Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ДОДАТКОВ ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2014 року м. Київ К/800/54960/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бутенка В.І., Лиска Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_4 про прийняття додаткового судового рішення до постанови Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року позивач - ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати протиправними дії відповідача - УПСЗН Деснянської районної у м. Чернігові ради Чернігівської області щодо виплати ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-червень 2013 року у розмірі - 5868 грн.; стягнути з відповідача на її користь заборгованість з допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за січень-червень 2013 року у розмірі - 5868 грн.; допустити негайне виконання постанови суду.

Постановою Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України 20 березня 2014 року: касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково; ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року та постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 18 липня 2013 року в справі № 736/784/13-а - скасовано; ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу перерахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року, з урахуванням проведених виплат.

У квітні 2014 до Вищого адміністративного суду України надійшла заява позивача про прийняття додаткового судового рішення у справі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту другого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознайомившись із наведеною заявою, слід зазначити наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 94 КАС України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За правилами ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 168 КАС України передбачено, що суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.

З урахування того, що в постанові Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 168, 222 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_4 про прийняття додаткового судового рішення задовольнити.

Прийняти додаткове судове рішення до постанови Вищого адміністративного суду України від 20 березня 2014 року у справі № 736/784/13-а за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору у розмірі 48 (сорок вісім) грн. 17 коп.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска