Історія справи

Постанова ВГСУ від 03.02.2026 року у справі №569/16618/23
Постанова ВГСУ від 03.02.2026 року у справі №569/16618/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 569/16618/23

провадження № 51-5033 км 24

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання захисника прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_6 ,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2024 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області.

Оскаржені судові рішення

1. Оскарженим вироком, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_7 засуджено за частиною 6 статті 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати посади в сфері культури на строк 12 років та з конфіскацією усього належного їй на праві власності майна.

2. Суд визнав доведеним, що засуджена 30 вересня 2022 року[1]взяла участь у мітингу-концерті на Красной площі у м. Москві, присвяченому прийняттю до складу Російської Федерації Донецької і Луганської Народних Республік та Херсонської і Запорізької областей, виконавши в супроводі хору військ національної гвардії Російської Федерації пісню ОСОБА_10 «ІНФОРМАЦІЯ_2».

3. Такі дії засудженої отримали правову кваліфікацію як активна участь у заходах політичного характеру, спрямованих на підтримку держави-агресора.

Вимоги і доводи касаційних скарг

4. Захисник, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК.

5. Захист зазначає, що ОСОБА_7 не було вручено письмове повідомлення про підозру та обвинувальний акт, відтак вона не набула статусу підозрюваної та обвинуваченої. До початку розгляду справи по суті суди не переконалися в тому, що засуджена дійсно проінформована про характер і підстави висунутого проти неї обвинувачення.

6. Докази покладені в основу обвинувального вироку, зокрема відеозаписи та показання свідків не підтверджують факт вчинення засудженою інкримінованого їй кримінального правопорушення.

7. На переконання сторони захисту, без проведення судової комплексної лінгвістичної експертизи усного мовлення засудженої та судової психологічної експертизи неможливо довести, що вона під час своїх виступів діяла свідомо, без ознак психологічного тиску на неї з боку представників збройних формувань Російської Федерації.

Позиції учасників касаційного розгляду

8. Захисник підтримала доводи скарги та просила її задовольнити.

9. Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги, вважаючи судові рішення законними і обґрунтованими.

Оцінка Суду

10. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що подану скаргу слід залишити без задоволення.

11. Статтею 438 КПК передбачено, що при вирішенні питання про наявність підстав для скасування судових рішень суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

12. Отже, касаційний суд не перевіряє оскаржуваних судових рішень щодо неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а виходить із обставин, установлених судом.

13. Відповідно до частини 2 статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

14. Суд також зазначає, що коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що це істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі[2], а також вплинуло або могло вплинути на правильність висновків суду щодо обставин справи.

15. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 розглядалося в порядку спеціального судового розгляду (in absentia).

16. Суд першої інстанції вжив передбачені кримінальним процесуальним законом заходи щодо інформування засудженої про здійснення стосовно неї кримінального провадження шляхом публікації відповідної інформації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах Офісу Генерального прокурора і Судової влади, однак забезпечити явку обвинуваченої до суду вжитими заходами не вдалося.

17. Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 297-5 КПК з моменту опублікування повістки про виклик у загальнодержавних засобах масової інформації підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом. Копії процесуальних документів, що підлягали врученню обвинуваченій, надсилалися захиснику згідно з частиною 2 статті 297-5 КПК.

18. Отже, Суд відхиляє доводи скарги про те, що ОСОБА_7 не була повідомлена про характер і причини обвинувачення, висунутого проти неї.

19. Матеріали провадження свідчать про те, що суд першої інстанції вжив всіх можливих заходів, аби наданий обвинуваченій державою захист був ефективним, та, дотримуючись вимог статей 10 22 23 КПК, перевірив доводи сторони обвинувачення та захисту, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

20. Право на захист ОСОБА_7 було забезпечено шляхом участі у кримінальному провадженні захисника - адвоката ОСОБА_5 .

21. За змістом скарги, сторона захисту по суті не заперечує встановлений судами факт участі засудженої у мітингу-концерті в м. Москві.

22. Водночас захисник вважає, що внаслідок непроведення лінгвістичної експертизи усного мовлення та судової психологічної експертизи ОСОБА_7 , сторона обвинувачення не довела добровільності вчинення засудженою інкримінованих їй дій.

23. Суд зазначає, що висновок суду про добровільний характер дій засудженої зроблено на підставі досліджених у судових засіданнях доказів, зокрема показань свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які були особисто знайомі з засудженою і підтвердили, що вона добровільно погодилась на співпрацю з окупантом та на участь у мітинг-концерті, організованому державою-агресором. Досліджені судом протоколи огляду відеозаписів та переглянуті відеофайли не викликали у суду обґрунтованих сумнівів у тому, що засуджена вчиняла інкриміновані їй дії добровільно.

24. Суд погоджується з такими висновками і відхиляє доводи сторони захисту в цій частині.

25. Отже, в результаті касаційного перегляду встановлено, що висновок суду про доведеність винуватості засудженої у вчиненні інкримінованого їй злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до статті 94 КПК з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття рішення.

26. Суд першої інстанції, оцінивши докази у справі, дійшов переконливого висновку, що пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення доведене, її діям надано правильну правову кваліфікацію, а вчинене слід кваліфікувати, як активна участь у заходах політичного характеру, спрямованих на підтримку держави-агресора, тобто за частиною 6 статті 111-1 КК.

27. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і обґрунтовано залишив вирок місцевого суду без змін, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційній скарзі сторони захисту, які майже повністю повторюються у касаційній скарзі. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК.

28. Призначене засудженій покарання відповідає вимогам статей 50 65 КК, за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для виправлення засудженої й попередження вчинення нею нових злочинів.

29. Таким чином, у ході касаційного розгляду не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування оскаржуваних рішень, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433 436 441 442 КПК, Суд

ухвалив:

Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 26 березня 2024 року та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

[1] В судових рішеннях вказаний 2023 рік, однак з відкритих джерел і з доказів, досліджених судами, відомо, що згаданий мітинг відбувався 30 вересня 2022 року.

[2] Постанови від 28 січня 2020року, № 456/2742/15-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/87672451; від 17 жовтня 2022 року, № 759/1333/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/106841639.