Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 року м. Київ К/800/23276/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Лосєва А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року

у справі № 804/12596/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3; позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області; відповідач), в якому просила: визнати протиправними дії відповідача щодо викладення висновків про непідтвердження позивачем реальності здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, їх виду, обсягу, якості та розрахунків, а саме - про відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ФОП ОСОБА_3 операцій по ланцюгу придбання, зокрема, за лютий 2014 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІКБ «МИР 2012» та Приватним підприємством «Трійця-Пам», за березень 2014 року з ТОВ «ІКБ «МИР 2012», ПП «Трійця-Пам» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Підприємство зелене будівництво», а також по ланцюгу реалізації, зокрема, за лютий 2014 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА», Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЦ», Товариством з обмеженою відповідальністю «Амстор», за березень 2014 року з ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «ОМЕГА», ТОВ «РТЦ», ТОВ «Амстор»; визнати протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо виключення (коригування) на підставі акту № 805/04-67-17-03/НОМЕР_1 від 22 липня 2014 року з інформаційної системи «Податковий блок» та інших електронних баз даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ФОП ОСОБА_3 у податковій звітності; зобов'язати відповідача відновити в інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової звітності позивача, зазначені в податкових деклараціях за лютий та березень 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо виключення (коригування) з інформаційної системи «Податковий блок» та інших електронних баз даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем у податкових деклараціях за лютий, березень 2014 року на підставі акту № 805/04-67-17-03/НОМЕР_1 від 22 липня 2014 року. Зобов'язано відповідача відновити в інформаційній системі «Податковий блок» показники податкової звітності ФОП ОСОБА_3, зазначені в податкових деклараціях за лютий, березень 2014 року. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 36,54 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року в частині задоволення позовних вимог, ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року та прийняття нового рішення у справі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Згідно із статтею 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 ПК України).

Судовими інстанціями з'ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за період: лютий, березень 2014 року, за результатами якої складено акт № 805/04-67-17-03/НОМЕР_1 від 22 липня 2014 року.

За наслідками здійсненої ревізії податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області не прийнято, проте внесено зміни до інформаційної системи «Податковий блок» шляхом коригування задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вирішуючи питання про правомірність здійсненого податковим органом коригування, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену, зокрема, в постановах: від 15 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «УКРФРІТ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії; від 02 грудня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Сільськогосподарська компанія «Зорецвіт» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; від 04 листопада 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профтехноконструкція» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відповідно до якої інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акту, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Враховуючи те, що дії відповідача з проведення розглядуваної перевірки не визнані протиправними в установленому порядку (не оскаржувались ФОП ОСОБА_3), підстави для виключення з інформаційної системи «Податковий блок» інформації, внесеної на підставі акту, складеного за наслідками такої перевірки, відсутні.

Згідно із статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року змінити в частині задоволення позову.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Лосєв А.М.