Історія справи
Постанова ВАСУ від 23.04.2014 року у справі №2а-9576/12/2670
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"23" квітня 2014 р. м. Київ К/800/19939/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.
суддів Гончар Л.Я.,Чалого С.Я.
за участю:
секретаря Левіної А.А.
представника позивача неприбуття
представника відповідача Троніц М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року
у справі № 2а-9576/12/2670
за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
до Державної фінансової інспекції України
про визнання протиправною вимоги
В С Т А Н О В И В :
У липні 2012 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «Енергоатом») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправною вимоги від 15.06.2012 №05-14/468.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013, позов задоволено.
Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДФІ України оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі касатор просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що застосований усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку в розмірі 4,84 грн. за людино-годину є значно вищим того, який передбачений ДНБ Д.1.1-1-2000.
Щодо завищення вартості послуг на суму 69 107,49 грн. ДФІ України звертає увагу на те, що застосування нормативів Тимчасового порядку ціноутворення на ремонт обладнання і споруд АЕС та проведення розрахунків за виконані роботи, який затверджений і введений в дію розпорядженням по ДП НАЕК «Енергоатом» від 07.02.2011 № Ю5-р та розпорядженням по ВП ХАЕС від 18.02.2011 №86-р (далі - Тимчасовий порядок №86-р), не відповідає вимогам щодо будівельних норм, які встановлені статтею 10 Закону України «Про будівельні норми» та статтею 19 Порядку розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, (зі змінами), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2010 N 543 (далі - Порядок №543). У той же час, Тимчасовий порядок не затверджений центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури, тоді як наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 29.03.2011 №32 затверджено та надано чинності Змінам до нормативного документа ГКД 34.08.601-2003 «Порядок визначення вартості ремонту основного і допоміжного енергетичного обладнання, передавальних пристроїв і споруд» (далі - Порядок №32), яким повинен був керуватись позивач.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу ДП «Енергоатом» просило залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як установлено судами попередніх інстанцій, Державною фінансовою інспекцією України на виконання постанов Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.04.2012 та від 11.05.2012 за поданням Служби безпеки України від 17.04.2012 №72/4/787 проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Енергоатом» за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт ревізії від 24.05.2012 №05-21.
У ході ревізії встановлено та зафіксовано, що за результатами тендерних торгів, проведених відокремленим підрозділом «Хмельницька АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» із ПрАТ «Укренергохімізоляція» укладено контракт від 06.05.2010 № 03/10-КР (20-13-1-10-1637) на виконання робіт по ремонту теплоізоляції і металопокриття обладнання і трубопроводів в турбінному і реакторному відділенні на блоці №2. Загальна вартість послуг по контракту відповідно до протоколу узгодження договірної ціни складає 1 230 000,00 грн.
Визначення предмета закупівлі здійснене замовником відповідно до Правил визначення вартості будівництва ДБНД. 1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 N 174 (далі - Правила №174).
ДФІ України дійшло висновку, що при укладанні договору від 06.05.2010 застосовано усереднений показник 4,84, який є меншим, ніж рекомендований вищезазначеними Правилами №174 для АЕС.
ПрАТ «Укренергохімізоляція» в актах приймання виконаних будівельних робіт № 1, 2, 3 за червень 2010 року, №№ 4, 5, 6 за серпень 2010 року, які були підставою для здійснення взаєморозрахунків, виконувались ремонтні роботи теплоізоляції і металопокриття обладнання і трубопроводів в турбінному відділенні і реакторних відділеннях на енергоблоці № 2 ВП ХАЕС і ці роботи не відносяться до будівництва особливо складних інженерних споруд.
Відповідач, вважає, що у цьому випадку необхідно застосовувати усереднений показник, що передбачений у пункті 18 додатка 12 ДБН Д. 1.1-1-2000 для всіх інших об'єктів і становить 2,92.
Тому ревізорами згідно з ДБН Д. 1.1-1-2000 для розрахунків застосовано розмір кошторисного прибутку в розмірі 2,92 грн. за людино-годину, тобто для всіх інших об'єктів.
У той же час, на підтвердження правильності застосування усередненого показника 4,84 позивачем надана копія судової будівельно-технічної експертизи даного контракту у справі № 2а-19526/10/2670. У висновку експертизи зазначено, що, хоча застосована величина прибутку в договірній документації та актах виконаних робіт не передбачена нормативною документацією, однак Правила № 174 носять довідковий характер, в той час, як обов`язковими до виконання є умови договору або контракту, що й виконувалось замовником та виконавцем робіт. Порушення вказаних вимог можливо розглядати лише на стадії тендерної пропозиції. Оскільки, за нормативною документацією необхідно було б застосовувати усереднений показник в розмірі 7,76 грн/люд-год, що призвело до збільшення вартості виконаних робіт та виникнення заборгованості замовника перед підрядником.
Крім того, установлено, що за результатами проведення відкритих торгів згідно з процедурою, визначеною Законом України «Про здійснення державних закупівель» між ВП ХАЕС та ПП «Рематоменерго» укладено договір від 15.09.2011 № 09.ХАЕС на закупівлю послуг із зачищення металу обладнання та трубопроводів, елементів і зварних з'єднань технологічних систем під експлуатаційний контроль у реакторному відділенні на блоці №1.
Згідно з умовами договору позивачу надавалися послуги із зачищення металу обладнання та трубопроводів, елементів і зварних з'єднань технологічних систем під експлуатаційний контроль у реакторному відділенні блока №1.
За результатами ревізії правильності визначення вартості будівельних робіт виконаних ПП «Рематоменерго» установлено, що в акті приймання виконаних робіт №1 за листопад 2011 року на загальну суму 268 545,00 грн. включені витрати на загальну суму 98 894,17 грн., в т.ч. по відрахуванню до фондів соціального забезпечення в сумі 32 130,17 грн., накладні витрати - 58 418,50 грн., планові накопичення - 8345,50 грн., які розраховані Підрядником відповідно до Тимчасового порядку №86-р.
21.06.2012 на адресу ДП НАЕК «Енергоатом» надійшла вимога №05-14/468 про усунення виявлених порушень та недоліків, відповідно до якої вимагається:
- відобразити в обліку дебіторську заборгованість за невиконані роботи, не надані послуги на суму 153 341,87 грн.;
- стягнути зайво сплачені кошти з ПрАТ «Укренергохімізоляція» в сумі 84 234,38 грн. та ПП «Рематоменерго» в сумі 69 107,49 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пунктом 1 додатка 12 до Правил №174 передбачено спеціальний показник, який застосовується до особливо складних інженерних споруд - 7,76, тобто в розмірі більшому, ніж передбачений договором від 06.05.2010. Посилаючись, зокрема, на висновок судової будівельно-технічної експертизи контракту від 06.05.2010 № 03/10-КР у справі № 2а-19526/10/2670, суди дійшли висновку про обґрунтованість застосування позивачем усередненого показника 4,84 грн. за людино-годину та неправомірність вимоги у частині взаємовідносин ДП «Енергоатом» з ПрАТ «Укренергохімізоляція».
Стосовно відображення в обліку дебіторської заборгованості та стягнення зайво сплачених коштів у сумі 69 107,79 грн. з ПП «Рематоменерго» суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо неправомірності вимоги відповідача у цій частині з огляду на те, що ДП «Енергоатом» під час визначення вартості будівельних робіт, виконаних ПП «Рематоменерго», правомірно застосовано Тимчасовий порядок. У той же час, застосування нормативів Тимчасового порядку, яким врегульовано ціноутворення та проведення взаєморозрахунків, не повинно відповідати статті 10 Закону України «Про будівельні норми» та статті 19 Порядку №543, зокрема, в частині погодження, затвердження та реєстрації будівельних норм центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури, оскільки предметом договору є профілактичні ремонтні роботи, на які не поширюється дія зазначених нормативно-правових актів.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись зі вказаними висновками судів попередніх інстанцій в повній мірі з огляду на таке.
Стосовно вимоги відповідача в частині взаємовідносин ДП «Енергоатом» з ПрАТ «Укренергохімізоляція» колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до преамбули Правил №174 ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
Ці норми можуть застосовуватися для визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, які здійснюються на будовах (об'єктах) промислового та іншого призначення, з урахуванням відповідних галузевих та технологічних особливостей. Рішення з цього питання приймаються відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з Держбудом.
У підпункті 3.1.18 Правил №174 визначено, що Кошторисний прибуток - це кошти, що враховують економічно обгрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельних і монтажних робіт.
Розмір кошторисного прибутку залежить від виду будівництва, технічної та технологічної складності будови, строків будівництва, умов його фінансування тощо. Визначений на підставі аналізу цих факторів розмір кошторисного прибутку погоджується із замовником.
Розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням усереднених показників, наведених у додатку 12, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
Відповідно до пункту 1 додатку №12 до Правил №174 для виду будівництва та робіт «Особливо складні інженерні споруди (у тому числі ГЕС, ядерні установки та об'єкти призначені для поводження з радіоактивними відходами, шахти, метрополітени, тунелі, мости, аеродроми, гідротехнічні споруди тощо), особливо складні технічно або архітектурно громадські будівлі та споруди, залізниці, магістральні автодороги, магістральні мережі (у тому числі магістральні трубопроводи і споруди газонафтопродуктів, міжміські лінії зв'язку, високовольтні мережі 35 кВ і вище), що обґрунтовується проектом» застосовується усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку - 7,76 грн./люд.-год.
У пункті 18 цього додатка №12 визначено, що для інших об'єктів застосовується показник 2,92 грн./люд.-год.
Ураховуючи, що додатком №12 до Правил №174 не передбачено таких видів робіт як ремонт особливо складних інженерних споруд, а вказаним додатком показник 4,84 грн./люд.-год. взагалі не передбачений, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність застосування ДП «Енергоатом» показника 4,84 під час визначення розміру кошторисного прибутку по взаємовідносинах з ПрАТ «Укренергохімізоляція», а тому оспорювана вимога відповідача в цій частині є правомірною.
Беручи до уваги вищезазначене, доводи касаційної скарги заслуговують на увагу, у зв'язку з чим оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню в частині визнання протиправною вимоги щодо зобов'язання позивача вчинити певні дії в межах взаємовідносин з ПрАТ «Укренергохімізоляція», а в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Стосовно відображення в обліку дебіторської заборгованості та стягнення зайво сплачених коштів у сумі 69 107,79 грн. з ПП «Рематоменерго» колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України «Про будівельні норми» розроблення, затвердження, внесення змін до державних будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.
Розроблення, затвердження, внесення змін до галузевих будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, здійснюються відповідними суб'єктами нормування.
Статтею 19 Порядку №543 визначено, що галузеві будівельні норми затверджуються відповідним суб'єктом нормування після їх погодження з Мінрегіонбудом.
Таким чином, ДФІ України безпідставно посилається у своїх доводах на порушення вказаних норм позивачем під час визначення вартості будівельних робіт, виконаних ПП «Рематоменерго».
У той же час, Розділом 1 Правил №174 визначено, що кошторисні нормативи - це узагальнена назва комплексу кошторисних норм, що об'єднуються в окремі збірники. Разом з правилами і положеннями, що містять у собі необхідні вимоги, вони служать для визначення вартості будівництва.
Відповідно до пункту 1.2.1 Правил № 174 кошторисні нормативи поділяються на загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи, відомчі кошторисні нормативи, кошторисні нормативи для окремих будов та індивідуальні кошторисні норми.
Згідно з пунктом 1.2.3 Правил № 174 до відомчих кошторисних нормативів належать кошторисні нормативи, які розробляються в обгрунтованих випадках, коли за прийнятою для спеціалізованого будівництва технологією і організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого у загальнодержавних нормах. Ці нормативи застосовуються в тій галузі, для якої вони розроблені.
Відомчі кошторисні нормативи обов'язкові для організацій, установ і підприємств міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, що затвердило ці нормативи. Для організацій, установ і підприємств, що входять до сфери управління інших міністерств та органів виконавчої влади, ці нормативи можуть бути обов'язковими за умови прийняття ними відповідного рішення.
Оскільки Міністерством енергетики та вугільної промисловості України надано чинності Порядку визначення вартості ремонту основного і допоміжного енергетичного обладнання, передавальних пристроїв і споруд (Порядок №32), який обов'язковий (п. 1.2.3 Правил №174) і для ДП «Енергоатом».
Згідно з частиною першою статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Оскаржувані судові акти названим вимогам процесуального закону відповідають не в повній мірі.
Відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з частиною четвертою статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
Ураховуючи вказані положення правових норм адміністративного судочинства стосовно принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі та належності доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що під час прийняття рішення по суті спору суду першої інстанції необхідно встановити, чи Тимчасовий порядок №86-р, на підставі якого здійснено розрахунок вартості послуг ПП «Рематоменерго», погоджено (затверджено) центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури, чи відповідають положення Тимчасового порядку №86-р положенням Порядку №32. Тобто чи правомірно ДП «Енергоатом» здійснено розрахунок вартості послуг ПП «Рематоменерго» саме на підставі положень Тимчасового порядку №86-р, і чи вартість виконаних робіт у зв'язку з його застосуванням дійсно завищена на суму 69 107,79 грн.
З огляду на викладене доводи касаційної скарги відповідають фактичним обставинам, у зв'язку з чим наявні підстави для її часткового задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень у частині задоволеного позову щодо взаємовідносин позивача з ПП «Рематоменерго» та направлення справи у цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Частиною першою статті 220 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій під час прийняття рішень по суті спору у цій справі було порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року в цій справі скасувати.
У задоволенні позову Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в частині визнання протиправною вимоги від 15.06.2012 №05-14/468 щодо зобов'язання відобразити в обліку дебіторську заборгованість ПрАТ «Укренергохімізоляція» та стягнути зайво сплачені кошти з ПрАТ «Укренергохімізоляція» в сумі 84 234,38 грн. відмовити.
У частині позовних вимог про визнання протиправною вимоги від 15.06.2012 №05-14/468 щодо зобов'язання відобразити в обліку дебіторську заборгованість ПП «Рематоменерго» та стягнути зайво сплачені кошти з ПП «Рематоменерго» в сумі 69 107,49 грн. цю справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.