Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2015 р. м. Київ К/800/36382/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуОснов'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 рокута ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 рокуу справі2а-12576/12/2070за позовомПриватної науково-виробничої фірми «Діатест»доОснов'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській областіпровизнання дій незаконними,

В С Т А Н О В И В:

Приватна науково-виробнича фірма «Діатест» (далі по тексту - позивач, ПНВФ «Діатест») звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Основ'янська ОДПІ м. Харкова), в якому просила визнати дії відповідача щодо складання акту №218/22/31633660 від 03 березня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки позивача незаконними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року позов задоволено.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням чинного законодавства, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 03 квітня 2012 року податковим органом - відповідачем складено акт №218/22/31633660 про неможливість проведення зустрічної звірки ПНВФ «Діатест» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «Хармарт» та ПП «ОВД-Трейд».

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що зустрічна звірка може бути проведена податковим органом лише у разі наявності у розпорядженні останнього первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу, оскільки за своєю правовою суттю зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Додатково судами зазначено, що висновок відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними у податковій звітності показниками господарських операцій може бути викладений виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки, у той час як акт про неможливість проведення зустрічної звірки має відображати лише обставини, які фактично спричинили неможливість податкового органу провести зустрічну звірку платника податків.

Переглянувши рішення суду першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення звірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку у разі проведення звірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої звірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій. Окрім того, позивачем не оспорювалось право державної податкової інспекції на проведення звірки, взагалі, він доводив протиправність проведеної щодо нього звірки з огляду на відсутність законодавчо визначених для її проведення передумов.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для перевірки правомірності дій відповідача - суб'єкта владних повноважень щодо здійснення зустрічної звірки позивача в розрізі дотримання порядку, визначеного приписами Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України закріплено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін. органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

На реалізацію наведених положень Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України 27 грудня 2010 року прийнято постанову №1232 «Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» (далі по тексту - Порядок №1232).

Пунктом 2 названого Порядку закріплено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1232 з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що податкове законодавство дозволяє податковим органам проводити зустрічну звірку суб'єкта господарювання виключно за наявності хоча б однієї з двох підстав: або, якщо під час перевірки платника податків та зборів (контрагента суб'єкта господарювання) виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій з суб'єктом господарювання, або, якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, проведення зустрічної звірки позивача зумовлено отриманням інформації від інших податкових органів щодо проведення перевірок контрагентів позивача та непідтвердження податкової інформації, наданої зазначеними контрагентами, що відповідає вимогам пункту 2 Порядку №1232.

Крім того, на виконання положень Податкового кодексу України відповідачем було направлено на адресу позивача лист із запитом щодо надання інформації та її документального підтвердження по господарських відносинах з ПП «Хармарт» та ПП «ОВД-Трейд», які повернулись на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Також 24 лютого 2012 року працівниками відповідача здійснено вихід за податковою адресою платника податків - позивача за результатами якої складено акт відсутності за податковою адресою №151/15-110/31633660, а також направлено запит на розшук до відділу податкової міліції.

Згідно відповіді відділу податкової міліції від 28 лютого 2012 року №227 місцезнаходження ПНВФ «Діатест» не встановлено, що стало підставою для направлення повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність позивача за місцезнаходженням.

Крім названих вище нормативно-правових актів, податкові органи під час проведення зустрічних звірок також керуються Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236.

Так, у пункті 4.4 Методичних рекомендацій закріплено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Зі змісту наведеної правової норми слідує, що податковий орган зобов'язаний скласти акт про неможливість проведення зустрічної змірки у разі встановлення фактів, що не дають змоги провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про дотримання відповідачем визначеної нормами податкового законодавства процедури проведення зустрічної звірки, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги дають підстави вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 229, 230, 232, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі №2а12567/12/2070 скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою Приватній науково-виробничій фірмі «Діатест» у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна