Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" травня 2014 р. м. Київ К/800/29794/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и л а:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання нечинними рішень № 215, № 216, № 217, № 218 від 12 лютого 2013 року про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані рішення були протиправно прийняті на підставі норм закону, які з 01 січня 2011 року втратили чинність, а відтак ці рішення не підлягають виконанню.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2013 року, позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 215 від 12 лютого 2013 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей за 2005 рік, що використовуються у системі персоніфікованого обліку у строки, визначені законодавством, у розмірі 170,00 гривень; визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 216 від 12 лютого 2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей за 2005 рік, що використовуються у системі персоніфікованого обліку у строки, визначені законодавством, у розмірі 3718,40 грн.; визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 217 від 12 лютого 2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей за 2006 рік, що використовуються у системі персоніфікованого обліку у строки, визначені законодавством, у розмірі 170,00 грн.; визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 218 від 12 лютого 2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей за 2006 рік, що використовуються у системі персоніфікованого обліку у строки, визначені законодавством, у розмірі 1679,86 грн.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області.

12 лютого 2013 року відповідачем на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прийняті наступні рішення: № 215 про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей за 2005 рік, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, в розмірі 170 грн.; № 216 про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей за 2005 рік, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, в розмірі 3718,40 грн.; № 217 про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей за 2006 рік, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, в розмірі 170 грн.; № 218 про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей за 2006 рік, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, в розмірі 1679,86 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що норма про застосування санкцій та нарахування пені діяла з 01 січня 2004 року до 01 січня 2011 року, а порушення позивачем щодо несвоєчасного подання відомостей за 2005 та 2006 роки вчинене в 2012 році, а відтак у відповідача відсутні підстави застосовувати по позивача фінансові санкції на підставі неіснуючої на час вчинення позивачем таких дії норми.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній до 01 січня 2011 року, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розділом VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вказаний пункт було виключено з 01 січня 2011 року.

Крім того, абзацами 5, 6 пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Системний аналіз наведених норм діє підстави стверджувати, що накладені штрафні санкції, які виникли за 2005-2006 роки, мають бути застосовані (стягнуті) і після 01 січня 2011 року, оскільки підстави для застосування зазначених штрафних санкцій виникли в період дії пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2013 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання нечинними рішень № 215, № 216, № 217, № 218 від 12 лютого 2013 року відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

з оригіналом згідно

помічник судді А.О. Кулеша