Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року Справа № 904/4382/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційні скарги 1. Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" 2. Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову та на постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2015

у справі№ 904/4382/14 господарського суду Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМХІМ"пробанкрутство ліквідаторЛященко С.С.

в судовому засіданні взяли участь представники :

ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМХІМ" - Лященко С.С.;

ТОВ "Веталон" - Жеченко І.Ю.;

ТОВ "НОВОФАРМ" - Тузова В.О.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФАРМХІМ" в порядку ст.94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2014 в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Головою комітету кредиторів ТОВ " АГРОФАРМХІМ " подано клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Лященко С.С.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 (суддя Полєв Д.М.) визнано ТОВ " АГРОФАРМХІМ " банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лященка С.С., зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційну процедуру.

Не погодившись з постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та ТОВ з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" звернулися до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 (колегія суддів: Чус О.В., Дармін М.О., Березкін О.В.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014, апеляційну скаргу ТОВ з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" залишено без задоволення, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 залишено без змін.

ТОВ з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" та ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами.

В обґрунтування касаційної скарги ТОВ з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст.43 ГПК України та ст.94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та просить скасувати судові рішення та припинити провадження у справі про банкрутство.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області посилається на порушення судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального права, зокрема: п.7, п.8 ст.111 ЦК України та просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014, справу направити на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.94 Закону керівник боржника має право подати в порядку, встановленому цим Законом, заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство

Частиною 15 статті 94 Закону передбачено, що у разі невиконання плану санації боржника або якщо стає очевидним, що виконання плану санації боржника не приведе до відновлення його платоспроможності, процедура банкрутства здійснюється відповідно до цього Закону, про що господарський суд виносить ухвалу.

Згідно до ч.2 ст.26 Закону перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, що мають не менше ніж дві треті голосів. Наступні збори вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів.

Конкурсні кредитори відповідно до ч.4 ст.26 Закону мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень.

Частиною 6 ст.26 Закону передбачено, що на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб.

Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті.

Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Згідно ч.8 ст.26 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.37 Закону у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Частиною 3 ст.27 Закону передбачено, що у підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень, зокрема, постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.4 ст.27 Закону у разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п'яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею.

Таким чином, у підсумковому засіданні господарський суд, встановивши ознаки банкрутства боржника, а саме, майновий стан боржника, розмір кредиторської та дебіторської заборгованості, враховуючи наявність рішення комітету кредиторів про визнання боржника банкрутом приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2014 комітетом кредиторів прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Лященко С.С. Розпорядником майна подано до суду аналіз фінансово-господарської діяльності.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи, що фінансовий стан боржника є нестійким, характеризується ознаками критичної неплатоспроможності та відповідає стану потенційного банкрутства, коли задоволення кредиторських вимог та боргів підприємства можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури, ознаки дій з приховування банкрутства відсутні, комітетом кредиторів боржника подано клопотання про застосування до боржника ліквідаційної процедури, план санації боржника, затверджений комітетом кредиторів не може бути виконаний, пропозиції щодо затвердження мирової угоди або продовження строку санації не подано, визнав підприємство банкрутом.

Припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ДПІ не зверталася з кредиторськими вимогами до боржника, в апеляційній скарзі не зазначає про наявність у боржника заборгованості зі сплати податкових платежів. Отже, ДПІ не має правового статусу кредитора у справі про банкрутство боржника, оскаржуваною постановою суд не вирішував питання про права та обов'язки ДПІ.

Доводи ДПІ, які зводяться до посилань на те, що боржником не дотримано процедури ліквідації за цивільним законодавством, не приймаються колегію до уваги, оскільки процедура банкрутства здійснюється в порядку ст.94 Закону, обов'язковими умовами якої є: наявність рішення органу, до повноважень якого згідно із законодавством або установчими документами боржника віднесено право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, а у разі якщо такі повноваження не визначені, - за наявності рішення органу боржника, до повноважень якого віднесено прийняття рішення щодо реорганізації чи ліквідації боржника; і наявність плану санації та письмової згоди всіх забезпечених кредиторів, а також кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує 50 відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санацією керівника боржника.

Посилання скаржника на те, що визнання боржника банкрутом робить неможливим проведення ДПІ перевірки боржника з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених податків і зборів є необґрунтованими, оскільки визнання боржника банкрутом не є перешкодою для проведення документальної перевірки органами ДПІ. Крім того, ДПІ не позбавлена права в подальшому звертатися з кредиторськими вимогами до боржника у порядку, встановленому Законом, а після набуття статусу кредитора оскаржувати в подальшому процесуальні документи, які, на її думку, прийняті з порушенням законодавства.

Доводи ТОВ з іноземними інвестиціями "Новофарм" зводяться до переоцінки доказів, зокрема, аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Агрофарм", та припущень щодо дій суду у разі виявлення невідповідності плану санації боржника при прийнятті заяви про порушення провадження у справі, а тому не можуть бути прийняті до уваги з огляду на повноваження суду касаційної інстанції, передбачені ст.1117 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06..2015 та постанова господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "НОВОФАРМ" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06..2015 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2014 у справі № 904/4382/14 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук