Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2014 р. м. Київ К/800/59585/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Костенка М.І.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, -

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 у справі № 2а/0370/1953/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2011 року Товариством заявлений позов про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі від 11.03.2011 № 0001922303 та від 24.05.2011 № 0005342303, згідно яких позивачеві державним податковим органом за наслідками перевірки визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 5 036 267,85 грн. та 22 030,00 грн. за не оприбуткування готівкових коштів. Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названих законодавчих актів.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, вмотивоване тим, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства було здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) з підклеюванням останніх. А сам факт здійснення позивачем записів про надходження готівки у КОРО на підставі Z-звітів, які не були роздруковані в дні їх формування, не робить ці записи автоматично відсутніми.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, державний податковий орган зазначив, що сам факт оприбуткування готівки мав місце, однак санкції до позивача були застосовані за інше порушення - несвоєчасне оприбуткування готівки.

У поданих запереченнях на скаргу товариство просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фактичною підставою для нарахування Товариству фінансових санкцій слугував висновок фахівців державного податкового органу, викладений у акті перевірки від 11.02.2011, про порушення позивачем вимог п. 9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР) та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), що полягало у здійсненні позивачем записів у КОРО про рух готівки за день на підставі Z- звіту, який було роздруковано наступного дня, внаслідок чого, на думку органу державної податкової служби, Товариством готівкові кошти було оприбутковано несвоєчасно.

У відповідності до п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі зобов'язані щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

При цьому, Закон № 265/95-ВР тісно пов'язано із Положенням № 637, оскільки норми цих документів регулюють сферу готівкового звернення і касових операцій.

Відповідно до п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Отже, законодавством під "оприбуткуванням готівки" у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що фіскальні чеки були роздруковані наступного дня, у зв'язку з чим відомості на певну дату, внесені до КОРО, не відповідають даним первинного документу, на підставі якого Товариство повинно було такі відомості внести до КОРО.

Згідно зі ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/96 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" у разі порушення юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Суди попередніх інстанцій вказаних правових норм не врахували та дійшли помилкового висновку щодо безпідставності до позивача фінансових санкцій.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій повно і правильно встановлені обставини справи, але порушено норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, а тому вбачаються підстави для їх скасування та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 у справі № 2а/0370/1953/11 скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент Нафто Трейд" відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної постанови, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

М.І. Костенко