Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/33316/12

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,секретаря судового засідання Левіної А. А.,

за участю: представника відповідача - Дяденчук О. Г.,

представника третьої особи - Міністерства екології та природних ресурсів України - Шевцової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласне ремонтно-транспортне підприємство" до Державної служби геології та надр України, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, Український державний геологорозвідувальний інститут, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Обласне ремонтно-транспортне підприємство" звернулося з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання неправомірною бездіяльності щодо ненадання дозволу на користування надрами, а саме: у відсутності дій, спрямованих до Українського державного геологорозвідувального інституту, про порушення права позивача у питаннях ціноутворення на цегельну продукцію та прийняттям його фінансово-економічних показників з рентабельності підприємства 0,3%, на видачу документів. Як підставу для надання дозволу на користування надрами, а саме: на видобування суглинків на Арцизькому родовищі для виготовлення цегельно-черепичної продукції, на створення нових робочих місць у м. Арциз Одеської області; зобов'язання відповідача надати позивачу додатковий термін для сплати вартості спеціального дозволу на користування надрами; зобов'язання відповідача та Надра України видати позивачу дозвіл на користування надрами; зобов'язання Українського державного геологорозвідувального інституту прийняти показники позивача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу рахунку зі сплати збору за надання спеціального дозволу на користування надрами; зобов'язано відповідача на підставі поданої 08 листопада 2010 року заяви прийняти рішення про надання позивачу спеціального дозволу без проведення аукціону на користування надрами з метою видобування цегельно-черепичної сировини на Арцизькому родовищі Одеської області строком на 20 років; зобов'язано відповідача видати позивачу рахунок зі сплати збору за надання спеціального дозволу; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів в частині задоволення позову, Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось з касаційною скаргою, в якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заперечення не надходили.

Заслухавши доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи - Міністерства екології та природних ресурсів України, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 08 листопада 2010 року ТОВ «Обласне ремонтно-транспортне підприємство» звернулося до Міністерства екології та природних ресурсів України із заявою про отримання спеціального дозволу на право користування надрами, в якій просило надати спеціальний дозвіл на видобування цегельно-черепичної сировини на Арцизькому родовищі в Арцизькому районі Одеської області, терміном 20 років.

На засіданні Міжвідомчої робочої групи 22 грудня 2010 року прийнято рішення про надання ТОВ «Обласне ремонтно-транспортне підприємство» спеціального дозволу на користування надрами відповідно до п.п. 7 п. 8 Порядку надання у 2010 році спеціального дозволу на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 596 від 23 червня 2010 року.

Після прийняття Міжвідомчою робочою групою рішення від 22 грудня 2010 року про надання ТОВ «Обласне ремонтно-транспортне підприємство» спеціального дозволу на користування надрами Державною службою геології та надр України на адресу Українського державного геологорозвідувального інституту направлено розпорядження щодо проведення розрахунку рекомендованої початкової вартості спеціального дозволу на користування надрами.

14 червня 2011 року Українським державним геологорозвідувальним інститутом складено та надіслано на адресу Державної служби геології та надр України розрахунок рекомендованої ціни продажу спеціального дозволу на користування надрами, попри те, що кінцевим терміном сплати ТОВ «Обласне ремонтно-транспортне підприємство» збору за надання дозволу, у відповідності до п. 15 Порядку надання у 2010 році спеціального дозволу на користування надрами, є 24 березня 2011 року.

У зв'язку з тим, що станом на 24 березня 2011 року Українським державним геологорозвідувальним інститутом не було складено розрахунку рекомендованої початкової ціни дозволу і, як наслідок, Державною службою геології та надр України Товариству не був виписаний рахунок для сплати збору, позивач заявив цей позов.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущений строк на оплату збору за надання дозволу та вартості геологічної інформації не з його вини, а у зв'язку з бездіяльністю виконавчих органів Міністерства, а саме: відповідача у справі - Державної служби геології та надр України, - оскільки останнім не виписано рахунку на сплату збору.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів.

Указом Президента України від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 Міністерство навколишнього природного середовища України реорганізовано та утворено Міністерство екології та природних ресурсів, Державну екологічну інспекцію та Державну службу геології та надр України.

Відповідно до Положення "Про Державну службу геології та надр України", затвердженого Указом президента України від 06 квітня 2011 року № 391/2011, на відповідача покладено обов'язок видавати спеціальні дозволи, у тому числі на право користування надрами.

Відповідно до ст. 34 Кодексу України «Про надра» за видачу спеціального дозволу справляється збір, який, у разі надання дозволу без проведення аукціону, розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні.

Згідно із п. 15 Порядку надання у 2010 році спеціального дозволу на користування надрами суб'єкт господарювання повинен сплатити у повному обсязі збір за надання дозволу та, у разі потреби, вартість геологічної інформації за ділянку надр, яка надається у користування, протягом 90 днів з дати прийняття рішення Мінприроди про надання спеціального дозволу. Дозвіл надається не пізніше ніж через 30 днів після оплати у повному обсязі збору за надання дозволу та вартості геологічної інформації. У разі несплати у встановлений строк збору за надання дозволу або невнесення плати за геологічну інформацію суб'єкт господарювання, щодо якого прийнято рішення, відповідно до п. 8 зазначеного Порядку, або якого визнано переможцем аукціону, втрачає право на його отримання. Рішення про надання дозволу підлягає скасуванню.

Вартість дозволу визначається за результатами аукціону або конкурсу. Розмір збору за надання дозволу без проведення аукціону визначається згідно із додатком 2. Розмір збору за надання дозволу розраховується відповідно до Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, затвердженого постановою КМУ № 1374 від 15 жовтня 2004 року; розрахунок його здійснює Український державний геологорозвідувальний інститут, який підвідомчий Міністерству екології та природних ресурсів України.

Здійснивши системний аналіз наведених норм права, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язок з видачі дозволу виникає у відповідача лише після оплати у повному обсязі збору за надання дозволу та вартості геологічної інформації.

Між тим, як встановлено судами та не заперечується позивачем, станом на час звернення позивача з позовом до суду позивачем не проведено оплати збору за надання дозволу та вартості геологічної інформації.

При цьому факт невчасного складання Українським державним геологорозвідувальним інститутом розрахунку рекомендованої початкової ціни дозволу не може свідчити про бездіяльність відповідача у видачі дозволу, оскільки складання такого розрахунку лежить на інституті, відповідно до вказаного вище Положення, тобто видачі дозволу передують незалежні від відповідача дії інших осіб.

Окрім того, чинним законодавством не передбачена відповідальність відповідача за не виконання обов'язків, покладених на Український державний геологорозвідувальний інститут із складання розрахунку на оплату дозволу, як і не закріплено право відповідача впливати на інститут з виконання відповідних обв'язків.

Таким чином мотиви, якими позивач обґрунтовує позов, що пов'язані із позбавлення його можливості здійснити оплату дозволів, не залежали від відповідача.

За таких обставин висновки судів про бездіяльність відповідача є передчасними та помилковими, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Оскільки бездіяльність відповідача у даному спорі на встановлена, то послідуючі позовні вимоги, які є похідними, також задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Обласне ремонтно-транспортне підприємство" до Державної служби геології та надр України, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України та Український державний геологорозвідувальний інститут, про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: