Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016 року Справа № 904/4634/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргиКриворізької міської радина постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 у справігосподарського суду Дніпропетровської областіза позовомприватного підприємства "Продекс" доКриворізької міської ради провнесення змін до додаткової угоди до договору оренди земельної ділянкив судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:не з'явились;від відповідача:Ягодка Н.Г. - дов. №5/26-1006 від 04.12.2015;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 06.08.2015 господарського суду Дніпропетровської області (суддя: Колісник І.І.) позовні вимоги задоволено частково.

Викладено пункт 2.2. додаткової угоди №2 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 01.02.2005 за №4015) з додатковою угодою (державна реєстрація від 27.04.2010 за №041010800343) та внесення змін до них в частині змісту пункту 4.4. розділу 4 "Орендна плата" в редакції позивача:

"4.4. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Розмір та сума орендної плати переглядається шляхом укладення відповідної додаткової угоди про внесення змін до цього договору та складення нового розрахунку розміру орендної плати за землю у разі:

- затвердження базової вартості 1 кв. м земель міста та зміни даної базової вартості;

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;

- в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором".

Викладено пункт 2.5. додаткової угоди № 2 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 01.02.2005 за № 4015) з додатковою угодою (державна реєстрація від 27.04.2010 за № 041010800343) та внесення змін до них в частині змісту першого абзацу доповнень до підпункту а) пункту 8.1. "Права та обов'язки орендодавця" розділу 8 "Права і обов'язки сторін" у наступній редакції:

"- в односторонньому порядку ініціювати укладення додаткової угоди до цього договору про збільшення розміру орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства України розміру земельного податку та складення нового розрахунку розміру орендної плати за землю. Це право підтверджується у відповідно п.288.5. ст.288 Податкового кодексу України, якщо орендна плата за земельну ділянку буде менша за розмір земельного податку."

Викладено пункт 2.6. додаткової угоди №2 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 01.02.2005 за № 4015) з додатковою угодою (державна реєстрація від 27.04.2010 за № 041010800343) та внесення змін до них в частині змісту пункту 10.1. розділу 10 "Зміна умов договору і припинення його дії" в редакції позивача:

"10.1. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку".

Викладено пункт 5 додаткової угоди № 2 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 01.02.2005 за № 4015) з додатковою угодою (державна реєстрація від 27.04.2010 за № 041010800343) та внесення змін до них в редакції позивача:

"5. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 01.02.2005 за № 4015) з додатковою угодою (державна реєстрація від 27.04.2010 за №041010800343) і набирає чинності після підписання її сторонами та підлягає державній реєстрації подовження права оренди, яке поширюється на зазначену земельну ділянку.

Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у "орендодавця" Криворізької міської ради, другий - у "орендаря" ПП "Продекс", третій - у Відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Невід'ємними частинами договору є:

розрахунок розміру орендної плати за землю на 2015 рік;

рішення міської ради № 3259 від 30.12.2014 ".

Відмовлено у задоволенні позову в частині викладення в редакції позивача пункту 2.2. додаткової угоди № 2 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 01.02.2005 за № 4015) з додатковою угодою (державна реєстрація від 27.04.2010 за № 041010800343) та внесення змін до них щодо змісту пункту 4.1. розділу 4 "Орендна плата" та в частині викладення в редакції позивача розрахунку розміру орендної плати за землю на 2015 рік.

Стягнено з Криворізької міської ради на користь ПП "Продекс" 609,00 грн. судового збору.

Постановою від 23.11.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді: Вечірко І.О., Кузнецов В.О., Науменко І.М.) рішення від 06.08.2015 господарського суду Дніпропетровської області змінено.

Викладено абзаци 9-12 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Відмовлено у задоволенні позову в частині викладення в редакції позивача пункту 5 додаткової угоди №2 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 01.02.2005 за № 4015) з додатковою угодою (державна реєстрація від 27.04.2010 за № 041010800343) та внесення змін до них.

Викладено пункт 5 додаткової угоди № 2 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 01.02.2005 за № 4015) з додатковою угодою (державна реєстрація від 27.04.2010 за № 041010800343) та внесення змін до них в редакції відповідача:

"5. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 01.02.2005 за №4015) з додатковою угодою (державна реєстрація від 27.04.2010 за №041010800343) і набирає чинності після підписання її сторонами та підлягає державній реєстрації подовження права оренди, яке поширюється на зазначену земельну ділянку.

Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у "орендодавця" Криворізької міської ради, другий - у "орендаря" ПП "Продекс", третій - у Відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Невід'ємною частиною договору є: рішення міської ради № 3259 від 30.12.2014".

В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2015 у справі № 904/4634/15 в частині задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат залишено без змін.

Стягнено з ПП "Продекс" на користь Криворізької міської ради 304,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з судовими рішеннями господарських судів Криворізька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог повністю, посилаючись на те, що судами порушенні норми матеріального права, зокрема, ст. 144 Конституції України, ст.ст. 642, 649 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст.13 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 288, 289 Податкового кодексу України. Скаржник вказує, що норми Податкового кодексу України та рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання та застосування, тому не має потреби для окремої додаткової угоди для реалізації даних правовідносин.

Інші учасники судового процесу не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, відзиви на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на момент прийняття постанови у справі не надали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Господарськими судами встановлено, що 30.12.2004 ПП "Продекс" (орендар) та Криворізька міська рада (орендодавець) уклали договір оренди земельної ділянки №4015, відповідно якого орендодавець на підставі рішення міської ради № 1663 від 25.02.2004 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 744 кв.м., яка знаходиться на вул. Телевізійній, 2/13 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу для розміщення складу, кадастровий номер ділянки №1211000000:06:239:0004. Договір зареєстрований у Криворізькому міському управлінні земельних ресурсів 01.02.2005 за №4015.

Відповідно розділу 3 договір укладений на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Розділом 4 вказаного договору сторони визначили розмір орендної плати, строки її внесення, механізм індексації та порядок зміни розміру орендної плати.

Додатковою угодою до договору, зареєстрованою у Криворізькому міському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" 27.04.2010 за № 041010800343, сторони внесли зміни до договору.

У пункті 11 вказаної додаткової угоди зазначено, що термін дії договору оренди № 4015 від 01.02.2005 відповідно до рішення міської ради № 3669 від 23.12.2009 продовжено на 5 років.

Рішенням Криворізької міської ради №3259 від 30.12.2014 вирішено поновити термін дії договору на 5 років до 01.02.2020.

На виконання вказаного рішення орендодавцем направлений проект додаткової угоди № 2 про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки з додатковою угодою та внесення змін до них.

До додаткової угоди № 2 до договору відповідач додав розрахунок розміру орендної плати за землю на 2015 рік за земельну ділянку на вул. Телевізійна, 2/13 у Саксаганському районі. Розрахунок орендної плати виконаний на підставі Податкового кодексу України та рішення міської ради від №2778 від 25.06.2014, оскільки нормативно-грошову оцінку не проведено.

16.03.2015 вказаний проект, підписано позивачем з протоколом розбіжностей та направлено на адресу відповідача супровідним листом № 16 від 27.03.2015.

Відповідно ч.1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата, є однією із істотних умов договору із зазначенням її розміру. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.1 п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України і ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (ст. 1 Закону України "Про оцінку земель").

Згідно з підпунктами 288.5.1, 288.5.2 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України (в редакції Законів України від 27.03.2014 №1166 та від 28.12.2014 №71-УШ) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, встановлення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.

Згідно з п.14.1.72 ст.14 Податкового кодексу України земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Водночас, відповідно до п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Таким чином, господарські суди дійшли передчасного висновку, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель не є обов'язковою, застосувавши до спірних правовідносин норми Податкового кодексу України, які регламентують встановлення земельного податку, до розрахунку орендної плати за землі державної власності.

Отже, земельний податок і орендна плата за своєю правовою природою є різними видами платежів, які мають різний порядок обчислення та нарахування, при цьому основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2287/14, від 08.04.2015 у справі № 916/2439/14, яка відповідно до приписів ст. 11128 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень та всіх судів України, а суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Позивач обґрунтував розмір орендної плати у протоколі розбіжностей на підставі п.275.1 ст.275 Податкового кодексу України за ставкою податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, втім, норму ст.275 Податкового кодексу відповідно до Закону України №71-УШ від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" з 01.01.2015 виключено, отже, на час прийняття рішення у справі запропонований позивачем порядок розрахунку орендної плати, виходячи зі ставки земельного податку на земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, вже не чинний.

За ст.15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою (ст.23 Закону України "Про оцінку земель").

Затвердження нормативно грошової оцінки земельних ділянок є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок не може ототожнюватися зі зміною розміру орендної плати, а є лише її передумовою. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Згідно ч.1 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Частиною 1 ст. 651 ЦК України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні правила щодо змін умов договору оренди землі за взаємною згодою сторін містить і стаття 30 Закону України "Про оренду землі", якою встановлено, що у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

За п. 2 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.

Беручи до уваги, що господарські суди попередніх інстанцій встановили обставини справи, дослідивши зміст прав та обов'язків сторін, однак не застосували положення чинного законодавства відповідно до змісту спірних правовідносин та підстав поданого позову, колегія суддів вбачає підстави для скасування судових рішень у даній справі та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.2 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 23.11.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду та рішення від 06.08.2015 господарського суду Дніпропетровської області зі справи №904/4634/15 скасувати.

Прийняти нове рішення: в позові відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази з урахуванням ст.122 Господарського процесуального кодексу України

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга