Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2016 р. м. Київ К/800/41550/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року

у справі № 804/7883/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест»

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області

третя особа приватне підприємство «Творчо-виробничий центр «Олеся»

про визнання протиправним та скасування наказу

В С Т А Н О В И В :

У червні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» (далі - ТОВ «АТБ-Інвест») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області (далі -Інспекція), третя особа: приватне підприємство «Творчо-виробничий центр «Олеся» (далі - ПП «ТВЦ «Олеся» про визнання протиправним та скасування наказ від 27.05.2014 № 271-ОД «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.04.2013 № ЖТ 083130910110 об'єкту будівництва «Будівництво будівлі магазину з приміщеннями громадського призначення по вул. Київській, 6 в м. Житомирі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2015, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції від 27.05.2014 № 271-ОД «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.04.2013 № ЖТ 083130910110 об'єкту будівництва «Будівництво будівлі магазину з приміщеннями громадського призначення по вул. Київській, 6 в м. Житомирі».

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №150 «Питання функціонування територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області перебуває у стані припинення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

У свою чергу наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 10.10.2014 № 272 на Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві покладено обов'язок здійснення функцій та повноважень територіального органу, утвореного як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Таким чином, на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції у справі здійснюється процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області на Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом першим частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною другою статті 220 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 27.05.2014 Інспекцією на підставі листа Державної інспекції сільського господарства у Житомирській області від 13.05.2014 № 01/2160 видано наказ від 27.05.2014 № 271-ОД «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.04.2013р. № ЖТ 083130910110 на об'єкт «Будівництво будівлі магазину з приміщеннями громадського призначення по вул. Київській, 6 в м. Житомирі (замовник - ПП «ТВЦ «Олеся»)».

Як зазначено в наказі, контролюючим органом встановлено факт подання ПП «ТВЦ «Олеся» недостовірних даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.04.2013 № ЖТ 083130910110, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а саме: використання земельної ділянки за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 6 при будівництві будівлі магазину з приміщеннями громадського призначення, замовник - ПП «ТВЦ «Олеся»не за цільовим призначенням, що визначене державним актом на право користування землею серія Б №022692 від 1993 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за №72.

Відповідно до договору від 27.03.2013 № 27/03-1 «Про інвестиційну участь у будівництві», укладеного між ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ» та ПП «ТВЦ «Олеся», позивач є інвестором будівництва магазину орієнтовною площею 850,57 кв. м.

ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ» вважаючи наказ Інспекції від 27.05.2014 № 271-ОД таким, що порушує його права як інвестора, звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування його.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що ТОВ «АТБ-Інвест» є належним позивачем по справі, а наказ від 27.05.2014 №271-ОД є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки винесений відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України, тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх помилковими з огляду на таке.

Як зазначає стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Індивідуальні акти - це акти, які стосуються конкретних осіб, їх прав і обов'язків. Особливістю даних актів є правозастосовчий характер та конкретна їх спрямованість. Тобто дія даних актів поширюється на конкретно визначене коло осіб з метою вирішення окремих питань, які виникають в процесі правозастосовчої діяльності.

Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду( пункт 8 статті 3 КАС України).

ТОВ «АТБ-Інвест» оскаржує наказ Інспекції від 27.05.2014 № 271-ОД «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.04.2013 № ЖТ 083130910110 об'єкту будівництва «Будівництво будівлі магазину з приміщеннями громадського призначення по вул. Київській, 6 в м. Житомирі», який є правовим актом індивідуальної дії та підлягає розгляду в порядку вимог статті 19 КАС України.

Такий правовий акт породжує права та обов'язки тільки для того суб'єкта, якому він адресований, а саме для ПП «ТВЦ «Олеся».

Крім того, стаття 6 КАС України зазначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Під порушенням прав і свобод фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин слід розуміти ті негативні наслідки, що були спричинені рішенням органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.

Конституційний Суд України рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), визначив зміст поняття «охоронюваний законом інтерес», констатував, що в юридичних актах термін «інтерес», враховуючи його як етимологічне, так і загальносоціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об'єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.

Тобто, охоронювані законом інтереси - це інтереси певної особи (або групи осіб), які спираються на закон або випливають з інших правових норм і охороняються державою нарівні з правами.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у цьому випадку ТОВ «АТБ-Інвест» не є учасником правовідносин, що виникли на підставі винесення оскаржуваного наказу, обставин щодо порушення прав та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин у зв'язку з прийняттям Інспекції рішення не вбачається.

Разом з тим, вважає за необхідне зазначити, що відносини, які виникають при здійсненні інвестиційної діяльності, регулюються Законом України «Про інвестиційну діяльність», яким визначена відповідальність суб'єктів інвестиційної діяльності.

За вказаних обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що оскаржуваний наказ від 27.05.2014 № 271-ОД «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 02.04.2013 № ЖТ 083130910110 об'єкту будівництва «Будівництво будівлі магазину з приміщеннями громадського призначення по вул. Київській, 6 в м. Житомирі» є індивідуальний нормативно-правовим актом, що встановлює обов'язкові правила поведінки лише для конкретно визначеної особи, а саме для ПП «ТВЦ «Олеся», а тому він не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інвестора - ТОВ «АТБ-ІНВЕСТ».

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги підтверджуються викладеними нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року в цій справі скасувати.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Інвест» відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель