Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 910/3940/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка 1" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 року у справі № 910/3940/15-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка 1", Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка Національної академії наук України до товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Інвест Холдинг" про розірвання договору,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2015 року позивачі звернулися до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про розірвання укладеної між ними угоди від 14.05.2013 року про заміну сторони у договорі про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі від 20.12.2004 року № 493, та додаткової угоди від 15.05.2013 року до договору про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі від 20.12.2004 року № 493, укладеної між Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України та ТОВ "Смарт Інвест Холдинг".

Позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 526, 890 ЦК ЦК України та ст. 188 ГК України обгрунтовано не виконанням відповідачем зобов'язань за угодою про заміну сторони у договорі про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі щодо здійснення оплати за передані первісним інвестором новому інвестору права та обов'язки, а також за спірною додатковою угодою щодо надання звіту про хід будівництва об'єкту, належного утримання будівельного майданчика та ін.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року (суддя Літвінова М.Є.) позов задоволено, розірвано угоду від 14.05.2013 року про заміну сторони у договорі про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі від 20.12.2004 року № 493, укладену між сторонами, та додаткову угоду від 15.05.2013 року до договору про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі від 20.12.2004 року № 493, укладену між Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України та ТОВ "Смарт Інвест Холдинг".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 року (судді Ткаченко Б.О., Зеленін В.О., Синиця О.Ф.) рішення суду першої інстанції скасовано та в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач ТОВ "Агробудпереробка 1" вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У заяві про зміну касаційної скарги позивач просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та справу передати на новий розгляд.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у справі є законною та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.01.2016 року було продовжено строк розгляду касаційної скарги на 15 днів та її розгляд відкладено на 27.01.2016 року.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.01.2016 року розгляд касаційної скарги було відкладено на 03.02.2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 20.12.2004 року між ТОВ "Агробудпереробка 1" (інвестор) та Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України (замовник) укладений договір про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі № 493, за умовами якого замовник передає, а інвестор приймає на себе обов'язки по повному фінансуванню будівництва та функції генерального підрядника по будівництву об'єкта - нежитлової будівлі, загальною площею орієнтовно 6 500 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Михайлівська, 10, з усіма необхідними для прийняття в експлуатацію інженерними мережами.

10.07.2007 року між ТОВ "Агробудпереробка 1", як підрядником, та Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України, як замовником, укладений договір на інвестування та виконання ремонтно-будівельних робіт № 107, за умовами якого інвестор зобов'язується розробити самостійно та/або з залученням третіх осіб проектно-кошторисну документацію та виконати ремонтно-будівельні роботи за рахунок власних та/або залучених коштів, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх у спосіб, обумовлений сторонами додатковою угодою до цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 договору № 107 інвестор виконує повний комплекс ремонтно-будівельних робіт на об'єкті нерухомого майна, а саме, гуртожитку, що знаходиться за адресою: вул. Академіка Заболотного, 148, загальною площею 4 198,9 кв.м. (об'єкт), що обліковується на балансі замовника.

14.05.2013 року між Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України (замовник), ТОВ "Агробудпереробка 1" (первісний інвестор) та ТОВ "Смарт Інвест Холдинг" (новий інвестор) укладена угода про заміну сторони у договорі про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі від 20.12.2004 року № 493, за умовами якої за взаємною згодою сторін, первісний інвестор передає, а новий інвестор приймає на себе всі права та обов'язки первісного інвестора за договором про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі № 493 від 20.12.2004 року з урахуванням всіх змін та доповнень до нього та набуває статусу правонаступника за вказаним договором. Будівництво нежитлової будівлі за вказаним договором буде відбуватись за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 10, на земельній ділянці за кадастровим номером: 8 000 000 000 82:013:0042 (далі - об'єкт).

Відповідно до п. 2 угоди всіх прав та обов'язків первісного інвестора за договором, що наведені вище, у тому числі права вимагати від замовника належного виконання всіх зобов'язань за договором, що вказані в п. 1 цієї угоди, новий інвестор набуває з дати набрання чинності цією угодою.

Згідно з п. 3 угоди, підписуючи її, замовник дає свою згоду на передачу первісним інвестором новому інвестору всіх своїх прав та обов'язків за договором від 20.12.2004 року № 493 з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, а також підтверджує, що не має жодних (майнових чи немайнових) претензій до первісного інвестора стосовно належної замовнику за договором від 20.12.2004 року № 493 частки в розмірі 10 % від загальної (запроектованої) площі приміщень об'єкту, яку він передав інвестору на підставі постанови бюро Президії НАН України від 02.11.2012 року № 221 та згідно з додатковою угодою від 05.04.2013 року до договору від 20.12.2004 року № 493 в рахунок оплати за виконані первісним інвестором підрядні роботи за договором від 10.07.2007 року № 107.

Пунктом 4 угоди сторони погодили, що з дати набрання нею чинності, новий інвестор набуває право власності на частку в розмірі 100 % від загальної (запроектованої) площі приміщень об'єкту, який буде побудований згідно з договором від 20.12.2004 року № 493 з урахуванням змін та доповнень до нього.

Відповідно до п. 5 угоди за відступлення прав та обов'язків первісним інвестором новому інвестору за договором від 20.12.2004 року № 493 новий інвестор сплачує первісному інвестору суму у розмірі 200 000 грн. шляхом безготівкового розрахунку протягом 60 робочих днів з дати підписання сторонами цієї угоди.

15.05.2013 року між Інститутом хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України та ТОВ "Смарт Інвест Холдинг", на виконання постанови бюро Президії Національної академії наук України від 26.04.2013 року № 49 "Про заміну інвестора та внесення змін до договору" та у відповідності до тристоронньої угоди від 14.05.2013 року, укладеної між замовником, новим інвестором та первісним інвестором про заміну сторони у договорі від 20.12.2004 року № 493, було укладено додаткову угоду до договору від 20.12.2004 року № 493, якою внесено зміни до договору № 493 в частині зміни первісного інвестора ТОВ "Агробудпереробка 1" на нового інвестора - ТОВ "Смарт Інвест Холдинг", а також викладено договір № 493 у новій редакції.

За п. 1.4 цієї додаткової угоди приблизний термін будівництва об'єкту: початок - 2013 рік, закінчення - 2016 рік.

Уточнений термін будівництва об'єкту визначається згідно проектно-кошторисної документації з будівництва об'єкту з урахуванням часу, необхідного для діяльності органів, які здійснюють повноваження щодо введення об'єкту в експлуатацію. За цим договором інвестор наділяється правом змінювати в разі необхідності термін проведення будівництва об'єкту.

Згідно з п. 2.1 додаткової угоди інвестор зобов'язується забезпечити за власний рахунок, зокрема, збір вихідних даних для проектування та підготовки документації; проектування та виготовлення проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п. 4.3.4 додаткової угоди інвестор зобов'язаний інформувати замовника про хід будівництва об'єкта за його письмовими запитами та протягом 5 робочих днів з моменту надходження запиту надавати на них відповідь; при укладенні будь-яких договорів, в тому числі щодо проектування та будівництва об'єкта, забезпечувати відсутність в таких договорах будь-яких фінансових (матеріальних) обов'язків замовника та відсутність будь-якої відповідальності замовника за невиконання таких договорів.

Згідно з п. 7.3 додаткової угоди від 15.05.2013 року розірвання цього договору може бути здійснене тільки за взаємною згодою сторін шляхом оформлення угоди про розірвання договору в письмовій формі або за рішенням суду.

Актом від 05.08.2014 року обстеження земельної ділянки на вул. Михайлівська, 10 у м. Києві, встановлено, що прибудинкова та дворова територія земельної ділянки знаходиться у незадовільному стані, на території зафіксовано проведення інвестором без погодження з замовником проекту виконання робіт та дозвільної документації.

17.09.2014 року Інститут, керуючись положеннями ст. 188 ГК України та п. 7.3 додаткової угоди, звернувся до відповідача з повідомленням № 259/01-10-625 про розірвання додаткової угоди від 15.05.2013 року до договору № 493, яке було повернуто з відміткою "не розшукано, не зареєстровано".

Предметом даного судового розгляду є вимоги замовника та первісного інвестора до нового інвестора про розірвання укладеної між ними угоди про заміну сторони у договорі про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі та додаткової угоди до договору про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі, укладеної між замовником та новим інвестором, у зв'язку з невиконанням вимог законодавства та зобов'язань за цими угодами, зокрема, щодо здійснення оплати за передані первісним інвестором новому інвестору права і обов'язки, а також щодо надання звіту про хід будівництва об'єкту, та належного утримання будівельного майданчика.

Суд першої інстанції задовольняючи позов про розірвання спірних угод виходив з обгрунтованості та доведеності позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову про розірвання спірних угод, і відмовляючи в позові апеляційний господарський суд виходив з недоведеності істотного порушення умов зазначених угод.

Згідно зі ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суди попередніх інстанцій дійшовши протилежних висновків як про задоволення, так і про відмову в позові, не дослідили змісту позовної заяви та не з'ясували, з яких правових підстав заявлено вимоги про розірвання спірних угод.

Так, у поданому позові зазначено фактичною підставою розірвання угоди про заміну сторони у договорі про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі є обставини порушення її умов щодо здійснення оплати за передані первісним інвестором новому інвестору права та обов'язки, а додаткової угоди до договору про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі - обставини невиконання відповідачем вимог законодавства та умов цієї угоди щодо надання звіту про хід будівництва об'єкту та належного утримання будівельного майданчика, однак позивачами не наведено норм матеріального права, на підставі яких може бути розірвано спірні угоди.

Проте, суд першої інстанції задовольняючи позов про розірвання спірних угод у зв'язку з порушенням відповідачем умов додаткових угод та положень чинного законодавства, які унеможливлюють виконання замовником договірних зобов'язань, не навів у прийнятому рішенні, з яких правових підстав виходив суд, задовольняючи такі позовні вимоги, та доказів, якими підтверджуються правові підстави для розірвання спірних угод.

В свою чергу, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, вдався до самостійного тлумачення правових підстав поданого позову, застосувавши положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, якими заявлені вимоги позивачем не обгрунтовувалися та відповідними доказами не підтверджувалися.

При цьому жодною з попередніх судових інстанцій не було з'ясовано правової природи спірних угод і не встановлено норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а звідси, дійсних прав та обов'язків сторін щодо предмету спору.

Крім того, суди не звернули увагу на те, що позивач ТОВ "Агробудпереробка 1" не є стороною додаткової угоди від 15.05.2013 року до договору про фінансування та будівництво (реконструкцію) нежитлової будівлі від 20.12.2004 року № 493, яку він просив розірвати, тоді як чинним законодавством визначено, що вимогу про розірвання договору в судовому порядку може бути заявлено виключно однією із сторін договору, та не навели зазначеним обставинам правової оцінки.

Отже, протилежні висновки попередніх судових інстанцій як про наявність, так і про відсутність підстав для розірвання спірних угод, в порушення вимог ст. 43 ГПК України ґрунтуються на неповно з'ясованих обставинах справи та зроблені без врахування норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агробудпереробка 1" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року скасувати, і справу № 910/3940/15-г передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

Н.Нєсвєтова