Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 917/2547/13

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., за участю представника відповідача В. Семка (дов. від 01.07.2014), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Диканського госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок на рішення Господарського суду Полтавської області від 30 січня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 березня 2014 року у справі № 917/2547/13 за позовом Диканського госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок до Диканської районної ради Полтавської області, третя особа - Диканська районна громадська організація "Товариство мисливців Диканщини", про визнання незаконним та скасування рішення, поновлення права,

УСТАНОВИВ: У грудні 2013 року Диканське госпрозрахункове мисливсько-рибальське підприємство Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Диканської районної ради Полтавської області, третя особа - Диканська районна громадська організація "Товариство мисливців Диканщини", про визнання незаконним та скасування рішення Диканської районної ради Полтавської області від 13 червня 2013 року "Про погодження надання в користування Диканській районній громадській організації "Товариство мисливців Диканщини" мисливських угідь на території Диканського району" та поновлення права на першочергове продовження строку користування мисливськими угіддями з підстав пріоритетного права на отримання мисливських угідь у користування.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30 січня 2014 року (суддя М. Кульбако), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 4 березня 2014 року, у позові відмовлено з мотивів недоведеності вимог.

Диканське госпрозрахункове мисливсько-рибальське підприємство Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 21 Закону України "Про тваринний світ", статей 1, 10 і 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", статей 43 і 82 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Диканська районна рада Полтавської області проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представники позивача і третьої особи у судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що рішенням Двадцять четвертої сесії шостого скликання Диканської районної ради від 13 червня 2013 року погоджено надання строком на 25 років у користування Диканській районній громадській організації "Товариство мисливців Диканщини" мисливських угідь загальною площею 13 136, 1 га на території Великобудищанської, Великобалківської, Петро-Давидівської сільських та Диканської селищних рад Диканського району Полтавської області.

Позивач як користувач мисливськими угіддями на підставі договору від 20 квітня 1998 року, укладеного з державним лісогосподарським об'єднанням "Полтаваліс", вважає, що дане рішення прийняте без урахування правила частини четвертої статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" і порушує його переважне право на користування мисливськими угіддями.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства і полювання визначаються Законом України "Про мисливське господарство і полювання". За правилами частини першої статті 22 цього Закону мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються в користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.

За змістом частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною четвертою статті 22 Закону України "Про мисливське господарство і полювання" встановлено, що переважне право на користування мисливськими угіддями мають власники та постійні користувачі земельних ділянок; користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.

Позивач не надав господарським судам доказів переважного права, оскільки на момент припинення строку користування мисливськими угіддями не звертався до уповноваженого органу - Полтавської обласної ради про подальше користування ними.

Рішенням Сімнадцятої сесії шостого скликання Полтавської обласної ради від 17 липня 2013 року надано в користування Диканській районній громадській організації "Товариство мисливців Диканщини" терміном на 15 років мисливські угіддя, загальною площею 13 136,1 га на території Диканського району та зобов'язано укласти в установленому порядку з Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства договір про умови ведення мисливського господарства.

31 липня 2013 року між Полтавським обласним управлінням лісового та мисливського господарства і Диканською районною громадською організацією "Товариство мисливців Диканщини" було укладено договір № 019/3 про умови ведення мисливського господарства.

За відсутності факту порушення прав позивача господарські суди правомірно відмовили в позові.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Полтавської області від 30 січня 2014 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 4 березня 2014 року у справі № 917/2547/13 залишити без змін, а касаційну скаргу Диканського госпрозрахункового мисливсько-рибальського підприємства Полтавської обласної організації Українського товариства мисливців і рибалок без задоволення.

Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В.І. Студенець