Історія справи

Постанова ВГСУ від 03.02.2016 року у справі №916/447/15-г
Постанова ВГСУ від 23.06.2015 року у справі №916/447/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 916/447/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Вовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 рокуу справі господарського судуОдеської областіза позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТІНГ" допублічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" пророзірвання договору та стягнення 2 122 387,00 грн.за зустрічним позовомпублічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" дотовариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТІНГ" простягнення 244 055, 54 грн.,

в судовому засіданні взяли участь представники:

- від позивача:ОСОБА_6,- від відповідача:не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТІНГ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК", з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про розірвання договору №654 про надання юридичної допомоги від 06.07.2012 року, додаткової угоди №1 від 06.07.2012 року до договору №654, додаткової угоди №2 до договору №654 та стягнення 2122387,00 грн., з яких 1320376,09 грн. - заборгованість з оплати послуг, 305006,92 грн. - неустойка, 24039,38 грн. - 3% річних, 472694,61 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №654 надання юридичної допомоги від 06.07.2012 року щодо оплати вартості наданих за договором послуг, а також посилаючись порушення відповідачем умов договору щодо невидачі нових довіреностей після закінчення їх строку працівникам позивача, вважає таке порушення істотним у зв'язку з чим просить розірвати договір та додатки до нього.

Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТІНГ" про стягнення 244055,54 грн. попередньої оплати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2015 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Справа розглядалась неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду Одеської області від 04.09.2015 року (суддя: Цісельський О.В.) первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "МАРФІН БАНК" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТІНГ" заборгованість по Договору про надання юридичної допомоги від 06.07.2012 року № 654, яка складається з суми заборгованості з оплати послуг у розмірі 1 320 376 грн. 09 коп., неустойки у розмірі 305 006 грн. 92 коп., інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 472 694 грн. 61 коп. та 3 % річних у розмірі 24 309 грн. 38 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 43 665 грн. 74 коп., розірвано Договір про надання юридичної допомоги від 06.07.2012 року № 654 та Додаткові угоди № 1 та № 2 до Договору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 року (колегія суддів у складі: Діброва Г.І. - головуючого, суддів: Принцевська Н.М., Ліпчанська Н.В.) рішення місцевого господарського суду від 04.09.2015 року скасовано частково. Первісні позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "МАРФІН БАНК" на користь ТОВ "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТІНГ" заборгованість по Договору про надання юридичної допомоги від 06.07.2012 року № 654, яка складається з суми заборгованості з оплати послуг у розмірі 1 320 376 грн. 09 коп., неустойки у розмірі 305 006 грн. 92 коп., інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 472 694 грн. 61 коп. та 3 % річних у розмірі 24 309 грн. 38 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 42447 грн. 74 коп. Припинено провадження у справі в частині первісних позовних вимог про розірвання Договіру про надання юридичної допомоги від 06.07.2012 року № 654 та Додаткові угоди № 1 та № 2 до Договору. В іншій частині рішення місцевого господарського суду від 04.09.2015 року з даної справи залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "МАРФІН БАНК" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 року та рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2015 року скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

ПАТ "МАРФІН БАНК" 01.02.2016 року подало до Вищого господарського суду України клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що представник позивача буде зайнятий в інших судових засіданнях призначених на 03.02.2016 року, у зв'язку з чим не зможе з"явитись у судове засідання, призначене судом касаційної інстанції.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів відхиляє його як необґрунтоване та недоведене, оскільки заявником до клопотання не було подано доказів, які підтверджують обставини на які він посилається у своєму клопотанні, а також доказів про відсутність інших представників юридичної особи, які мають право в силу закону чи довіреності представляти скаржника в суді. Крім того, колегія суддів враховує те, що призначаючи касаційну скаргу ПАТ "МАРФІН БАНК" до провадження, судом касаційної інстанції не було визнано явку представників сторін у справі обов'язковою.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 06.07.2012 року між ПАТ "МАРФІН БАНК" (Клієнт) та ТОВ "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТИНГ" (Виконавець) було укладено Договір про надання юридичної допомоги №654, відповідно до умов якого Клієнт доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання надавати в порядку та на умовах, визначених даним договором, наступні види юридичних послуг щодо: захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, місцевого самоврядування, перед громадянами та юридичними особами, а також в загальних та господарських судах, Державній виконавчій службі тощо; надання Клієнту консультацій з питань цивільного, господарського, податкового та інших галузей законодавства України; підготовки правових висновків з питань, що відносяться до зазначених вище галузей законодавства України; підготовки різного роду процесуальних та інших документів, необхідних для ефективного виконання замовлення Клієнта.

Розділом 2 Договору встановлено обов'язки виконавця з надання юридичної допомоги, зокрема: представництво інтересів відповідача з питань повернення дебіторської заборгованості, що обліковується на балансі відповідача з метою захисту його інтересів в межах цього Договору; представництво інтересів відповідача в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, третейських судах, державній виконавчій службі, а також в інших органах державної влади, місцевого самоврядування, перед громадянами та юридичними особами під час захисту інтересів Клієнта до повного повернення йому дебіторської заборгованості за предметом цього Договору; підготовка відповідних процесуальних документів та інших документів, надання усних та письмових консультацій з питань за запитом відповідача в рамках предмету даного Договору та надання відповідачу інформації, в якій він зацікавлений, в межах цього Договору.

Розділом 3 Договору сторони встановили обов'язки Клієнта, зокрема: Клієнт зобов'язаний видати Виконавцеві довіреності на осіб, що є співробітниками Виконавця і будуть представляти інтереси Клієнта в межах цього Договору; своєчасно здійснювати розрахунки із Виконавцем, в тому числі за додатково надані послуги, відповідно до положень цього Договору; компенсувати Виконавцю витрати, понесені останнім (сплачені за власний кошт), які не включаються в суму винагороди Виконавця (пункт 3.1.5 Договору).

Порядок здійснення розрахунків сторонами погоджено у розділі 4 Договору.

Так, згідно з п.4.1.2, 4.4. Договору, оплата здійснюється поетапно на підставі рахунків Виконавця. Клієнт не вправі відмовитися від сплати вартості наданих юридичних послуг, вартості витрат та винагороди Виконавця.

Додатковою угодою від 06.07.2012 року № 1 до Договору сторони передбачили, що позивач за первісним позовом надає відповідачу наступні послуги:

- послуги з представлення інтересів Відповідача в органах виконавчої служби України, з приводу порушення виконавчого провадження на виконання рішення господарського суду м. Києва по справі №42/367 про стягнення заборгованості за кредитним договором №76/К від 27.09.2005 р., який укладено між Відкритим акціонерним товариством "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК", правонаступником якого за всіма правами та обов'язками з 12.11.2010р. є ПАТ "МАРФІН БАНК" та Приватним підприємством "СВІЧКОЛАП трейдінг". Розмір заборгованості Дебітора перед Відповідачем по зазначеному у цьому пункті кредитному договору становить 12 200 277,12 грн. з урахуванням процентів (п.1.1 додаткової угоди).

- послуги з представництва Відповідача в органах державної влади, місцевого самоврядування, перед громадянами та юридичними особами, а також в загальних та господарських судах, Державній виконавчій службі тощо в справі щодо звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Договору іпотеки, укладеного між Відповідачем та гр. ОСОБА_7 28 вересня 2005 року, в забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором №76/К від 27.09.2005р., який було укладено між Відкритим акціонерним товариством "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК" та приватним підприємством "СВІЧКОЛАП трейдінг" (п.1.2 додаткової угоди).

Додатковою угодою №1 до договору сторони встановили, що загальна вартість послуг Виконавця (гонорар) за виконання завдань, зазначених у пункті 1.1 Додаткової угоди № 1 становить 7,2%, які сплачуються за результатами виконавчої процедури.

Загальна вартість послуг Виконавця (гонорар) за виконання завдань, зазначених у пункті 1.2. Додаткової угоди № 1 становить 18 %, з яких: 2% від загальної суми заборгованості Дебітора перед Клієнтом сплачуються Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з дати укладення Додаткової угоди № 1 на рахунок Виконавця. Сплачена Клієнтом сума попередньої оплати поверненню не підлягає; 10,8% від суми фактичної оцінки вартості майна, за якою майно буде взято на баланс Відповідача або фактично отриманої суми за результатами продажу майна на аукціоні, які сплачуються Відповідачем протягом 5 (п'яти) банківських днів після набрання чинності рішенням суду (першої, другої чи касаційної інстанції); 5,2% за результатами виконавчої процедури від суми фактично задоволених вимог Відповідача, які сплачуються Відповідачем протягом 5 (п'яти) банківських днів після закінчення виконавчого провадження (пункт 2.2 Додаткової угоди № 1).

Додатковою угодою від 20.12.2013 року № 2 до Договору, сторони уточнили порядок розрахунків, а саме, що: у разі та по факту отримання Клієнтом відповідного рішення суду на користь Відповідача по обох або по будь-якої з зазначених в пунктах 1.1-1.2 Додаткової угоди № 1 судових справах, що набрало законної сили, Клієнт протягом п'яти банківських днів одноразово сплачує Виконавцю всього 10,8% від стягнутої згідно такого рішення суми або вартості майна на яке судом звернуто стягнення, з послідуючим відповідним перерахунком вищезазначеної суми на дату та від суми фактично задоволених вимог кредитора за результатами виконавчого провадження. Сторони підтверджують, що у разі відкриття відповідного касаційного провадження, у вищезазначену суму також входять юридичні послуги Виконавця, пов'язані з таким касаційним провадженням з тим, щоб судове рішення на користь Клієнту залишалось чинним; сторони також підтверджують, що сума передоплати в розмірі 2% від загальної суми заборгованості, вищезазначені 10,8% за рішенням суду, що набрало чинності та 5,2% від суми фактично задоволених вимог кредитора, що підлягають сплаті за результатами виконавчого провадження, сплачуються Клієнтом Виконавцю лише один раз незалежно від кількості супроводжених Виконавцем судових справ, включаючи судові справи, зазначені в пунктах 1.1. та 1.2. Додаткової угоди № 1 до Договору, у процесі надання юридичних послуг за Договором щодо стягнення заборгованості на користь Клієнту.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТІНГ" належним чином виконало свої зобов'язання за договором шляхом складання документів та шляхом прямої участі співробітників (фахівців) позивача у судових засіданнях в якості повноважних представників ПАТ "МАРФІН БАНК", з метою захисту інтересів останнього, що підтверджується участю ОСОБА_8 в судових засіданнях 03.09.2012 року, 13.09.2012 року, 04.11.2013 року, 18.03.2014 року у справі №42/367-75/321-2012. Крім того, ТОВ "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТІНГ" здійснювало представництво інтересів ПАТ "МАРФІН БАНК", в судових засіданнях в інших справах та подавало необхідні клопотання та заяви в процесі розгляду цих справ, що підтверджено копіями процесуальних документів по справам (т. 3 а. с. 149 - 225).

Також результатом належного виконання позивачем надання послуг з представництва Клієнта в суді по справі № 42/367 стало винесення господарським судом рішення щодо стягнення заборгованості з Дебіторів на користь відповідача, як то погоджено Договором.

Крім того, на виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 23.06.2015 року з даної справи, судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

04.11.2013 року, як результат перегляду справи № 42/367 господарським судом міста Києва в іншому складі суду на підставі постанови Вищого господарського суду України від 26.06.2012р., господарський суд міста Києва розглянувши справу № 42/367-75/321-2012 за позовом Відповідача до Приватного підприємства "Ратмир-Соло" (попереднє найменування Приватне підприємство "Свічколап трейдінг"), Приватного підприємства "Раном", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика по виробництву ділових книг "А" про стягнення солідарно з відповідачів заборгованість за Кредитним договором № 76/К від 27.09.2005 року, прийнято рішення, яким стягнуто солідарно з боржників на користь Відповідача 12 225 704,56 грн., з яких 7 123 097,67 гривень боргу за кредитом, 3 058 130,31 грн. боргу по процентах, 1 942 634,22 грн. пені за прострочення повернення кредиту, 76 107,01 грн. пені за прострочення сплати процентів та 25 735, 35 судових витрат.

Вказане рішення суду було оскаржено приватним підприємством "Ратмир-Соло", внаслідок чого позивач на стадії розгляду справи в апеляційній інстанції активно захищав інтереси відповідача та вчиняв дії спрямовані на стягнення заборгованості з дебіторів відповідача, що підтверджується відповідними звітами позивача та процесуальними документами.

Постановою Київського апеляційного господарського суду 02.12.2014 року рішення господарського суду м. Києва від 04.11.2013 року у справі №42/367-75/321-2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства "Ратмир-Соло" - без задоволення.

В суді апеляційної інстанції інтереси ПАТ "МАРФІН БАНК" представляв і захищав ОСОБА_9 на підставі договору про надання правової допомоги від 07.10.2014 року №14/10-07-02. В постанові визначено як належного представника саме відповідача - ОСОБА_9 і будь-яких належних доказів того, що повноваження сторони не були перевірені судом апеляційної інстанції належним чином під час розгляду цієї справи відсутні.

Судами також встановлено, що співробітники ТОВ "СОФОКЛЕУС І ПАРТНЕРИ КОНСАЛТІНГ" ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не мали змоги приймати участь у даному засіданні суду в якості представників банку у зв'язку із закінченням строку дії довіреності від 30.10.2013 року №558, виданої Публічним акціонерним товариством "МАРФІН БАНК" та ухиленням самого Клієнта у видачі вказаним особам за їх неодноразовими зверненнями (листи 27.10.2014 року №016/14 та від 29.12.2014 року № 022/14) нових довіреностей.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору, Виконавець надає оперативну інформацію Клієнту у вигляді електронних повідомлень, за кожною подією, що відбулася з додаванням документів у справі в межах цього Договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що отримавши 11.12.2014 року (а.с. 233-234 т.3) постанову Київського апеляційного господарського суду, яка набрала законної сили 02.12.2014 року, по справі №42/367-75/321-2012 про стягнення солідарно з боржників на користь Банку заборгованості у розмірі 12 225 704,56 грн. (п.1.1 додаткової угоди № 1 до договору), позивач за первісним позовом у даній справі 12.12.2014р. направив рішення суду відповідачу у спосіб встановлений договором разом з відповідним рахунком на оплату послуг у розмірі 1 320 376,09 грн., що становить10,8 % від стягнутої згідно такого рішення суми.

22.12.2014р. позивач повторно звернувся до відповідача з листом (вих.№021/14), в якому просив здійснити оплату наданих юридичних послуг.

29.12.2014р. позивач втретє направив на адресу відповідача вимогу щодо сплати винагороди за надані юридичні послуги в розмірі 10,8 % від стягнутої заборгованості за рішенням суду, що набрало законної сили 02.12.2014р.

Надані позивачем послуги за договором не були оплачені, що стало підставою для подання позову про її стягнення.

Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, обов'язок замовника оплатити за надані послуги кореспондується з обов'язком виконавця надати таку послугу належної якості у строки та у порядку, встановленому договором.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема стягнення неустойки, відшкодування збитків.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи приписи зазначених вище статей, суди попередніх інстанцій встановивши, що позивачем за первісним позовом добросовісно та належним чином були надані послуги, обумовлені договором та додатками до нього, рішення, яке набрало законної сили 02.12.2014 у справі №42/367-75/321-2012 (п.1.1 додаткової угоди №1) було надіслано відповідачу разом із рахунком на оплату, проте відповідачем в порушення умов договору, у визначені договором строку (п.1.2 додатковї угоди №2) не була оплачена вартість наданих послуг, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про стягнення 1 320 376,09 грн. основного боргу, 305 006, 92 грн. неустойки, 472694,61 грн. інфляційних втрат та 24 309,38 грн. 3 % річних (розрахунок яких судами був перевірений).

Доводи скаржника щодо неналежного виконання позивачем умов договору щодо надання послуг за договором та додатками до нього, спростовуються вищевикладеними обставинами, відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи та які були предметом ретельного дослідження судами попередніх інстанцій під час розгляду.

Посилання скаржника, що ним, як Клієнтом, не було належним чином отримано постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року у справі №№42/367-75/321-2012 є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема направленням позивачем вказаної постанови на адресу відповідача 12.12.2014 у спосіб визначений сторонами у договорі.

Спростовуються також доводи скаржника щодо стягнутої суми заборгованості, адже додатковою угодою від 20.12.2013 року № 2 до Договору, сторони уточнили порядок розрахунків та погодили, що у разі та по факту отримання Клієнтом відповідного рішення суду на користь Відповідача по обох або з будь-якої з зазначених в пунктах 1.1-1.2 Додаткової угоди № 1 судової справи, що набрало законної сили, Клієнт протягом п'яти банківських днів одноразово сплачує Виконавцю всього 10,8% від стягнутої згідно такого рішення суми.

Що стосується первісних позовних вимог про розірвання Договору про надання юридичної допомоги від 06.07.2012 року № 654 та Додаткових угод до нього на підставі ст. 651 ЦК України, то колегія суддів відзначає наступне.

Суд апеляційної інстанції встановивши, що договір №654 та додатки до нього, які є невід"ємною частиною договору, у зв"зку із закінчення строку на який договір був укладений, припинився 06.07.2015 року, тобто відсутній предмет спору, дійшов вірного висновку про припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі п.1.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення попередньої оплати в сумі 244055,54 грн. через відсутність правових підстав для їх повернення, оскільки в пункті 2.2. Додаткової угоди №1, який підписаний без будь-яких зауважень та застережень сторони погодили, що сплачена Клієнтом сума попередньої оплати, що становить 2% від загальної суми заборгованості Дебітора перед Клієнтом, поверненню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

На підставі викладеного, оскаржувана постанова є повною, законною та обґрунтованою, прийнятою при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому, судова колегія не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 року у справі №916/447/15-г залишити без змін.

Поновити виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2015 року та рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2015 року з даної справи.

Головуючий суддя М.М.Черкащенко

Судді І.В.Вовк

Н.М.Нєсвєтова