Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2014 р. м. Київ К/800/44237/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я.,Чалого С.Я.

за участю:

секретаря Левіної А.А.

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача неприбуття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суд від 11 липня 2013 року

у справі № 2-а-9295/11

за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звернулись до Корюківського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області (далі - Управління ПФУ) про визнання протиправною бездіяльності щодо не призначення та невиплати доплати до пенсії та зобов'язання відповідача призначити доплату до пенсії у порядку, передбаченому статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 24.03.2011.

Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 16.11.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суд від 11.07.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 оскаржили їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржники просили скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального права, прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій неправомірно застосували до спірних правовідносин додаток №3, а не додаток №1, до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова №106).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 на підставі статті 55 КАС України судом касаційної інстанції у справі здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни позивача - ОСОБА_3 на ОСОБА_2.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійно проживали в зоні посиленого радіологічного контролю (м. Корюківка) та віднесені до 4 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Позивачі звертались до відповідача з вимогою про здійснення їм перерахунку та виплати доплати до пенсії на підставі положень статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Управління ПФУ відмовило ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у задоволенні вказаної вимоги, оскільки, на думку суб'єкта владних повноважень, м. Корюківка Чернігівської області не належить до населених пунктів, в яких з 1 квітня 1991 року оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами (додаток N 3). Вказана доплата позивачам не виплачувалась.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

ОСОБА_3 перебував на обліку в Управлінні ПФУ та отримував пенсію за віком. ОСОБА_4 продовжує перебувати на обліку в Управлінні ПФУ та отримувати пенсію за віком.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що м. Корюківка не належить до населених пунктів, жителі яких отримують підвищення до пенсії відповідно до статті 39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому позов про зобов'язання нарахувати доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі однієї мінімальної заробітної плати не підлягає задоволенню

Також у своєму рішенні суд апеляційної інстанції зазначив, що пунктом 7 Постанови № 106 затверджено перелік населених пунктів, в яких з 1 квітня 1991 року оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами (додаток № 3). У той же час, пункт 4 Додатку № 3 Постанови № 106 не містить м. Корюківка Чернігівської області. Даний перелік є вичерпним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх помилковими з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, які працюють на територіях посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно з пунктом 1 Постанови №106 цим нормативно-правовим актом затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, згідно з додатком N 1.

Місто Корюківка Чернігівської області належить до вказаного переліку населених пунктів та міститься в додатку №1 до Постанови №106, а саме у розділі 4 цього додатку «Зона посиленого радіоекологічного контролю».

Згідно з пунктом 7 Постанови №106 затверджено перелік населених пунктів, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистих підсобних господарств (додаток N 2) та перелік населених пунктів, в яких з 1 квітня 1991 року оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами (додаток N 3).

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач наявність права позивача на отримання доплати до пенсії безпідставно поставив у залежність від факту отримання нею доплати як працюючим громадянином у м. Корюківка.

У той же час, додаток №3 до Постанови №106 містить перелік населених пунктів, проживання в яких надає право громадянам на здійснення оплати праці у спеціальному порядку. Тоді як право на підвищення пенсії виникає у кожного з непрацюючих пенсіонерів, що проживають на території, віднесеній до зони радіоактивного забруднення, згідно з додатком N 1 Постанови №106.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги підтверджуються викладеними нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суд від 11 липня 2013 року в цій справі скасувати, задовольнивши позов.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області щодо не призначення ОСОБА_3, ОСОБА_4 доплати до пенсії за проживання у місті Корюківка, яке належить до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області призначити ОСОБА_4 доплату до пенсії за проживання у місті Корюківка, яке належить до зони посиленого радіоекологічного контролю, у порядку, передбаченому статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 24 березня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області призначити ОСОБА_3 доплату до пенсії за проживання у місті Корюківка, яке належить до зони посиленого радіоекологічного контролю, у порядку, передбаченому статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 24 березня 2011 року по 03 жовтня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.