Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року м. Київ К/9991/6699/12

№ К/9991/6699/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2011

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011

у справі № 0670/6912/11 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Державного підприємства «Лугинське лісове господарство»

до Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області (МДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Лугинської МДПІ від 06.07.2011 № 0000052301.

У касаційній скарзі Лугинська МДПІ просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, та відмовити у задоволенні позову.

Позивач не реалізував своє процесуальне право надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 17.06.2011 № 22/23-16/00991864. Згідно з цими висновками товариство порушило підпункт 6.2.1 пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), у зв'язку з неправомірним застосуванням ставки 0% податку на додану вартість при експорті товару з огляду на не підтвердження факту експорту належним чином оформленими вантажно-митними деклараціями, в яких позивачем вказано недостовірні дані про нерезидента-імпортера та його місцезнаходження, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1722809,48 грн. у податковому обліку за квітень, липень, серпень, вересень жовтень 2008 року, лютий-серпень 2009 року, березень-грудень 2010 року.

За наслідками перевірки МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011 № 0000052301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання із податку на додану вартість на 1722809,00 грн. за основним платежем та 430702,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У судовому процесі встановлено, що позивач у квітні, липні, серпні, вересні, жовтні 2008 року, лютому-серпні 2009 року, березні-грудні 2010 року здійснював експорт лісо-продукції на адресу компанії «Globus LLC» (резидент США), застосовуючи нульову ставку податку на додану вартість при визначенні податкових зобов'язань з експортних поставок.

Відповідно до пункту 6.2 ст. 6 Закону № 168/97-ВР при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Абзацом 12 підпункту 6.2.1 пункту 6.2 цієї статті встановлено, що товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Згідно з листом Торговельно-економічної місії посольства України в США від 06.09.2007 № ТМ/01-13д-288/07 за інформацією, отриманою з Відділу реєстрації корпорацій Офісу Державного секретаря штату Вайомінг, компанія «Globus LLC» була зареєстрована в штаті Вайомінг 14.09.2004 (реєстраційний номер 2004-000473458), до компанії 29.05.2007 був застосований захід «адміністративного розпуску» за несплату податків, з 29.05.2007 компанія вважається недіючою.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій, даючи оцінку зазначеному листу Торговельно-економічної місії посольства України в США, дійшли висновку про недоведеність з боку податкового органу обставин щодо відсутності діяльності вказаної компанії, у зв'язку з чим позивач правомірно визначив податкові зобов'язання з експортних операцій за нульовою ставкою. Такий висновок був зроблений з врахуванням оцінки судом наданих позивачем відомостей Державного секретаря штату Вайомінг (США). Згідно цих відомостей станом на 13.04.2011 12:45 год. компанія «Globus LLC» є компанією з обмеженою відповідальністю, сформована чи призначена згідно законам штату Вайомінг 14.09.2004, їй присвоєно ідентифікаційний номер 2004-000473458 та ця організація рахується як існуюча та така, що немає заборгованості у цьому відомстві, надала усі щорічні звіти та виплатила усі щорічні ліцензійні податки. Оригінали запитуваної інформації та переклад на них засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрована в реєстрі за №1083.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитись.

Оцінюючи надані позивачем відомостей щодо діяльності компанія «Globus LLC», суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу, що у відомостях Державного секретаря штату Вайомінг (США) після інформації, що ця організація рахується як існуюча та така, що немає заборгованості у цьому відомстві, надала усі щорічні звіти та виплатила усі щорічні ліцензійні податки, зазначено «або ж від неї ще не вимагали подавати такі щорічні звіти і вона не подавала свідоцтва про ліквідацію» (а.с. 41). Суди також не взяли до уваги, що згідно зі Свідченням про сертифікацію Державного секретаря штату Вайомінг (США), доданого до цих відомостей і згадуваного в них, «він не містить ніякої оцінки фінансової оцінки чи норм ведення бізнесу цієї компанії, оскільки така інформація не була наявна у наданих документах» (а.с. 40). Як зазначені відомості, так і Свідчення про сертифікацію до справи приєднані у вигляді світлокопій, нотаріально завірена тільки правильність підпису перекладача ОСОБА_3 на перекладі цих документів з англійської мови на українську (а.с.40, 41). За відсутності оригіналів цих документів чи належно завірених копій з них, суд не з'ясував у позивача джерело отримання світлокопій цих документів.

Частинами першою та четвертою ст. 79 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи ( в тому числі електронні документи ), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Вимога наведеної норми процесуального права щодо оригіналу письмового доказу кореспондується з положеннями частини першої статті 86 КАС України, якою встановлено правило безпосереднього дослідження судом доказів. Встановлення судом обставин на підставі належно засвідченої копії письмового доказу не буде суперечити цим нормам, якщо таким способом засвідчення виключається не відповідність копії оригіналу письмового доказу.

Відповідно до пункту 1 ст. 27 Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал (дата ратифікації 26.05.1995, дата набуття чинності для України 05.06.2000), компетентні органи Договірних Держав будуть обмінюватися такою інформацією, яка необхідна для виконання положень цієї Конвенції або внутрішніх законодавств Договірних Держав, що стосується податків, на які поширюється Конвенція, в тій мірі, у якій оподаткування не суперечить цій Конвенції. Обмін інформацією не обмежується Статтею 1 (Загальна сфера застосування). Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, розглядатиметься як конфіденційна, так само як і інформація, отримана згідно з внутрішнім законодавством цієї Держави, буде розкрита тільки особам або владі (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою, збором або управлінням, примушуванням або судовим переслідуванням чи розглядом апеляцій стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію на публічних судових засіданнях і в юридичних рішеннях.

Таким чином, виключно інформація, надана компетентним орган США при обміні інформацією з компетентним органом України, є належним та допустимим доказом обставин з питань оподаткування.

Відповідно частини 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (частина 4 цієї статті).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307 (у редакції наказу Державної митної служби України від 7 листопада 2007 р. № 933) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 р. за № 443/2247 (втратив чинність гідно з наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651) у графі 8 «Одержувач» наводяться відомості про одержувача - нерезидента, на адресу якого повинен бути доставлений товар згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом) або іншим документом, який підтверджує наміри сторін.

У правому верхньому кутку зазначається літерний код альфа-2 країни місцезнаходження (місця проживання) одержувача відповідно до Класифікації держав світу.

Якщо нерезидент, на адресу якого повинен бути доставлений товар, є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), то відповідно до такого договору (контракту) зазначається найменування юридичної особи та її місцезнаходження або прізвище, ім'я фізичної особи та її місце проживання.

За змістом вказаних правових норм, у випадку невідповідності у вантажних митних деклараціях інформації щодо одержувача товару, така ВДМ не може бути підтвердженням експорту товару.

Враховуючи недостовірність даних щодо компанії«Globus LLC» у вантажних митних деклараціях, оформлених при експорті товару, ці вантажні митні декларації не можуть бути підтвердженням експорту товару, а отже і підстави для застосування нульової ставки ПДВ при оподаткуванні операцій з поставки.

Разом із тим, неправомірним є визначення позивачу податкового зобов'язання із податку на додану вартість за квітень 2008 року у сумі 58003,85 грн., оскільки таке визначення відбулось поза межами строку давності у 1095 днів.

Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Нормами пункту 123.1 ст.123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011 № 0000052301 підлягає скасуванню у частині збільшення позивачу грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 58003,85 грн. за основним платежем та 14500,96 грн. (58003,85 * 25 % ) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Касаційний перегляд справи здійснено відповідно до частини другої ст. 220 цього Кодексу в межах касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області задовольнити частково, змінити постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2011, позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення Лугинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 06.07.2011 № 0000052301 у частині збільшення позивачу грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 58003,85 грн. за основним платежем та 14500,96 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: ПідписЄ.А. УсенкоСудді ПідписО.А. Веденяпін ПідписМ.П. Зайцев