Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року м. Київ К/9991/37978/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Голубєвої Г.К.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного агентства резерву України

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011

у справі № 2а-1870/909/11

за позовом Філії державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з Державного матеріального резерву магазину «Хлібодар»

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Філія державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з Державного матеріального резерву магазину «Хлібодар» (далі по тексту - позивач, ДП «Охтирський комбінат хлібопродуктів») звернулася до суду з позовом до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту - відповідач, Охтирська МДПІ Сумської області) про визнання протиправним та скасування рішення №0003182340 від 30.12.2010 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25373,15 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2011 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення №0003182340 від 30.12.2010 в частині застосування штрафних санкцій до позивача на суму 23800,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2011 залишено без змін.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена перевірка позивача з питань дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої 20.12.2010 складено акт.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 9, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у зв'язку з нероздрукуванням 70 фіскальних звітних чеків та незабезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій за період з 01.05.2010 по 15.12.2010 та за невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків сумі зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.12.2010 № 0003182340 у сумі 25373,15 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що підстав у відповідача для застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача на суму 23800,00 грн., у зв'язку з нероздрукуванням 70 фіскальних звітних чеків та незабезпечення їх зберігання в КОРО за період з 01.05.2010 по 15.12.2010, не було, оскільки реєстратор розрахункових операцій в ці дні не включався, та відповідно, зміна не починалася, у зв'язку із чим друкування фіскального звітного чеку неможливе.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову виходив з того, що позивачем було допущено невиконання друку фіскальних звітних чеків на реєстраторі розрахункових операцій, тому нараховані відповідачем штрафні (фінансові) санкції за кожний не роздрукований фіскальний звітний чек є обґрунтованими і правомірними.

Колегія суддів не може погодитися із висновком суду апеляційної інстанції та з висновком суду першої інстанції з в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чека або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому слід зазначити, що не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи роздрукований чек у книзі обліку розрахункових операцій - триваюче.

Таким чином, за вчинення порушень, про які йдеться у п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідний орган державної податкової служби може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).

Водночас колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що позивачем у зазначений, в акті перевірки, період розрахункові операції не здійснювались, що, на його думку, виключає обов'язок підприємства роздруковувати фіскальний звітний чек після закінчення робочої зміни.

Адже, у робочі дні підприємства реєстратор розрахункових операцій повинен бути у ввімкненому стані та роздрукування фіскального звітного чека в такому випадку є обов'язковим.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано доказів підтвердження того, що у період, який зазначений в акті перевірки, проводилися ремонт, технічне обслуговування реєстратора розрахункових операцій, чи відсутності електроживлення на підприємстві.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити.

Крім того, позивачем по даній справі було заявлено клопотання про заміну сторони.

На підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, абз. 24, 25 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» суд касаційної інстанції вважає за можливе допустити по даній справі заміну позивача - Філію державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з Державного матеріального резерву магазину «Хлібодар» на її правонаступника - Державне підприємство «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Здійснити заміну позивача по справі - Філію державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з Державного матеріального резерву магазину «Хлібодар» на її правонаступника - Державне підприємство «Охтирський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України.

Касаційну скаргу Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного агентства резерву України задовольнити частково.

Скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2011 змінити.

Позов Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного агентства резерву України задовольнити частково.

Скасувати рішення Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області №0003182340 від 30.12.2010 в частині застосування до Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного агентства резерву України суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2460,00 грн.

В частині скасування рішення Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області №0003182340 від 30.12.2010 про застосування до Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» державного агентства резерву України суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн. відмовити.

В решті постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.04.2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)Г.К. Голубєва (підпис)Т.М. Шипуліна