Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/23476/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Сколівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області № 1509 від 19.08.2013 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Сколівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області» в частині накладення на ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ та № 381 о/с від 19.09.2013 року щодо звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ; поновити його на посаді дільничого інспектора міліції сектору дільничих інспекторів міліції Сколівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що оскаржувані накази ГУМВС України у Львівській області № 1509 від 19.08.2013 р. щодо накладення на ОСОБА_4 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та наказу ГУМВС України у Львівській області № 381 о/с від 19.09.2013 р. щодо його звільнення з органів внутрішніх справ є протиправними та підлягають скасуванню.

У поданій касаційній скарзі ГУ МВС України у Львівській області заявило вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, про ухвалення нової постанови, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що позивач був звільнений за грубе порушення вимог Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, наказу МВС України № 940 від 22.10.2012 року, що виявилось у невжитті заходів щодо попередження і припинення правопорушення, ненаданні допомоги особі, яка її потребувала, неповідомленні про подію, яка містила ознаки кримінального правопорушення в найближчий підрозділ міліції, у відповідності до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 17.08.2007 року. Призначений на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Сколівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 01.06.2013 року.

Наказом ГУМВС України у Львівській області № 1440 від 12.08.2013 року було призначено службове розслідування за фактом можливої причетності до вчинення хуліганства дільничного інспектора міліції Сколівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_4

14.08.2013 року т.в.о. начальника ГУМВС України у Львівській області Кундиком В.В. було затверджено висновок службового розслідування щодо можливої причетності до вчинення хуліганства дільничного інспектора міліції Сколівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_4, на підставі якого було вирішено накласти на нього дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ за грубі порушення Закону України «Про міліцію», Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, наказу МВС України від 22.10.2012 року № 940, що проявились у невжитті заходів щодо попередження і припинення правопорушення, ненаданні допомоги особі, яка її потребувала, неповідомленні про подію, яка містила ознаки кримінального правопорушення в найближчий підрозділ міліції, у відповідності до ст. 12 Дисциплінарного статуту ОВС України.

19.08.2013 року наказом ГУМВС України у Львівській області № 1509 на дільничного інспектора міліції Сколівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області лейтенанта міліції ОСОБА_4 було вирішено накласти дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ.

22.08.2013 року Сколівським районним відділом Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області було скеровано подання на ім'я начальника ГУМВС України у Львівській області генерала-майора міліції Рудяка О.В. про звільнення з органів внутрішніх справ лейтенанта міліції ОСОБА_4 дільничного інспектора міліції Сколівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

11.09.2013 року складено атестаційний лист на позивача, згідно якого вказано, що останній займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з органів внутрішніх справ.

11.09.2013 року ОСОБА_4 було написано рапорт на ім'я т. в. о. начальника Сколівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо вищевказаного атестаційного листа, в якому було зазначено, що із змістом листа позивач не згідний, а відтак покарання у вигляді дисциплінарного стягнення - звільнення з роботи вважає передчасним.

Наказом ГУМВС України у Львівській області від 19.09.2013 року № 381 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, звільнено з органів внутрішніх справ у запас збройних сил України за п.64 «є» (за порушення дисципліни) лейтенанта міліції ОСОБА_4, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Сколівського РВ ЛМУ ГУМВС з 19.09.2013 року.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Регулювання правового становища осіб, які проходять службу в органах внутрішніх справ здійснюється відповідно до спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-XII (далі - Закон № 565-XII), Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ», затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV (далі - Дисциплінарний Статут), Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114 (далі - Положення № 114) відомчих наказів, постанов, інструкцій та інших.

Частиною 1 статті 1 Закону № 3460-IV встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 7 Дисциплінарного Статуту передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Стаття 14 Дисциплінарного Статуту встановлює процедуру, строки, підстави та форму накладення адміністративного стягнення.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного Статуту, Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

На виконання вказаної норми наказом МВС України від 12.03.2013 року № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 за № 541/23073.

Частиною 7 статті 13 Дисциплінарного Статуту передбачено, що таке дисциплінарне стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, накладається начальником, якому надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ.

Згідно з пп. «є» п. 64 Положення № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ слугувала інформація про те, що ОСОБА_4, перебуваючи поза службою (у черговій відпустці), знаходячись на березі річки Стрий у групі знайомих осіб, маючи, достовірну інформацію про нанесення громадянину, який перебував поруч з місцем його відпочинку, тілесних ушкоджень у вигляді ножових поранень, в порушення вимог ч. 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію», а також п. 3.2.9. Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України № 940 від 22.10.2012 року, не вжив заходів щодо попередження і припинення правопорушення, подання допомоги особі, яка її потребувала, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події, не повідомив про це в найближчий підрозділ міліції, а після завершення інциденту, який містив ознаки кримінального правопорушення продовжив відпочинок на місці.

У відповідності до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію» працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Аналогічне положення міститься у п. 3.2.9 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України № 940 від 22.10.2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.01.2013 року за № 54/22586.

Як вбачається із наданих із матеріалів та висновків службового розслідування (а.с. 49-56), 09.08.2013 року в смт. Верхнє Синьовидне на березі річки Стрий, проводили вільний час 2 групи осіб, по 4 - 5 чоловік у кожній, в одній з яких відпочивав громадянин ОСОБА_8, а в іншій ОСОБА_4 Приблизно о 23:30 - 23:50, між вказаними групами осіб, з побутових причин виникла бійка, у процесі якої громадянину ОСОБА_8 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді різаних ран лівої та правої половини грудної клітки та який у подальшому госпіталізований до Сколівської ЦРЛ. Згідно протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану алкогольного сп'яніння, проведеного лейтенанту міліції ОСОБА_4, останній на момент огляду перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, службовим розслідуванням встановлено факт невжиття позивачем заходів щодо попередження і припинення правопорушення, ненадання допомоги особі, яка її потребувала, неповідомленні про подію, яка містила ознаки кримінального правопорушення в найближчий підрозділ міліції, чим грубо порушив вимоги ч. 2 ст. 10 Закону України «Про міліцію», а також п. 3.2.9. Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України № 940 від 22.10.2012 року, Дисциплінарного Статуту.

Вказані висновки службового розслідування позивачем не спростовані, а навпаки підтверджені його письмовими поясненнями, що наявні в матеріалах справи (а.с. 55).

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних наказів № 1509 від 19.08.2013 року та № 381о/с від 19.09.2013 року, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 229, 232 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області задовольнити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 листопада 2013 року у справі № 813/7148/13-а скасувати та ухвалити нову постанову.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска