Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року місто Київ К/800/49745/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.,

Чалого С.Я.,

при секретарі: Скавуляк Т.В.,

за участю сторін: ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року у справі №127/7618/14-а за позовом ОСОБА_2 до Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області, третя особа - ОСОБА_4, про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Липовецької міської ради Липовецького району Вінницької області, третя особа - ОСОБА_4, про скасування рішення Липовецької міської ради від 10.10.2013 №619 в частині, визнання нечинним рішення Липовецької міської ради від 25.12.2013 в частині, визнання нечинним рішення Липовецької міської ради від 21.03.2014 в частині, зобов'язання Липовецьку міську раду розглянути заяву від 19.12.2013.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Липовецька міська рада протиправно, у спосіб, не передбачений земельним законодавством, без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, прийняла рішення від 10.10.2013 №619, яким надала третій особі - ОСОБА_4, дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,05 га по АДРЕСА_1, що в наступному призвело до протиправної відмови позивачеві у передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за вказаною адресою на підставі його заяви від 19.12.2013.

Позивач зазначає, що 08.11.2013 ним отримано свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за вказаною адресою. Зазначений будинок передано позивачу у власність в рахунок погашення боргу при примусовому виконанні виконавчого листа №2-78, виданого 28.09.2010 Липовецьким районним судом Вінницької області. Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, у тому числі, проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. У той же час, у передачі земельної ділянки за вказаною адресою йому відмовлено у зв'язку з відсутністю вільних земель.

ОСОБА_2 просить скасувати рішення Липовецької міської ради від 10.10.2013 №619, яким тертій особі надано дозвіл на розробку технічної документації, в частині; рішення Липовецької міської ради від 25.12.2013, яким йому відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, в частині; рішення Липовецької міської ради від 21.03.2014, якою відхилено подання прокурора про скасування рішення від 10.10.2013 №619. Також просить зобов'язати відповідача розглянути заяву від 19.12.2013.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою головного державного виконавця ВДВС Липовецького районного управління юстиції від 20.09.2013 ОСОБА_2 передано у власність в рахунок погашення боргу нерухоме майно боржника ОСОБА_5, а саме житловий будинок А, загальною площею 73,5 кв. м, житловою площею 32,9 кв. м, з господарськими будівлями та прибудовами (прибудова а1, прибудова а2, погріб п/А, сарай Б, погріб п/Б), що по АДРЕСА_1.

01.10.2013 ОСОБА_5 звернувся до Липовецької міської ради з заявою про вилучення із його користування земельної ділянки, площею 0,05 га, по АДРЕСА_1, яка надавалась для ведення особистого селянського господарства, а також із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1.

01.10.2013 р. ОСОБА_4 звернулась до Липовецької міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, площею 0,05 га, в тому числі для ведення сільського господарства по АДРЕСА_1.

Рішенням від 10.10.2013 №617 Липовецька міська рада припинила право користування земельною ділянкою, площею 0,05 га ОСОБА_5, що була надана для ведення особистого селянського господарства, по АДРЕСА_1. Рішення чинне, учасниками процесу не оскаржувалось.

Рішенням від 10.10.2013 №619 Липовецька міська рада надала ОСОБА_4 дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,05 га, що по АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 виготовила технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,07 га, по АДРЕСА_1 в 2013 р.

21.10.2013 ОСОБА_4 звернулась із заявою про реєстрацію земельної ділянки до державного кадастрового реєстратора відділу Держземагентства у Липовецькому районі. На час її звернення на зазначену земельну ділянку не було встановлено обмежень та обтяжень. Кадастровим реєстратором відділу земельна ділянка площею 0,07 га по АДРЕСА_1 зареєстрована 21.10.2013. ОСОБА_4 видано витяг з Державного земельного реєстру про реєстрацію земельної ділянки.

08.11.2013 ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на майно боржника ОСОБА_5, а саме житловий будинок А, загальною площею 73,5 кв. м, житловою площею 32,9 кв. м, з господарськими будівлями та прибудовами (прибудова а1, прибудова а2, погріб п/А, сарай Б, погріб п/Б), що по АДРЕСА_1.

11.12.2013 ОСОБА_2 звернувся до Липовецької міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, та 0,60 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1.

16.12.2013 позивач звернувся до Липовецької міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 1000 кв. м, та для садівництва, площею 605 кв. м по АДРЕСА_1.

19.12.2013 позивач звернувся до Липовецької міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 1000 кв. м, та для ведення особистого селянського господарства, площею 605 кв. м по АДРЕСА_1.

Рішенням від 25.12.2013 №661 Липовецька міська рада, розглянувши три заяви ОСОБА_2 від 11.12.2013, 16.12.2013, 19.12.2013, надала ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності, площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1. В частині щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства (садівництва), що по АДРЕСА_1, відмовлено у зв'язку з відсутністю вільних земельних ділянок за вказаною адресою.

Прокурор Липовецького району подав відповідачу подання щодо скасування рішень Липовецької міської ради №619 від 10.10.2013 в частині надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення технічної документації та від 25.12.2013 №661 в частині відмови ОСОБА_2 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації щодо земельної ділянки площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1.

Подання прокурора Липовецького району щодо скасування рішення від 10.10.2013 №619 в частині надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,05 га, що по АДРЕСА_1, та від 25.12.2013 №661 в частині відмови ОСОБА_2 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства (садівництва), що по АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю вільних земельних ділянок за вказаною адресою, рішенням Липовецької міської ради від 21.03.2014 №709 відхилено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності оскаржуваних рішень як таких, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. Зазначена позиція судів попередніх інстанцій ґрунтується на тому, що позивачем заява про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства (садівництва) подана після реєстрації третьою особою вказаної земельної ділянки у державному земельному кадастрі.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 116 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої, другої статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених норм Земельного кодексу України свідчить про те, що у випадку передачі земельної ділянки у власність особі, в якої ця земельна ділянка не перебувала у користуванні, така передача здійснюється на підставі погодженого та затвердженого у встановленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Порядок надання дозволу на розробку проекту відведення, його погодження та затвердження встановлено частинами шостою-одинадцятою статті 118 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Судами попередніх інстанцій не встановлено та матеріалами справи не підтверджено факту перебування спірної земельної ділянки у користуванні ОСОБА_4.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про протиправність передачі Липовецькою міською радою земельної ділянки третій особі у спосіб, передбачений пунктом "а" частини третьої статті 116 Земельного кодексу України та у порядок, встановлений частинами першою, другою статті 118 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки така передача земельної ділянки мала відбуватися із розробленням проекту відведення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо правомірності рішення Липовецької міської ради від 10.10.2013 №619 в частині надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,05 га, що по АДРЕСА_1.

При цьому, враховуючи те, що на підставі оскаржуваного рішення третьою особою вчинено дії щодо реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, що є передумовою для державної реєстрації права власності на земельну ділянку без отримання будь-якого іншого рішення органу місцевого самоврядування, колегія суддів вказує на відповідність обраного позивачем способу захисту його порушених прав шляхом оскарження рішення про надання третій особі дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, а не оскарження рішення про затвердження такої документації.

Одночасно з викладеним, зважаючи на те, що прийняття Липовецькою міською радою рішення від 25.12.2013 №661, яким позивачеві, у тому числі, відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства (садівництва), що по АДРЕСА_1, обумовлено відсутністю вільних земельних ділянок за вказаною адресою, колегія суддів, виходячи з протиправності рішення Липовецької міської ради від 10.10.2013 №619 в частині надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Липовецької міської ради від 25.12.2013 №661 у відповідній частині та, відповідно, наявності підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 19.12.2013 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 605 кв. м по АДРЕСА_1.

У той же час, зважаючи на те, що рішення Липовецької міської ради від 21.03.2014 №709, яким відхилено подання прокурора є індивідуальним нормативно-правовим актом та безпосередньо не впливає на права та обов'язки позивача, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221 , 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року змінити, скасувавши в частині відмови у задоволенні позову про:

скасування рішення Липовецької міської ради від 10.10.2013 №619 в частині надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,05 га, що по АДРЕСА_1;

скасування рішення Липовецької міської ради від 25.12.2013 №661 в частині відмови ОСОБА_2 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства (садівництва), що по АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю вільних земельних ділянок за вказаною адресою;

зобов'язання Липовецької міської ради розглянути заяву ОСОБА_2 від 19.12.2013 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства (садівництва), що по АДРЕСА_1.

У вказаній частині позов задовольнити:

визнати протиправним та скасувати рішення Липовецької міської ради від 10.10.2013 №619 в частині надання ОСОБА_4 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 0,05 га, що по АДРЕСА_1;

визнати протиправним та скасувати рішення Липовецької міської ради від 25.12.2013 №661 в частині відмови ОСОБА_2 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства (садівництва), що по АДРЕСА_1, у зв'язку з відсутністю вільних земельних ділянок за вказаною адресою;

зобов'язати Липовецьку міську раду розглянути заяву ОСОБА_2 від 19.12.2013 в частині надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства (садівництва), що по АДРЕСА_1.

В іншій частині постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 липня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута на підставі, у порядку та в строки, встановлені статтями 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: