Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" червня 2014 р. м. Київ К/800/36977/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Бутенка В.І.,

Ліпського Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області про скасування вимоги,

встановила:

У березні 2013 року фізична особа-підприємць ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області про скасування вимоги.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі фізична особа-підприємць ОСОБА_2 просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області. Пенсію за віком їй призначено з урахуванням статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) зі зниженням пенсійного віку.

Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» з наступними змінами від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV) з наступними змінами.

Право жінок на пенсію за віком, що було передбачене частиною першою статті 12 Закону № 1788-ХІІ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, пов'язується, зокрема, з досягненням 55 років.

Пунктом першим частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено такий вид пенсій, як пенсія за віком.

У пункті 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV зазначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного грошового утримання, зокрема й відповідно до Закону № 796-ХІІ, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.

Разом з тим відповідно до статті 15 Закону № 1788-ХІІ умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-ХІІ або їм надається право на одержання пенсії на підставах, передбачених цим Законом. Статтею 2 Закону № 1788-ХІІ (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних відносин) передбачено такі види пенсій: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; соціальні пенсії.

Частиною першою статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-ІV.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами частини четвертої статті 4 зазначеного Закону (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом № 3609-VI, які набрали чинності 6 серпня 2011 року), особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 26 Закону № 1058-ІV та статтею 12 Закону № 1788-ХІІ для громадян України встановлений загальний пенсійний вік, з настанням якого вони можуть претендувати на виплату пенсії за віком (зокрема для жінок він становить 55 років). Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-ІV.

У зв'язку з викладеним особи, яким призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII, є пенсіонерами за віком, і це відповідає Прикінцевим положенням Закону № 1058-ІV. Таким чином, ФОП, які отримують зазначену пенсію і які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI, проте не позбавлені права сплачувати цей внесок на добровільній основі.

Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року (№ 21-25а14).

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права - судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області про скасування вимоги - скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Яготинському районі Київської області про скасування вимоги задовольнити.

Скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Яготинському районі Київської області про сплату недоїмки від 13.03.2013 №Ф-132.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий М.М. Заїка

Судді В.І. Бутенко

Д.В. Ліпський