Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 року м. Київ К/800/31126/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

секретар судового засідання - Романишин О.Р.,

за участю представників:

від позивача - Гащак Б.В., довіреність №124/01-14 від 20.01.2015 року,

від відповідача - Мартиневич А.Б., довіреність №3038/22-70-001-10 від 23.06.2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької митниці Міндоходів

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року

у справі №822/4291/13-а

за позовом публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор"

до Хмельницької митниці Міндоходів

про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор" (далі по тексту ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор") звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці Міндоходів (далі по тексту Хмельницька митниця, Митниця), яким просило визнати протиправним та скасувати рішення від 07 травня 2013 року №400040000/2013/0000012/1 про коригування митної вартості товару, винесене Хмельницькою митницею Державної митної служби України (митний пост "Славута"), правонаступником якої є Хмельницька митниця Міндоходів; визнати протиправною та скасувати картку відмови в митному оформленні товару №400040000/2013/00023 від 07 травня 2013 року; зобов'язати Митницю здійснити митне оформлення Товару за заявленою позивачем митною вартістю.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013року у справі №822/4291/13-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року, позов задоволено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з доведеності позивачем своїх вимог, оскільки Хмельницька митниця, відмовляючи ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" в митному оформленні товару та коригуючи його митну вартість оскарженим рішенням, діяла з порушенням вимог законодавства.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм статей 52, 53, 54, 57, 58 Митного кодексу України, просить вищезазначені судові рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувало на відповідності судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між компанією "DEFTRANS" (продавцем) та позивачем (покупцем) укладено контракт на поставку №і12/58 від 24.12.2012 року, відповідно до умов якого продавець приймає на себе зобов'язання поставити, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти товари, вказані в Специфікації, які є невід'ємною частиною даного контракту.

Для митного оформлення товару декларантом подана Митниці декларація від 07.05.2013 року №400040000/2013/002102. Митна вартість визначена позивачем в розмірі 11343,86 євро за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, додавши до фактурної вартості витрати на транспортування товару.

В обґрунтування митної вартості товару позивачем подано Митниці наступні документи: контракт від 24.12.2012 року №і12/58; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №400/2012/0000306 від 29.11.2012 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) №б/н від 29.04.2013 року; довідку про транспортно-експедиторські витрати при перевезенні вантажу автомобільним транспортом №696-131 від 30.04.2013 року; прайс-лист №б/н від 29.04.2013 року; рахунок-фактуру (інвойс) № FЕ/0000011/2013 від 29.04.2013 року; пакувальний лист №7 від 29.04.2013 року; специфікацію №6 від 14.03.2013 року; договір доручення про надання транспортно-експедиторських послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні №1128 від 25.12.2012 року; договір з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні №181 від 01.03.2013 року; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №24 від 09.04.2013 року; інформація про позитивні результати здійснення фіто санітарного контролю товару №2730 від 29.04.2013 року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 29.04.2013; резервна позиція №915 від 26.07.2001; сертифікат про походження товару загальної форми №PL/MF0202209 від 29.04.2013; заява-калькуляція б/н від 29.04.2013; копію митної декларації країни відправлення №13PL394020E0019520 від 29.04.2013; митна декларацію №400040000.2013.002102 від 07.05.2013.

Під час перевірки документів митним органом встановлено, що до митного оформлення не подано всіх документів, зокрема, тих, які підтверджують складові митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті у відповідності до п.2, 8, 9 ст.52 та п.2, 3 ст.53 МК України, а саме, витрати на страхування товару.

07.05.2013 року Хмельницькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №400040000/2013/000012/1, відповідно до якого митну вартість товару було визначено в сумі 21612,69 євро та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №400040000/2013/00023 від 07.05.2013 року.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу.

У відповідності з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

У відповідності до пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно обставин справи підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару являється неподання документів щодо витрат на страхування товарів. Разом з тим, відповідач не вказував про необхідність надати вказані документи щодо затрат на страхування. При цьому страхування товару не передбачалося умовами Контракту і не встановлено, що страхові платежі сплачувалися.

В оскарженому рішенні вказано на необхідність подання додаткових документів: оригінали каталогів, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, виписки з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, які не мають відношення до підтвердження витрат на страхування товарів.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що прейскуранти, прайс-листи виробника та експортні декларації країни відправника були надані позивачем разом з митною декларацією.

З матеріалів справи вбачається, що Митницею не було вказано, які саме складові митної вартості є не підтвердженими та які саме документи необхідно подати для підтвердження конкретної складової. Страхові платежі не сплачувались, а тому вони не входять до митної вартості товару і не потребують підтвердження..

Виходячи з наведеного оскаржуване рішення про визначення митної вартості товару прийняте з порушенням норм діючого законодавства, тому суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків про наявність підстав для визнання рішення протиправним та скасування.

Разом з тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Хмельницької митниці вчинити дії з митного оформлення товару за заявленою ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» митною вартістю, є помилковим.

Законодавцем в Митному кодексі Украйни до повноважень митних органів віднесені виключні повноваження щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів. Суди попередніх інстанцій, зобов'язуючи Митницю вчинити дії з митного оформлення товару, фактично підмінили митний орган та перебрали на себе його функції.

Таким чином, касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Приймаючи до увагу те, що судами попередніх інстанцій зібрані всі необхідні докази у справі і вони не потребують додаткової перевірки, обставини справи з'ясовані повно та правильно, однак рішення першої та апеляційної інстанції є помилковими в частині, прийнятими з неправильним застосуванням норм матеріального права, судова колегія приходить до висновку про необхідність часткового скасування рішень з відмовою в задоволенні позову в цій частині.

В решті судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Хмельницької митниці Міндоходів - задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014року у справі №822/4291/13-а скасувати в частині зобов'язання Хмельницької митниці Міндоходів (митний пост "Славута") здійснити митне оформлення товару за заявленою публічним акціонерним товариством "Славутський комбінат "Будфарфор" митною вартістю.

В задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014року у справі №822/4291/13-а - залишити без змін.

Постанова може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: