Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2015 р. м. Київ К/9991/3878/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,при секретарі: Ковтун О.С.,

розглянувши у судовому засідання

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Придунайський»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011

у справі № 2-а-8066/10/1570 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Придунайський»

до Державної податкової інспекції в Ренійському районі Одеської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ «Придунайський» просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Відповідач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 49500,00 грн. згідно з рішенням від 06.08.2010 № 0007732301, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 30.06.2010 № 00242/2301/413357, про порушення позивачем статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (Закон № 185/94-ВР), а саме: порушення термінів проведення розрахунків в іноземній валюті при виконанні імпортного контракту від 24.01.2008 № 02/04, укладеного позивачем із фірмою «SRL Aldigen» (Молдова).

Відповідно до частині 1 ст. 2 Закону № 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (частина 1 ст. 4 цього Закону у редакції Закону України від 31.05.2007 р. № 1108-V).

У судовому процесі встановлено, що позивач уклав зовнішньоекономічний (імпортний) контракт від 24.01.2008 № 02/04 із фірмою «SRL Aldigen» (Молдова) на поставку товару, на виконання яких здійснив авансові платежі згідно платіжних доручень від 01.02.3008 на суму 10000,00 грн. та від 29.02.2008 на суму 39500,00 грн. Товар на дату перевірки позивачу не надійшов.

Застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач порушив строк, встановлений статтею 2 Закону № 185/94-ВР, при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 24.01.2008 № 02/04, а відтак він правомірно притягнутий до відповідальності, встановленої нормою частини 1 ст. 4 цього Закону.

Такий висновок, однак, не відповідає правильному правозастосуванню, оскільки нормою частини 1 ст. 4 Закону № 185/94-ВР встановлена відповідальність за порушення строків, визначених статями 1 та 2 цього Закону, розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, які здійснені в іноземній валюті, тоді як розрахунки між позивачем і постачальником за вище зазначеним зовнішньоекономічним контрактом здійснені у валюті України.

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на такий зміст правового регулювання вищенаведених правових норм та зробили помилковий висновок про правомірність застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Придунайський» задовольнити, скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011.

Позов задовольнити: скасувати рішення Державної податкової інспекції в Ренійському районі Одеської області від 06.08.2010 № 0007732301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев