Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №826/24821/15
Постанова ВАСУ від 09.03.2026 року у справі №826/24821/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2026 року

м. Київ

справа № 826/24821/15

адміністративне провадження № К/9901/5253/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів -Юрченко В.П., Хохуляка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2017 (суддя: Качур І.А.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (судді: Федотов І.В., Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.)

у справі № 826/24821/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-парашутний клуб «СКАЙ ДЕНС»

до Київської міської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та скасування картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортивно-парашутний клуб «СКАЙ ДЕНС» (далі - позивач, ТОВ «СПК «СКАЙ ДЕНС») звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач, Київська митниця ДФС, митний/контролюючий орган), в якому просило суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 06.10.2015 №100250004/2015/000019/2;

2) визнати протиправними дії Київської митниці ДФС в особі його відокремленого підрозділу Митного посту «Західний» щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250004/2015/00124 та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250004/2015/00124.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, оскільки позивачем надано всі необхідні документи, перелік яких наведений у положеннях статті 53 Митного кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що витребування митницею у позивача документів, а саме: бухгалтерські документи, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, які, на думку митного органу, можуть підтвердити митну вартість товарів, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки. витребовуючи у позивача такі документи митницею належним чином не обґрунтовано, на підтвердження яких обставин мають надаватися такі докази, тобто які обставини ці докази повинні підтвердити або спростувати. Не доведено, чому інформацію, яку містять в собі витребувані документи, неможливо встановити на підставі інших поданих доказів,

Не погоджуючись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

В доводах касаційної скарги скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права та порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

Додає, що подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості при митному оформлені товару «Свіжі морожені тропічні плоди не піддані тепловій обробці, без додавання цукру або інших підсолоджуючих речовин, очищені і порізані на шматочки, дата вироблення серпень 2015 року, термін придатності - серпень 2017 року, не підлягають повторному заморожуванню за митною декларацією від 02.10.2015 № 100250004.2015.093049 містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, оскільки відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 зовнішньоекономічного контракту від 03.07.2015 № 1-SD ціна на товар визначається продавцем в прайс-листах, що діють на дату оформлення відповідного інвойсу на партію товару.

Пояснює, що згідно з інвойсом від 21.08.2015 № 604 та прайс-листом країни-виробника «STELLADOMINIK, S.R.L» від 01.07.2015 № б/н, ціна на зазначену партію товару на умовах поставки CPT-Київ (Інкотермс-2010) становить 1,05 дол. США за кг. У вищезазначеному прайс-листі зазначено, що ціна на товар актуальна до 31.08.2015.

Скаржник також звертає увагу, що за результатами проведеного митного огляду оцінюваного товару встановлено, що згідно з маркуванням, нанесеним на коробках: дата виробництва та пакування товару - вересень 2015 року, тоді як до митного оформлення надано транспортний документ - коносамент від 24.08.2015 № 567527846, згідно з якого відвантаження зазначеної партії товару здійснено 24.08.2015, у зв`язку з чим, керуючись ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, у декларанта було витребувано додаткові документи.

Однак, як наголосив відповідач у касаційній скарзі, відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України ТОВ «СПК «СКАЙ ДЕНС», на даний час. не зверталося до митниці з приводу надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, скоригованих за рішенням про коригування митної вартості товарів від 06.10.2015 №100250004/2015/000019/2.

Відтак скаржник просить задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі.

Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, наголосивши на правомірності прийнятих рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи касаційної скарги та пояснення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Спортивно-парашутний клуб «СКАЙ ДЕНС» (Покупець) та компанією STELLADOMINIK, S.R.L., Домініканська республіка (Продавець) укладено контракт від 03.07.2015 №1-SD на поставку свіжих заморожених тропічних плодів і соків манго, маракуйї, папайї, карамболі та ананасу (т. 1 а.с. 30-37).

Відповідно до пункту 1.1 Контракту Продавець зобов`язується поставляти і передавати на умовах та у встановлені цим Контрактом строки продовольчу продукцію, а саме свіжі морожені тропічні плоди і соки манго, маракуйї, папайї, карамболі, ананасу у власність Покупця, а Покупець зобов`язується приймати Товар у власність і оплачувати його на умовах визначених цим Контрактом та Інвойсом на кожну партію товару, що є невід`ємною частиною Контракту.

Пунктами 1.2. та 1.3. Контракту регламентовано, що за цим Контрактом найменування Товару, його асортимент та ціна визначаються в Інвойсах на кожну партію товару, відповідно до прайс-листа Продавця на дату оформлення відповідного Інвойсу. Вартість тари, маркування та пакування входить до ціни товару.

Згідно пункту 2.1. Контракту поставка товару Покупцю здійснюється окремими партіями силами (в т.ч. транспортом будь-якого виду або видів транспорту) та за рахунок Продавця на умовах СРТ у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року).

Компанією STELLADOMINIK, S.R.L. на адресу ТОВ «СПК «СКАЙ ДЕНС» 25.08.2015 відправлено товар (свіжі морожені тропічні плоди не піддані тепловій обробці, без додавання цукру або інших підсолоджуючих речовин, очищені і порізані на шматочки), відповідно до умов Контакту та інвойсу № 004 від 21.08.2015 (т. 1 а.с. 39).

Після прибуття товару, з метою його митного оформлення позивачем подано відповідачу через митного брокера, 02.10.2015 митну декларацію № 100250004.2015.093049, якою він задекларував товар, заявив вартість товару у загальній сумі 19 451, 25 дол. США, що за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ по відношенню до долару США на дату митного оформлення склало 411 458,26 грн.

Митна вартість товару була заявлена позивачем за основним методом визначення митної вартості, за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, відповідно до статті 58 Митного кодексу України. На підтвердження заявлених відомостей митному органу надано товаросупровідні документи.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митним органом виявлено, що подані основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суди також встановили, що митний орган в електронному вигляді повідомив позивача про необхідність пред`явити оригінали документів та у відповідності до статті 53 Митного кодексу України надати документи, які підтверджують митну вартість товарів:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- інші документи за бажанням декларанта.

Суди встановили, що на вимогу митного органу декларантом надано оригінали документів та повідомив, що інших додаткових документів у нього немає.

Однак, рішенням від 06.10.2015 № 100250004/2015/000019/2 про коригування митної вартості відповідач повідомив позивача про те, що Київська міська митниця ДФС в особі її відокремленого підрозділу Митного посту «Західний» відмовляє у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: «У відповідності до пункту 6 статті 54 Митного кодексу України МД не може бути оформлена у митному відношенні, оскільки декларантом обраний невідповідний метод визначення митної вартості.

При цьому, рішенням від 06.10.2015 № 100250004/2015/000019/2 вартість задекларованого товару митний орган визначив за резервним методом у зв`язку з чим було збільшено митну вартість з 19 451,25 дол. США (1,05 долар США/кг) до 43 441,13 дол. США (2,345 долар США/кг).

Позивач вважаючи спірне рішення та картку відмови протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються, зокрема Митним кодексом України (далі - МК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Так, частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин 11 та 12 статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Проаналізувавши зазначені вище норми, Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у постанові 25.08.2023 у справі № 810/693/17.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі № 815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

Так, суди встановили, що на підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митному органу наступні документи згідно переліку, що міститься в митній декларації:

- Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №500010003/2015/000055 01.10.2015 (т. 1 а.с. 40);

- Міжнародна автомобільна накладна (СМR) №999 від 01.10.2015 (т. 1 а.с. 42);

- Коносамент (Bill of Lading) №567527846 від 24.08.2015 (т. 1 а.с. 41);

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 31.08.2015 (т. 1 а.с. 51);

- Рахунок-фактура (інвойс) №044 від 21.08.2015 (т. 1 а.с. 39);

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення від 03.07.2015 №1-SD (т. 1 а.с. 30-37);

- Договір про надання послуг митного брокера від 11.09.2015 №11/09-15 (т. 1 а.с. 43-45);

- Разова (індивідуальна) ліцензія на здійснення зовнішньоекономічної операції (Мінекономрозвитку України) IL61335009248 від 24.09.2015 (т. 1 а.с. 38);

- Інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) №2730 від 01.10.2015;

- Інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) №2761 від 24.08.2015;

- Сертифікат про походження товару форми А №101113 від 21.08.2015 (т. 1 а.с. 48);

- Інші некласифіковані документи - Акт зважування №32045 від 29.09.2015 (т. 1 а.с. 47);

- копія митної декларації країни відправлення №10150-ЕС01-1508-0004С4 від 21.08.2015 (т. 1 а.с. 49-50);

- Інформаційний код результатів митного огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №1/1-1-0-0/1.3/00/1/3/1.5 від 02.10.2015.

Разом з тим, суди встановили, що з оскаржуваного рішення вбачається, що коригування митної вартості товару здійснено у зв`язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість. В результаті такого контролю встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, та містять розбіжності, не можливо встановити які саме витрати включались до митної вартості товару, чи була сплачена визначена ціна, чи лише підлягає сплаті.

Зокрема, відповідач посилається на те, що відповідно до контракту від 03.07.2015 №1-SD ціна товару визначається продавцем в прайс-листах. Вимоги щодо прайс-листа діючим законодавством не встановлені. Разом з тим згідно із загальносвітовою практикою прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, одиниці виміру, передбачені системи знижок, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого ці дані вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та ін.

Проте, в контексті наведеного суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до умов Контракту від 03.07.2015 №1-SD найменування товару, його асортимент та ціна визначаються в Інвойсах на кожну партію Товару, відповідно до прайс-листа Продавця на дату оформлення відповідного Інвойсу. Вартість тари, маркування та пакування входить до ціни Товару.

При цьому, ціна на товар визначається Продавцем в прайс-листах, що діють на дату оформлення відповідного інвойсу на партію Товару (пункт 3.1).

Згідно пункту 4.1 Контракту розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем поставленого Продавцем Товару протягом 180 днів після його митного очищення та доставляння в погоджений Сторонами пункт призначення.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що витребовуючи у позивача, зокрема, бухгалтерські документи, митницею належним чином не обґрунтовано, на підтвердження яких обставин мають надаватися такі докази, тобто які обставини ці докази повинні підтвердити або спростувати. Не доведено, чому інформацію, яку містять в собі витребувані документи, неможливо встановити на підставі інших поданих доказів.

При цьому, зі змісту інвойсу вбачається, що даний документ містить всю необхідну інформацію, а саме: найменування товару, ціну за одиницю товару, умови поставки та найменування виробника, контактна інформація про продавця та ін.

Щодо витребовування митницею у позивача інших додаткових документів, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, то суди попередніх інстанцій вірно зауважили, що декларантом надано митному органу прайс-лист.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що витребувані митницею у позивача документів, які, на думку митного органу, можуть підтвердити митну вартість товарів, є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо посилання скаржника на те, що згідно з інвойсом від 21.08.2015 № 604 та прайс-листом країни-виробника «STELLADOMINIK, S.R.L» від 01.07.2015 № б/н, ціна на зазначену партію товару на умовах поставки CPT-Київ (Інкотермс-2010) становить 1,05 дол. США за кг. У вищезазначеному прайс-листі зазначено, що ціна на товар актуальна до 31.08.2015, а також те, що за результатами проведеного митного огляду оцінюваного товару встановлено, що згідно з маркуванням, нанесеним на коробках: дата виробництва та пакування товару - вересень 2015 року, тоді як до митного оформлення надано транспортний документ - коносамент від 24.08.2015 № 567527846, згідно з якого відвантаження зазначеної партії товару здійснено 24.08.2015, то Суд вважає вказані доводи безпідставними, оскільки згідно пункту 33 оскаржуваного рішення щодо обставин прийняття рішення та джерел інформації, що використовується митним органом для визначення митної вартості такі доводи скаржника не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Відтак, доводи касаційної скарги, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень суди допустили неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15.01.2020 № 460-ІХ (відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону), та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 у справі № 826/24821/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Cудді В.П. Юрченко

В.В. Хохуляк