Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/89375/11

№ № К/9991/89375/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2011

у справі № 2а-2935/10/1870 Сумського окружного адміністративного суду

за позовом Казенного підприємства «Шосткінський казенний завод «Зірка»

до Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2006 № 000057233/0.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі КП «Шосткинський казенний завод «Зірка» просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та задовольнити позовні вимоги.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для визначення податкового зобов`язання за платежем «частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних. Казенних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету» та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 12.05.2006 № 575/23-3/14315351, про порушення позивачем норм ст.65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» (Закон № 2285-IV), пунктів 2, 3 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 р. № 50 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2005 р. № 157 (Порядок № 50), а саме: занижено частину прибутку (доходу), що сплачується до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності у січні-лютому 2005 року на 264000,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2006 № 000057233/0 про визначення КП «Шосткінський казенний завод «Зірка» податкового зобов'язання за платежем «частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету», у сумі 396000,00 грн., у тому числі: 264000,00 грн. - основний платіж та 132000,00 - штрафні (фінансові) санкції.

Частиною 1 ст. 65 Закону № 2285-IV установлено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Відповідно до частини 2 цієї статті частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності 2004 року (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік") та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (частина 4 цієї статті).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 50 відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до статті 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік") та за результатами фінансово-господарської діяльності у січні - лютому 2005 р. здійснюється державними, в тому числі казенними, підприємствами та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами у розмірі 15 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Пунктом 3 цього порядку встановлено, що відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році, починаючи з березня, здійснюється державними, у тому числі казенними, підприємствами та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами у розмірі 50 відсотків, а акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі 30 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

За змістом вказаних правових норм зазначений платіж, а саме: частина прибутку (доходу) господарських організацій, у статутних фондах яких є державна частка, що сплачується до бюджету, не включено до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), визначеного статями 14 та 15 Закону № 1251-ХІІ, а тому вказаний платіж не є податковим платежем. Однак, це не звільняє позивача від обов'язку, встановленого статтею 65 Закону № 2285-IV, сплатити до Державного бюджету України частину прибутку (доходу), у розмірах встановлених Порядком № 50.

Враховуючи те, що частиною 4 ст. 65 Закону № 2285-IV встановлено, що норматив і порядок відрахування частини прибутку має визначатись КМ України, а норми Порядку № 50, прийнятого на виконання цієї норми Закону № 2285-IV встановлювали різний відсоток відрахувань частини прибутку у січні, лютому і в березні 2005 року, апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, зробив правильний висновок, що відрахування частини прибутку у І кварталі 2005 року здійснюється за результатами господарсько-фінансової діяльності за січень-лютий окремо від результатів господарсько-фінансової діяльності за березень.

Разом із тим, ні апеляційний суд, ні суд першої інстанції не звернули увагу на те, що вказаний платіж «частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних. Казенних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету» не є податковим зобов'язанням.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування» (Закон № 1251-ХІІ) (втратив чинність з 1 січня 2011 року) під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

В статях 14, 15 цього Закону наведений вичерпний перелік загальнодержавних, місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів).

Частиною 3 ст. 1 Закону № 1251-ХІІ встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Враховуючи наведене та норми пункту 1.5 ст. 1, пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ, згідно з якими штрафні санкції, встановлені цим Законом, можуть накладатись на платників податків лише у випадку порушення податкового законодавства, судом першої інстанції обґрунтовано визнано, що у ДПІ не було законних підстав для застосування штрафних санкцій, оскільки встановлений ст. 65 Закону № 2285-IV платіж не є податковим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Зірка» задовольнити частково, змінити постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2010 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2011, позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 19.05.2006 № 000057233/0 в частині визначення суми 264000,00 грн. сумою податкового зобов`язання та застосування до Казенного підприємства «Шосткінський казенний завод «Зірка» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 132000,00 грн.

У задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення Шосткінської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 19.05.2006 № 000057233/0 в частині зобов'язання Казенного підприємства «Шосткінський казенний завод «Зірка» сплатити частину прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучаються до бюджету в сумі 264000,00 грн., - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев