Історія справи

Постанова ВГСУ від 01.03.2016 року у справі №915/1231/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Справа № 915/1231/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі),суддів:Попікової О.В., Шевчук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Миколаївкомунтранс"на рішення та постановугосподарського суду Миколаївської області від 22.09.2015 Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2015у справі№ 915/1231/15 господарського суду Миколаївської областіза позовомКомунального підприємства "Миколаївкомунтранс"доПриватного акціонерного товариства "Інпроектсервіс" пророзірвання договору, стягнення збитків та неустойки,за участю представників: від позивача Мостовик О.О.від відповідачане з'явився

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Комунальне підприємство "Миколаївкомунтранс" (далі - КП "Миколаївкомунтранс") звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Інпроектсервіс" (далі - ПрАТ "Інпроектсервіс") про розірвання договору підряду від 13.10.2014 № 5960, стягнення збитків у розмірі 3 844,59 грн. та неустойки в розмірі 101 189,61 грн.

У подальшому позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд розірвати договір підряду від 13.10.2014 № 5960 і стягнути з ПрАТ "Інпроектсервіс" на користь КП "Миколаївкомунтранс" збитки, спричинені неналежним виконанням вказаного договору, в сумі 8 000,00 грн. та неустойку в сумі 1 946,21 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.09.2015 у справі № 915/1231/15 заява про уточнення позовних вимог частково прийнята судом до розгляду, з урахуванням чого предметом розгляду у цій справі були позовні вимоги про розірвання договору підряду від 13.10.2014 № 5960; стягнення з відповідача на користь позивача збитків, спричинених неналежним виконанням договору підряду від 13.10.2014 № 5960, в сумі 3 844,59 грн. та неустойки в сумі 1 946,21 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.09.2015 у справі № 915/1231/15 (суддя Олейняш Е.М.) позов КП "Миколаївкомунтранс" задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 200,55 грн. - неустойки (пені) за період з 17.12.2014 по 19.01.2015, 63,27 грн. - витрат по сплаті судового збору. У решті позову в частині розірвання договору підряду від 13.10.2014 № 5960, стягнення з ПрАТ "Інпроектсервіс" на користь КП "Миколаївкомунтранс" збитків, спричинених неналежним виконанням договору підряду від 13.10.2014 № 5960, в сумі 3 844,59 грн., стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) в сумі 1 745,66 грн. - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 (колегія суддів у складі: Гладишевої Т.Я. - головуючого, Ліпчанської Н.В., Савицького Я.Ф.) рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2015 у справі № 915/1231/15 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.09.2015 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 915/1231/15, КП "Миколаївкомунтранс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд змінити зазначені судові акти, розірвати договір підряду від 13.10.2014 № 5960 та стягнути з ПрАТ "Інпроектсервіс" на користь КП "Миколаївкомунтранс" збитки, спричинені неналежним виконанням вказаного договору, в сумі 3 844,59 грн. та пеню у розмірі 200,55 грн.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.02.2016 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Попікової О.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу КП "Миколаївкомунтранс" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 01.03.2016 о 10 год. 30 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористався.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 13.10.2014 між КП "Миколаївкомунтранс" (Замовник) та ПрАТ "Інпроектсервіс" (Підрядник) укладено договір підряду № 5960 на виконання проектних робіт (далі - Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язався відповідно до завдання Замовника виконати для КП "Миколаївкомунтранс" нормативну природоохоронну документацію у складі: інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферу; розробка документів, в яких обґрунтовуються об'єми викидів, а Замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх (п. 1 Договору).

Згідно з п. 2 Договору склад та оформлення документації, розроблюваної Підрядником відповідно до Договору, визначається Інструкцією про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 09.03.2006 № 108; РНД 211.2.3.014-95 Інструкція про зміст та порядок складання звіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємствах.

Відповідно до п. 3 Договору ціна проектних робіт за даним Договором, яка включає в себе покриття витрат Підрядника та оплату за виконану роботу, визначається відповідно до кошторису (Додаток № 1) і складає 6 407,65 + 1 281,53 (ПДВ 20%) = 7 689,18 грн. До зазначеної ціни не входять витрати зі сплати послуг експертизи та погодження в органах МОЗ та Мінприроди України, які оплачуються Замовником за рахунками цих організацій.

У п.п. 3.1, 3.2 Договору сторони узгодили, що оплата здійснюється у наступному порядку:

- протягом 3-х банківських днів з дня підписання даного Договору Замовник сплачує Підряднику аванс у розмірі 50% від ціни Договору, що складає 3 844,59 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 640,76 грн.;

- протягом 5-ти банківських днів з дня передачі Замовнику результатів виконаних робіт відповідно до акта передачі-приймання проектної продукції Замовник здійснює остаточний розрахунок та сплачує Підряднику решту 50% від ціни Договору, що складає 3 844,59 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 640,77 грн.

Робота виконується протягом 40 (сорока) робочих днів після сплати авансу відповідно до п. 3.1 та надання вихідних даних (Додаток № 2). У зазначений строк виконання робіт не входить час погодження та затвердження технічної документації в органах Мінприроди та МОЗ України (п. 4 Договору).

За умовами п. 5 Договору при закінченні роботи Підрядник передає Замовнику по накладній готову проектну документацію в 2-х екземплярах з супровідними документами та 4 екземпляри акта передачі-приймання проектної продукції, рахунок про остаточну оплату за Договором.

Пунктом 6 Договору передбачено, що Замовник протягом 7 календарних днів від дня отримання проектної документації зобов'язаний прийняти роботу та направити Підряднику два екземпляри акта передачі-приймання робіт, підписаних Замовником та скріплених його печаткою.

Згідно з п. 7 Договору, якщо протягом строку, вказаного в п. 6 цього Договору, Замовник не направив Підряднику два екземпляри актів передачі-приймання проектної продукції, підписаних Замовником та скріплених його печаткою, або не направив письмової мотивованої відмови від приймання робіт, робота вважається прийнятою Замовником наступним днем за останнім днем строку, обумовленого в п. 6 даного Договору.

Відповідно до п. 10 Договору Підрядник несе відповідальність за недоліки проектної документації. У разі виявлення недоліків у проектній документації Підрядник безкоштовно здійснює її доопрацювання або вносить відповідні зміни.

Пунктом 11 Договору встановлено, що Підрядник зобов'язаний захищати проектні рішення при погодженні Замовником проектної документації з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та при експертизі.

У силу п. 17 Договору невід'ємною частиною цього Договору є: кошториси (додаток № 1) та перелік вихідних даних (додаток № 2).

КП "Миколаївкомунтранс" зазначена проектна документація була необхідна, щоб отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин для:

- адміністративно-господарчої площадки КП "Миколаївкомунтранс" (площадка № 1) за адресою: м. Миколаїв, вул. Скороходова,199;

- стаціонарних джерел на Полігоні твердих побутових відходів КП "Миколаївкомунтранс" (площадка № 2) за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Весняне, вул. Нова, 16.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу вихідні дані для розробки нормативної природоохоронної документації згідно з додатком № 2 до Договору та здійснено оплату суми авансу у розмірі 50% від ціни Договору на загальну суму 3 844,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3982 від 14.10.2014.

Відповідачем виконано підрядні роботи та надано позивачу проектну продукцію, про що між ПрАТ "Інпроектсервіс" та КП "Миколаївкомунтранс" складено акт передачі-приймання проектної документації від 19.01.2015, в якому зазначено, що проектна продукція задовольняє умови Договору та оформлена в належному порядку. Даний акт підписано та скріплено печатками сторін.

Позивачем, у свою чергу, здійснено остаточний розрахунок та сплачено відповідачу решту 50% від ціни Договору на загальну суму 3 844,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4372 від 21.01.2015.

За результатами розгляду розробленої Підрядником документації Головним управлінням Державної санітарно-епідеміологічної служби у Миколаївській області надано позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи для одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №№ 05.03.02-07/2795 та 05.03.02-07/2796 від 29.01.2015.

У подальшому Підрядник подав до Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації виготовлену виконавцем нормативну природоохоронну документацію - "Звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин КП "Миколаївкомунтранс" для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.

04.03.2015 названим вище Управлінням надано дозвіл № 4810136300-339 для адміністративно-господарчої площадки КП "Миколаївкомунтранс" (площадка № 1) за адресою: м. Миколав, вул. Скороходова, 199.

Однак, листом від 04.03.2015 (вих. № 01-04/165-05) зазначене Управління відмовило КП "Миколаївкомунтранс" у видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на Полігоні твердих побутових відходів КП "Миколаївкомунтранс" (площадка № 2) за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Весняне, вул. Нова, 16, у зв'язку із зауваженнями.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до відповідача (лист № 134 від 30.04.2015) з вимогою про усунення зауважень до розробленої документації, проте сторони не дійшли згоди щодо усунення недоліків, оскільки, за твердженням Підрядника, Замовник просив не усунути недоліки, а виконати інші роботи.

Вказані обставини стали підставою для звернення КП "Миколаївкомунтранс" до суду з позовом про розірвання Договору, стягнення збитків та неустойки.

Відмовляючи у позові, господарський суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив зокрема, з того, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували факт нанесення шкоди внаслідок істотного порушення другою стороною умов Договору, що в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є обов'язковою умовою для розірвання договору.

Суд апеляційної інстанції також зазначив, що оцінка наведених позивачем доводів щодо порушення ПрАТ "Інпроектсервіс" умов Договору та обставин справи не дає підстав вважати наявні у виконаній роботі недоліки істотними порушеннями, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для розірвання Договору відповідно до ст. 651 ЦК України.

Проте, висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними з огляду на таке.

Так, згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (п.п. 1, 2, 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу розгляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Отже, у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Таким чином, при вирішенні даного спору підлягали з'ясуванню, зокрема, питання щодо того, наскільки Замовник позбавлений того, на що він розраховував при укладенні Договору, щодо можливості використання ним результатів Договору.

Проте, зазначені питання місцевим господарським судом не з'ясовувались.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначив, що Договір укладено для виконання нормативної природоохоронної документації, і в ньому відсутні посилання на те, що вказана документація потрібна Замовнику для отримання дозволів. Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення тієї обставини, що скаржник значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні Договору, внаслідок неотримання дозволу через зауваження до виготовленої документації.

Проте, такі висновки апеляційного господарського суду є передчасними, оскільки судом не надано при цьому правової оцінки вказаним обставинам у контексті п. 2 Договору, згідно з яким склад та оформлення документації, розроблюваної Підрядником відповідно до Договору, визначається Інструкцією про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього середовища від 09.03.2006 № 108, а також п.п. 3, 4 Договору, у яких йде мова щодо погодження та затвердження технічної документації в органах Мінприроди та МОЗ України, та положень п. 11 Договору щодо захисту проектних рішень при погодженні проектної документації з органами державної влади, органами місцевого самоврядування та при експертизі.

Крім того, за умовами п. 10 Договору Підрядник зобов'язався нести відповідальність за недоліки проектної документації і у разі виявлення недоліків у проектній документації безкоштовно здійснити її доопрацювання або внести відповідні зміни.

Як вказали господарські суди попередніх інстанцій, позивач звертався до відповідача з листом № 134 від 30.04.2015 з вимогою про усунення зауважень у розробленій документації, проте сторони не дійшли згоди щодо усунення недоліків, оскільки, за твердженням Підрядника, Замовник просив не усунути недоліки, а виконати інші роботи.

Проте, господарськими судами попередніх інстанцій не досліджено зміст як вказаного листа, так і відповіді відповідача на нього (лист № 52-54/104 від 08.05.2015, на який посилався позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, та копія якого міститься у матеріалах справи) та не надано їм правової оцінки з урахуванням положень п. 10 Договору, а також положень спеціальних норм ЦК України, якими врегульовано правовідносини у сфері підряду, у тому числі підряду на проектні та пошукові роботи, а саме щодо недоліків у роботі.

З огляду на викладене, оскаржувані у даній справі рішення та постанова прийняті за неповного встановлення усіх істотних обставин справи та без надання їм належної правової оцінки, а отже, є передчасними.

Враховуючи встановлені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають права касаційній інстанції встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну правову оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Миколаївкомунтранс" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 та рішення господарського суду Миколаївської області від 22.09.2015 у справі № 915/1231/15 скасувати.

Справу № 915/1231/15 передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді О.В. Попікова

С.Р. Шевчук