Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Київ справа № 800/439/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Кравцова О.В.,

суддів Маслія В.І.,

Єрьоміна А.В.,

Калашнікової О.В.,

Шведа Е.Ю.,

секретар судового засідання - Руденко Н.В.,

за участю:

представника відповідача Ахметової Л.Е.

третьої особи ОСОБА_5,

представника Президента України Мишковець О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_7 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, Президент України Порошенко Петро Олексійович, про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2014 року ОСОБА_7 (надалі також - позивач) звернулась до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (надалі - Комісія, ВККС, відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, Президент України Порошенко П.О., в якій просила:

- визнати протиправними дії ВККС щодо проведення конкурсу 23 вересня 2014 року на зайняття вакантної посади судді господарського суду Миколаївської області;

- визнати незаконним та скасувати рішення ВККС від 23 вересня 2014 року в частині надання судді Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 рекомендації для переведення до Господарського суду Миколаївської області.

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що зняття з розгляду її заяви про рекомендування для переведення у зв'язку із неможливістю технічного забезпечення проведення кваліфікаційного іспиту 22 вересня 2014 року стало підставою для уникнення конкуренції для іншого кандидата - ОСОБА_5 На думку позивача, Комісія поставила технічну неможливість проведення кваліфікаційного іспиту в залежність від її участі у конкурсі, зняла її заяву з розгляду, позбавивши можливості на загальних засадах приймати участь у конкурсі.

Вказала, що Комісією не дотримано порядку проведення конкурсу, а саме:

- з невідомих їй причин знято з розгляду 23 вересня 2014 року її заяву щодо рекомендування для переведення до Господарського суду Миколаївської області;

- проведення конкурсу для одного претендента за наявності двох заяв;

- не забезпечення принципу змагальності;

- відповідачем були враховані результати попереднього кваліфікаційного іспиту кандидата, хоча 17 вересня 2014 року були внесені зміни у правила проведення такого іспиту.

Представник відповідача надала письмові заперечення на даний адміністративний позов, зазначивши, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_5 між собою не конкурували і обидва могли бути переведені до господарського суду Миколаївської області за наявності результатів складеного кваліфікаційного іспиту та співбесіди. Оскільки позивач кваліфікаційний іспит складала вперше та враховуючи відсутність технічної можливості проведення такого іспиту, її заява була знята з порядку денного ВККС 23 вересня 2014 року.

Заперечення на даний адміністративний позов були надані і третьою особою - ОСОБА_5, де він вказав, що адміністративний позов ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувані дії та рішення не зачіпають її прав, свобод, та інтересів, відсутні на даний час жодні докази та рішення ВККС про відмову у прийнятті кваліфікаційного іспиту позивача та відсутні будь-які рішення про відмову в наданні їй рекомендації щодо переведення до Господарського суду Миколаївської області.

В судове засідання позивач не з`явилась, надіслала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутністю.

Представник відповідача, представник Президента України та третя особа позовні вимоги не визнали і просили відмовити в задоволенні позову, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує спір в межах заявлених позовних вимог та обраного способу захисту порушених прав.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, представника Президента України та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне.

5 квітня 2012 року до ВККС звернувся із заявою суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_5, в якій просив рекомендувати його на посаду судді господарського суду Миколаївської області

ОСОБА_5 було складено кваліфікаційний іспит. Проте, рішенням ВККС від 21 січня 2013 року йому відмовлено в рекомендуванні для переведення на посаду судді вищезазначеного суду.

14 березня 2014 року ОСОБА_5 вдруге звернувся із аналогічною заявою до відповідача (а.с.114).

Листом від 9 вересня 2014 року № 18-8135/14 ВККС повідомила ОСОБА_5, що розгляд питання про рекомендування його для переведення на посаду судді до іншого суду відбудеться 23 вересня 2014 року (а.с.178).

Листом від 18 вересня 2014 року № 18-8585/14 відповідач повідомив ОСОБА_5 про зняття з порядку денного засідання ВККС 23 вересня 2014 року розгляду його заяви у зв'язку з неможливістю технічного забезпечення проведення кваліфікаційного іспиту 22 вересня 2014 року (а.с.179).

З матеріалів справи вбачається, що неможливість технічного проведення кваліфікаційного іспиту пов'язано з тим, що, відповідно до акту про передачу-приймання матеріальних цінностей від 15 липня 2014 року, провідним спеціалістом відділу комп'ютерної техніки та мереж управління інформаційних технологій ВККС Сташкевичем А.П. передано, а старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Шморгуном Є.В. прийнято сервер бази даних за допомогою якого забезпечувалось проведення кваліфікаційного іспиту. (а.с.57)

22 вересня 2014 року ОСОБА_5 звернувся із заявою до Комісії, в якій просив зарахувати результати кваліфікаційного іспиту, складеного ним 2 липня 2012 року при вирішенні питання про рекомендування його для переведення на посаду судді господарського суду Миколаївської області (а.с.180).

За результатом розгляду вищезазначеної заяви ОСОБА_5 заступником директора департаменту з питань призначень, обрання та звільнення суддів Назаровою О.П. 22 вересня 2014 року була складена доповідна записка на ім`я Голови ВККС, якою пропонувалось розглянути питання про переведення даного судді до господарського суду Миколаївської області за результатами складання ним кваліфікаційного іспиту, враховуючи те, що ОСОБА_5 звернувся із заявою про переведення його до суду того ж рівня і тієї ж юрисдикції (а.с.181).

4 квітня 2014 року до ВККС звернулась із заявою суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_7, в якій просила рекомендувати її на посаду судді господарського суду Миколаївської області в межах п'ятирічного строку. Із даною заявою позивач зверталась до відповідача вперше (а.с.68).

Листами від 9 вересня 2014 року позивача викликано на 22 вересня 2014 року для проведення кваліфікаційного іспиту на 23 вересня 2014 року для участі у засіданні ВККС для вирішення питання про рекомендування її для переведення на посаду судді до суду іншої спеціалізації (а.с. 9-10).

Листом від 18 вересня 2014 року відповідач повідомив ОСОБА_7 про неможливість технічного забезпечення проведення кваліфікаційного іспиту 22 вересня 2014 року, у зв'язку з чим заяву позивача було знято з порядку денного ВККС 23 вересня 2014 року (а.с.112).

23 вересня 2014 року Комісія прийняла рішення № 124/пс-14, яким рекомендовано суддю Миколаївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 для переведення на посаду судді господарського суду Миколаївської області (а.с.64).

Не погоджуючись із даним рішенням та вважаючи, що відповідач, проводячи конкурс, порушив її право як претендента на заміщення вакантних посад, позивач звернулась до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведена законність рішення про рекомендування ОСОБА_5 на посаду судді господарського суду Миколаївської області, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року N 2453-VI (надалі - Закон N 2453-VI), Регламентом ВККС, затверджений рішенням ВККС від 8 червня 2011 року № 1802/зп-11 (надалі - Регламент), Положенням про порядок переведення судді до іншого суду в межах п'ятирічного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-3 статті 73 Закону N 2453-VI передбачено, що суддя у межах п'ятирічного строку може бути переведений на роботу на посаді судді до іншого місцевого суду за його письмовою заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування його на посаду судді відповідного суду.

Переведення судді на роботу на посаді судді до іншого суду здійснюється за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади судді.

У разі участі в конкурсі на заміщення вакантної посади судді в іншому суді того ж рівня і юрисдикції за бажанням судді можуть бути враховані результати його попереднього кваліфікаційного іспиту.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 вже звертався до відповідача із заявою про переведення його до господарського суду Миколаївської області та складав у 2012 році кваліфікаційний іспит. Проте, не був рекомендований для переведення, оскільки набрав меншу кількість балів, ніж інший кандидат.

Отже, звертаючись вдруге до ВККС із аналогічною заявою, ОСОБА_5 скористався правом врахування результатів свого попереднього кваліфікаційного іспиту.

Таким чином, ВККС, приймаючи оскаржуване рішення, діяла відповідно до чинного законодавства та в межах наданих їй повноважень

Щодо зауважень позивача відносно врахування результатів попереднього кваліфікаційного іспиту при встановленні 17 вересня 2014 року нових умов та правил проведення конкурсу, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 17 вересня 2014 року ВККС прийнято рішення № 102/пс-14, яким дійсно внесені зміни до Положення, а саме: викладено в новій редакції пункт 2.1.6. Положення. Однак, дані зміни стосуються лише порядку переведення між судами однакової юрисдикції.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Комісія прийняла законні та обґрунтовані рішення, не допустила протиправних дій при їх прийнятті, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також необхідно зазначити, що частиною першою статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України, пункту другого мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав і свобод.

Враховуючи вищенаведене, вбачається, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.

Відповідно до довідки про стан заміщення вакантних посад судді, у господарському суді Миколаївської області на час проведення конкурсу 22 вересня 2014 року були вакантні 2 посади судді, для рекомендування на які до Комісії подали заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_5

З урахуванням наявності двох вакантних посад і двох кандидатів (ОСОБА_5 і ОСОБА_7) та оскільки оскаржуване рішення приймалось по відношенню до іншої особи і не стосується прав, свобод та інтересів позивача, її права не можна вважати порушеними.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, зібраними під час розгляду справи, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення, визнання дій протиправними задоволенню не підлягають, оскільки при прийнятті оскаржуваних рішень, вчиненні дій по їх прийняттю, Комісією дотримані положення чинного законодавства, а порушень прав, свобод та інтересів позивача встановлено не було.

За таких обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 160-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_7 в задоволенні позовних вимог до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, Президент України Порошенко Петро Олексійович, про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Скасувати захід забезпечення адміністративного позову. Поновити дію рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 23 вересня 2014 року в частині надання судді Миколаївського районного суду ОСОБА_5 рекомендації для переведення до господарського суду Миколаївської області.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Головуючий суддя Кравцов О.В.

суддів Єрьомін А.В.

Калашнікова О.В.

Маслій В.І.

Швед Е.Ю.