ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2016 року Справа № 910/8956/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Палія В.В.

Селіваненка В.П.,

за участю представників:

Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Романова Р.О., посв. від 21.01.2013 № 014714;

Позивача: Глобенко Л.В., дов. від 15.12.2015 № 225-КМГ-4480;

Відповідача -1: Глущенка Д.В., дов. від 14.12.2015 № 050/05-10957;

Відповідача -2: не з'явився;

Відповідача -3: Сухом'яткіна К.М., дов. від 19.05.2015 № б/н;

Відповідача -4: Глущенка Д.В., дов. від 18.12.2015 № 001-4478;

розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016

у справі № 910/8956/15 господарського суду міста Києва

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП"

Київської міської державної адміністрації

про визнання недійсним розпорядження та договору,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року заступник прокурора міста Києва, виступаючи в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства "Київтранспарксервіс", товариства з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП", Київської міської державної адміністрації, просив визнати незаконним та скасувати розпорядження від 26.05.2014 № 646 "Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до будівництва багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщення торгівельно-офісного та соціально-побутового призначення на проспекті Оболонському (навпроти будинку № 20) в Оболонському районі"; визнати недійсним інвестиційний договір від 06.06.2014 " 050-13/і/137, укладений між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП" (т. 1, а.с. 9-17).

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2015 (головуючий Головатюк Л.Д., судді Бондарчук В.В., Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 (головуючий Михальська Ю.Б., судді Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) (т. 3, а.с. 84-90) у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 232-241).

Оскаржені судові акти мотивовано недоведеністю позовних вимог.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення і неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. ст. 42, 43 ГПК України, ст. ст. 95, 116, 124, 134 ЗК України, ст. ст. 21, 203, 215 ЦК України, ст. 207 ГК України, ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (т. 3, а.с. 101-106).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.02.2016 касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.03.2016 (т. 3, а.с. 100).

У запереченнях та відзиві на касаційну скаргу Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська державна адміністрація та товариство з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП" заперечують проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень і просять залишити їх без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У судове засідання 01.03.2016 представник відповідача - комунального підприємства "Київтранспарксервіс" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача - комунального підприємства "Київтранспарксервіс".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 № 528/1189 затверджено Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції тощо, об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно транспортної інфраструктури міста Києва (далі - Положення № 528/1189).

Відповідно до п. 1.1 Положення № 528/1189 вказане положення визначає порядок підготовки, проведення інвестиційного конкурсу, укладання інвестиційних договорів на залучення інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо, об'єктів житлового та нежитлового призначення, у тому числі соціальної інфраструктури міста, об'єктів незавершеного будівництва, станцій метрополітену, підземних переходів, автошляхів, площ та інших об'єктів, на умовах проведення інвестиційного конкурсу.

Згідно з п. 1.2 Положення № 528/1189 інвестиційний конкурс проводиться з метою створення сприятливих умов для провадження інвестиційної діяльності та забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку міста Києва та поповнення бюджету міста Києва.

За змістом п. 1.5 Положення № 528/1189 рішення про проведення конкурсу та про затвердження переможця конкурсу приймає виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за поданням організатора конкурсу шляхом видання відповідного розпорядження.

Пунктом 1.6 Положення № 528/1189 передбачено, що об'єктом інвестиційного конкурсу можуть бути, зокрема, інші інвестиційно привабливі об'єкти, у тому числі земельні ділянки, об'єкти архітектурної та містобудівної діяльності, з подальшим вирішенням майново-правових питань та передачею новостворених об'єктів у власність відповідно до умов конкурсу.

Згідно з п. 2.1.1 Положення № 528/1189 пропозиції до переліку об'єктів, які потребують залучення інвестицій, надаються щомісячно організатору конкурсу структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), головними управліннями, управліннями, балансоутримувачами зазначених об'єктів.

Пунктом 3.1 Положення № 528/1189 передбачено, що з метою залучення інвестицій до економіки міста набуття права на землю може вирішуватись одним з таких способів:

- шляхом надання інвестиційно-привабливої земельної ділянки у власність або в оренду переможцеві інвестиційного конкурсу у відповідності до даного Положення (надання земельної ділянки за результатами інвестиційного конкурсу);

- шляхом викупу земельної ділянки на загальних підставах (шляхом проведення аукціонів) в порядку, встановленому рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 810/3385 "Про затвердження Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві", за умови, що комісія прийняла рішення про недоцільність проведення інвестиційного конкурсу на такій земельній ділянці (надання земельної ділянки на загальних підставах).

Згідно з п. 6.2.20 Положення № 528/1189 після виходу розпорядження про затвердження результатів конкурсу та підписання інвестиційної угоди переможець конкурсу вирішує у встановленому порядку питання користування земельною ділянкою.

З системного аналізу приписів положення, зокрема, розділу 3 (яким визначено порядок вирішення питань щодо землекористування) вбачається, що як за результатами інвестиційного конкурсу, так і на загальних підставах земельні ділянки надаються: а) переможцеві інвестиційного конкурсу; б) в установленому законом порядку (на загальних засадах).

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 22.10.2007 № 1403 було затверджено склад постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва та створено робочу групу для виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з організацією та проведенням конкурсів та затверджено її склад.

Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві" комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" було визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів у м. Києві.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 "Про Правила благоустрою м. Києва" експлуатація паркувальних майданчиків здійснюється лише оператором або контрагентами, які уклали з оператором відповідні договори.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.01.2012 № 63 "Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проектів будівництва та експлуатації багаторівневих паркінгів з об'єктами транспортної інфраструктури та обслуговування населення у м. Києві" (далі - Розпорядження № 63) до переліку об'єктів, які потребують залучення інвестицій, включено будівництво багаторівневих паркінгів з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торгівельно-офісного та соціально-побутового призначення, зокрема, на просп. Оболонському (навпроти будинку № 20) в Оболонському районі. Замовником виконання підготовчих робіт та будівництва інвестиційних об'єктів є комунальне підприємство "Київтранспарксервіс".

Пунктом 7 Розпорядження № 63 доручено постійно діючій конкурсній комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об'єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у встановленому порядку провести відповідні інвестиційній конкурси із залучення інвесторів.

Комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" на підставі рішення Київської міської ради від 13.11.2013 № 614/10102 було надано у постійне користування земельну ділянку, яка розташована у м. Києві по просп. Оболонському (навпроти будинку № 20) площею 0,3600 га (кадастровий № 8000000000:78:503:0015) для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій для надання послуг з паркування автотранспорту, будівництва, експлуатації та обслуговування багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торговельно-офісного та соціально-побутового призначення.

На виконання Розпорядження № 63 комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" спільно з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) були проведені на конкурентних засадах інвестиційні конкурси з залучення інвесторів та укладено інвестиційні договори.

26.05.2014 виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано розпорядження № 646 "Про затвердження переможця конкурсу із залучення інвестора до будівництва багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торгівельно-офісного та соціально-побутового призначення на проспекті Оболонському (навпроти будинку № 20) в Оболонському районі".

Пунктом 2 вищевказаного розпорядження зобов'язано Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укласти інвестиційний договір з переможцем конкурсу та замовником будівництва - комунальним підприємством "Київтранспарксервіс".

06.06.2014 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (організатор конкурсу), комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП" (інвестор) було укладено інвестиційний договір № 050/13/і/137 про реалізацію інвестиційного проекту будівництва багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торгівельно-офісного та соціально-побутового призначення на проспекті Оболонському (навпроти будинку № 20) в Оболонському районі (далі - Інвестиційний договір).

Вказаним договором узгоджено умови реалізації інвестиційного конкурсу, а також основні права та обов'язки сторін.

Згідно з п. 1.1.2 Інвестиційного договору об'єкт інвестування - будівництво багаторівневого паркінгу з об'єктами транспортної інфраструктури, приміщеннями торгівельно-офісного та соціально-побутового призначення на проспекті Оболонському (навпроти будинку № 20) в Оболонському районі міста Києва, орієнтовні техніко-економічні показники якого визначені у пункті 1.3 цього договору.

Пунктом 1.1.5 Інвестиційного договору визначено, що інвестиційний проект - це сукупність дій сторін, спрямованих на будівництво об'єкта інвестування, оформлення прав на майно та земельну ділянку, відповідно до законодавства України та умов цього договору.

У пункті 1.1.8 Інвестиційного договору передбачено, що земельна ділянка загальною площею 0,3600 га (кадастровий № 8000000000:78:503:0015), в межах якої буде здійснено будівництво об'єкта інвестування, надана замовнику у постійне користування рішенням Київської міської ради від 13.11.2013 № 614/10102.

Пунктом 1.1.9 Інвестиційного договору визначено, що утримання земельної ділянки - це сукупність дій з боку замовника, спрямованих на забезпечення інвестора земельною ділянкою для влаштування об'єкта інвестування та його експлуатації, які включають в себе сплату земельного податку та інші витрати замовника та таку земельну ділянку.

Відповідно до п. 1.6 Інвестиційного договору після виконання інвестором всіх своїх зобов'язань за договором, завершення влаштування об'єкта інвестування та введення його в експлуатацію або окремих його складових частин, інвестор в установленому чинним законодавством України порядку оформляє право власності на об'єкт інвестування або окремі його складові частини, крім новостворених інженерних мереж, які після закінчення будівельних робіт передаються та зараховуються до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Згідно з п. 1.7 Інвестиційного договору земельні та майново-правові питання вирішуються замовником та інвестором у встановленому чинним законодавством України порядку.

Відповідно до п. 1.9 Інвестиційного договору після належного виконання інвестором всіх умов договору та введення об'єкту в експлуатацію інвестор у встановленому порядку оформлює право власності або користування на земельну ділянку, на якій реалізовано проект будівництва об'єкта інвестування.

Пунктом 2.1 Інвестиційного договору передбачено, що орієнтовна вартість будівництва об'єкта інвестування становить 10 833 330,00 грн. без ПДВ та підлягає уточненню після розробки ПД на будівництво об'єкта інвестування.

Згідно з п. 2.2 Інвестиційного договору інвестор сплачує організатору конкурсу кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у розмірі 6% від орієнтованої вартості будівництва об'єкта інвестування без ПДВ, що становить 649 999,80 грн.

Відповідно до п. 4.2.10 Інвестиційного договору після введення об'єкта інвестування в експлуатацію інвестор зобов'язується у встановленому порядку оформити на нього право власності, крім новостворених інженерних мереж, які після закінчення будівельних робіт передаються та зараховуються до комунальної власності територіальної громади міста Києва, як це передбачено пунктом 1.6 договору.

Частиною 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на нерухоме майно визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 3 ЗК України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначаються Законом України "Про інвестиційну діяльність".

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Згідно з ч. 1 ст.4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди в усіх галузях економіки та об'єкти власності.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачено, що суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Згідно з ст. 9 цього Закону основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суди дійшли висновку, що прокурором та позивачем не доведено невідповідності розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.05.2014 №646 вимогам чинного законодавства та наявності підстав для визнання його незаконним і скасування, оскільки спірне розпорядження було прийнято виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі та у відповідності до Положення № 528/1189, а також згідно процедури, яка визначалась Розпорядженням № 63.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст правочину складають права та обов'язки, про набуття, зміну, припинення яких домовилися учасники правочину.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до пункту 2.1 пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як зазначалось вище, п. 3.1 Положення № 528/1189 передбачено, що з метою залучення інвестицій до економіки міста набуття права на землю може вирішуватись одним з таких способів: шляхом надання інвестиційно привабливої земельної ділянки у власність або в оренду переможцеві інвестиційного конкурсу у відповідності до даного Положення (надання земельної ділянки за результатами інвестиційного конкурсу) та шляхом викупу земельної ділянки на загальних підставах (шляхом проведення аукціонів) в порядку, встановленому рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 810/3385 "Про затвердження Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві", за умови, що комісія прийняла рішення про недоцільність проведення інвестиційного конкурсу на такій земельній ділянці (надання земельної ділянки на загальних підставах).

Згідно з п. 4.2.10 Інвестиційного договору після введення об'єкта інвестування в експлуатацію інвестор зобов'язується в установленому порядку оформити на нього право власності, крім новостворених інженерних мереж, які після закінчення будівельних робіт передаються та зараховуються до комунальної власності територіальної громади міста Києва, як це передбачено пунктом 1.6. договору

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що земельна ділянка загальною площею 0,3600 га (кадастровий номер 8000000000:78:503:0015), розташована на просп. Оболонському (навпроти будинку № 20) в Оболонському районі не може бути передана у користування або власність інвестору - товариству з обмеженою відповідальністю "СВП-ГРУП" до моменту завершення реалізації інвестиційного договору.

Крім того, з положень оспорюваного Інвестиційного договору не вбачається, що цей договір є правовстановлюючим документом на зазначену земельну ділянку, отже, отримання земельної ділянки у користування буде відбуватись після завершення будівництва на підставі діючого законодавства України.

Також слід зазначити, що положення Інвестиційного договору не є підставою для автоматичного, тобто, поза передбаченою законодавством процедурою набуття інвестором права власності на земельну ділянку.

Частиною 2 ст. 1117 ГПК України передбачено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду, якими було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.

Доводи скаржника вищевикладеного не спростовують та фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 у справі № 910/8956/15 залишити без змін, а касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва - без задоволення.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: В.В. Палій

В.П. Селіваненко