Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2014 р.                               м. Київ                                        К/800/41621/13

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2013 року у справі № 2а-7967/09/1370 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Червонограді Львівської області про спонукання до вчинення дій, —

в с т а н о в и л а :

04.12.2009 року Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області звернулось до суду з адміністративним з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Червонограді Львівської області про зобов’язання включити в Акт звірки виплачену управлінням Пенсійного фонду України в м.Червонограді суму 9 905, 98 гривень допомоги на поховання.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 07.04.2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2013 року, закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити. Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п.1ч.1ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Закриваючи провадження, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні відносини, які виникли між сторонами не врегульовані нормами права, оскільки підписання Актів звірки розрахунків передбачає відсутність спору. Акти щомісячних звірок не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору, відтак не підпадають під судову юрисдикцію.

Колегія суддів не погоджується висновками судів щодо наявності підстав для закриття провадження у справі.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків па виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання». затвердженим спільною постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697 (надалі Порядок).

Пунктом 5 вищевказаного Порядку визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду України щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної витрат за особовими справами потерпілих, та до 15 числа місяця, наступного за звітним. подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 6 вищевказаного Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих. узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

На підставі Акту звірки витрат проводиться відшкодування виплачених сум пенсії на централізованому рівні.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами в даному випадку Порядком не врегульовані, оскільки встановлене ним правило підписання Актів звірки розрахунків передбачає відсутність спору.

Отже, у разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають вирішуватися вимоги про стягнення відповідних сум в судовому порядку, а не вимоги про підписання актів звірки чи вчинення відповідних дії по прийняттю до заліку.

За таких обставин, позивачем вибрано невірний спосіб захисту порушеного права, у зв’язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Судами помилково закрито провадження у справі з підстав неналежності її розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки ч. 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 17 Кодексу, до яких даний спір не відноситься.

Колегія суддів прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але, вирішуючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень.

Згідно з ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220 222 229 230 231 КАС України, колегія суддів, –

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області задовольнити частково.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2013 року у справі № 2а-7967/09/1370 скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 – 238 239-1 КАС України.

Судді: