Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" вересня 2015 р. м. Київ К/800/29455/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів Леонтович К.Г.

Заяць В.С.

секретар судового засідання - Маджар О.М.

за участю

представника відповідача - Чорномаз Є.П.

представника ГКЕУ - Рудник Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Міністерства оборони України та Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року у справі № 826/19606/13-а за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про зобов'язання забезпечити службовим житлом, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив зобов'язати відповідача забезпечити його разом із сім'єю у складі чотирьох осіб службовим житлом у м. Києві згідно з вимогами чинного житлового законодавства України.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач, всупереч власного ж рішення не забезпечує позивача службовим житлом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, позовні вимоги задоволено, зобов'язано відповідача забезпечити ОСОБА_4 службовим житлом у м. Києві відповідно до вимог законодавства.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Міністерство оборони України та Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просять їх скасувати та відмовити у позові.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач понад 27 років перебуває на військовій службі в Збройних Силах України.

На час розгляду справи в суді першої інстанцій полковник ОСОБА_4 проходив військову службу в Генеральному штабі Збройних Сил України на підставі контракту від 31.10.2011 року, укладеного строком на 5 років з Міністерством оборони України, обіймаючи посаду начальника відділу планування (військового співробітництва) Центру забезпечення миротворчої діяльності та реалізації міжнародних договорів Збройних Сил України.

За умовами вказаного контракту Міністерство оборони України взяло на себе зобов'язання забезпечити позивача та членів його сім'ї жилим приміщенням.

У період перебування на військовій службі позивач отримав захворювання, пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії ГВМКЦ "ГВКГ" від 07.05.2013 року № 184х.

Згідно з довідкою Центру забезпечення миротворчої діяльності та реалізації міжнародних договорів Збройних Сил України від 10.12.2013 року № 1089 на утриманні позивача знаходяться: його дружина - ОСОБА_5, донька - ОСОБА_6 та син - ОСОБА_7

30 жовтня 2008 року позивач подав рапорт на отримання службового житла.

На підставі рішення першого заступника Начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-полковника ОСОБА_8 від 06.11.2008 року позивача зараховано на облік для отримання службової житлової площі у м. Києві.

Перебування позивача разом із сім'єю у кількості чотирьох осіб на квартирному обліку в житловій комісії гарнізону м. Київ з 26.06.2002 року підтверджується довідкою житлової комісії гарнізону м. Київ від 29.01.2014 року № 10866, згідно з якою номер позивача в загальній черзі гарнізону - 5338, номер в черзі "першочергових" - 1575, найменування пільги "вислуга 25 календарних років", категорія пільги "першочерговий".

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що заступник Міністра оборони України ОСОБА_9 05.10.2012 року звернувся до Міністра оборони України Саламатіна Д.А. щодо погодження питання включення квартири АДРЕСА_1 до числа службових з наступним наданням її сім'ї полковника ОСОБА_4 з поданням від № 12497/з.

В свою чергу, відповідно до резолюції Міністра оборони України Саламатіна Д.А. від 20.12.2012 року № 12497/з, він погодився з включенням згаданої квартири до числа службових з наступним наданням її сім'ї позивача.

Проте в подальшому згідно з резолюцією Міністра оборони України Лебедєва П.В. від 02.01.2013 року за поданням начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України генерала-полковника Замани В.М. квартиру АДРЕСА_2 було вирішено надати генерал-майору ОСОБА_13

22 січня 2013 року відбулося засідання житлової комісії гарнізону м. Києва, за результатами якого комісія вирішила відмовити надати трикімнатну службову квартиру по вул. Сергія Лазо, 6-а сім'ї позивача.

19 січня 2013 року начальник Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майор ОСОБА_14 звернувся до начальника гарнізону м. Києва з клопотанням № 315/6/320 з проханням надати квартиру АДРЕСА_1 позивачу.

Вказане подання командувач сухопутних військ Збройних Сил України-начальник гарнізону м. Києва доручив опрацювати відповідно до вимог наказів Міністерства оброни України від 30.11.2011 року.

Керівництвом Київського квартирно-експлуатаційного управління направлено лист № 303/25/6-87 від 22.01.2013 року га Голову житлової комісії гарнізону м. Києва, відповідно до якого Київське квартирно-експлуатаційное управління надає окремі Списки обліку зазначених пільговиків із сімей військовослужбовців, які відносяться до категорії соціально незахищених.

04 лютого 2013 року Київським квартирно-експлуатаційним управлінням до житлової комісії гарнізону м. Києва направлено Список розподілу службової квартири АДРЕСА_2 генерал-майору ОСОБА_13

На засіданні житлової комісії гарнізону м. Києва від 05.06.2013 року було вирішено питання щодо надання квартири ОСОБА_4 не розглядати у зв'язку з рішенням Міністра оборони України від 02.01.2013 року 3 38/с.

Відповідно до протоколу засідання Житлової комісії гарнізону м. Києва від 06.02.2013 року № 30 погоджено список розподілу службової трикімнатної квартири № 1 жилою площею 52,20 кв.м. по АДРЕСА_1 полковнику ОСОБА_15

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Міністерство оборони України допустило протиправні дії шляхом ненадання позивачу квартири як службового житла на підставі резолюції Міністра оборони України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української PCP та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 31 Житлового кодексу Української РСР, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджена наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 року № 737, в редакції, чинній на час прийняття рішення про надання позивачу службового житла, військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом із ними, за відсутності в них за місцем проходження служби житла мають право на отримання службових жилих приміщень.

Надання службових жилих приміщень військовослужбовцям та членам їх сімей провадиться після здачі ними жилої площі, яку вони займали за попереднім місцем служби (навчання), або у разі виконання військовослужбовцем вимог, передбачених абзацом третім пункту 9.8 розділу IX цієї Інструкції.

Службове жиле приміщення надається під час виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби.

Службове жиле приміщення надається військовослужбовцю на підставі рапорту на отримання службового житла (додаток 14 до цієї Інструкції), облікованого в журналі реєстрації рапортів військовослужбовців щодо надання службових жилих приміщень (додаток 15 до цієї Інструкції).

У разі отримання секретарем житлової комісії військової частини рапорту на отримання службового житла (додаток 14 до цієї Інструкції) ним оформлюється на цього військовослужбовця облікова справа (додаток 7 до цієї Інструкції) відповідно до вимог цієї Інструкції (у разі якщо військовослужбовець не перебуває на обліку).

У десятиденний строк з дня надходження рапорту на отримання службового житла (додаток 14 до цієї Інструкції) секретар житлової комісії військової частини надсилає його копію, завірену у встановленому порядку, з резолюцією командира військової частини, до житлової комісії гарнізону та КЕВ (КЕЧ) району.

Після їх надходження військовослужбовці, що мають право на отримання службового житла, обліковуються у списку військовослужбовців, що потребують надання службового житла (додаток 16 до цієї Інструкції), який ведеться у житловій комісії військової частини, гарнізонній житловій комісії та КЕВ (КЕЧ) району.

Згідно з пунктом 3.2 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затверджена наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 року № 737, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, службові жилі приміщення надаються військовослужбовцям за місцем проходження ними військової служби за рішенням командира військової частини, погодженим із начальником КЕВ (КЕЧ) району (у гарнізоні міста Києва - Міністра оборони України, за поданням начальника гарнізону міста Києва, погодженого з начальником ГКЕУ ЗС України). Перед погодженням рішень про надання службового житла списки розподілу начальником КЕВ (КЕЧ) району направляються для перевірки до ГКЕУ ЗС України, а потім подаються на комісію з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України.

Проекти рішень Міністра оборони України про надання службових жилих приміщень військовослужбовцям, які проходять військову службу в гарнізоні міста Києва, в обов'язковому порядку проходять правову експертизу в юридичній службі МО України і ГКЕУ ЗС України.

Список розподілу службової жилої площі у гарнізоні (додаток 17 до цієї Інструкції) розробляється КЕВ (КЕЧ) району (у місті Києві - Київським квартирно-експлуатаційним управлінням за участю ГКЕУ ЗС України) і затверджується начальником гарнізону.

У разі непогодження рішень командирів військових частин про надання службового житла керівник КЕВ (КЕЧ) району протягом п'яти днів доповідає начальнику гарнізону письмові обґрунтування для прийняття ним відповідного рішення.

Список розподілу службової жилої площі у гарнізоні (додаток 17 до цієї Інструкції) разом з першими примірниками облікових справ (додаток 7 до цієї Інструкції) подаються начальником гарнізону спільно з керівником КЕВ (КЕЧ) району на перевірку до ГКЕУ ЗС України для подальшого їх розгляду Комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України (у гарнізоні міста Києва список розподілу службової жилої площі (додаток 17 до цієї Інструкції) затверджується Міністром оборони України).

У разі непогодження ГКЕУ ЗС України або Комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України з рішенням про надання військовослужбовцю службового житла після отримання письмового повідомлення про відмову від ГКЕУ ЗС України командир військової частини повинен переглянути своє рішення та надати іншу кандидатуру для затвердження її у встановленому порядку або обґрунтувати надання службового житла цьому військовослужбовцю.

Рішення (пропозиції) Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України є остаточними і обов'язковими для розгляду начальником гарнізону, керівником квартирно-експлуатаційного органу, головою гарнізонної житлової комісії та командиром військової частини, установи, організації.

У разі непогодження з рішенням Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України начальник відповідного гарнізону спільно з начальником КЕВ (КЕЧ) району повторно представляють на засідання Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України письмові обґрунтування щодо надання службового житла військовослужбовцю, разом з документами, визначеними в цьому.

У разі повторного розгляду Комісією з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України кандидатури військовослужбовця рішення Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України є остаточним і обов'язковим до виконання керівництвом гарнізону та начальником КЕВ (КЕЧ) району.

Відповідно до пункту 3.10 даної Інструкції службове жиле приміщення надається незалежно від перебування військовослужбовця на квартирному обліку без урахування пільг, передбачених під час забезпечення громадян житлом.

Рішення про надання службового жилого приміщення командира військової частини може бути переглянуто до видачі спеціального ордера, якщо виявляться обставини, які не були раніше відомі й могли вплинути на вказане рішення.

У разі нестачі у військовій частині (гарнізоні) службових жилих приміщень для забезпечення всіх військовослужбовців зазначені жилі приміщення надаються, виходячи з інтересів підтримання бойової готовності та якісного навчання особового складу, організації повсякденного життя і діяльності військових частин.

Командир військової частини у разі прийняття рішень про розподіл службових жилих приміщень враховує потребу в отриманні службового житла всіма категоріями військовослужбовців та забезпечує пропорційний розподіл житла серед всіх категорій.

По справі вбачається, що судами не встановлено обставин, які б свідчили про прийняття відповідачем рішення про забезпечення позивача службовим житлом з додержанням встановленого порядку.

З огляду на наведене, враховуючи, що позивачем не доведено протиправності дій відповідача щодо вирішення питання про забезпечення його службовим житлом, колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України та Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

Судді: