із чим ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.05.2016 у справі № 904/4318/15 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України