Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Київ справа № 875/166/14

№ А/800/185/14 Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

за участю:

секретаря Левіної А.А.

позивача

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Рахнянського Б.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року

у справі № 875/166/14

за позовом ОСОБА_4

до Центральної виборчої комісії

про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії про скасування постанови від 29.09.2014 №1332 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7» в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 в одномандатному виборчому окрузі №118; зобов'язання Центральної виборчої комісії зареєструвати ОСОБА_4 як кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №118 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2014 адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено.

Задовольняючи позов, Київський апеляційний адміністративний суд виходив з того, що певні неточності в документах, які надаються до Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК), не слід вважати відсутністю самого документа, що може мати наслідком позбавлення особи можливості взяти участь у виборах.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням суду першої інстанції, ЦВК оскаржила його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ЦВК просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення у справі - про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи допустив порушення норм матеріального і процесуального права. Зокрема, суд не врахував, що підставою для відмови у реєстрації позивача було встановлення невідповідності вимогам виборчого законодавства поданих ОСОБА_4 документів, а саме відсутність автобіографії кандидата у народні депутати України. Так, у поданій до ЦВК автобіографії ОСОБА_4 не зазначено обов'язкових для відповідного документа відомостей, а тому цей документ не відповідає вимогам Закону України «Про вибори народних депутатів України».

У судовому засіданні представник ЦВК апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив і зазначив, що рішення Київського апеляційного адміністративного суду є законним та обгрунтованим.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Із матеріалів справи вбачається, що 24.09.2014 ОСОБА_4 подав до ЦВК пакет документів для проведення реєстрації його кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі № 118.

Постановою ЦВК від 29.09.2014 № 1332 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7» ОСОБА_4 відмовлено у реєстрації кандидата у народні депутати України у виборчому окрузі №118.

Вказана постанова ЦВК в частині відмови у реєстрації позивача кандидатом у народні депутати України мотивована тим, що в порушення положень пункту 2 частини другої статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» ОСОБА_4 в поданій автобіографії не зазначив час проживання на території України, трудову діяльність, посади (заняття), місця роботи.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що наданий ОСОБА_4 документ не є автобіографією у розумінні пункту 2 частини другої статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України». Вказане, на думку ЦВК, згідно з пунктом 2 частини першої статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» є підставою для відмови в реєстрації позивача кандидатом у депутати.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оспорювана постанова від 29.09.2014 №1332 в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 є протиправною та підлягає скасуванню, а порушене право - відновленню шляхом зобов'язання ЦВК зареєструвати позивача кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №118.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком Київського апеляційного адміністративного суду з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 77 Конституції України порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 60 Закону України «Про вибори народних депутатів України» Центральна виборча комісія відмовляє в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати в разі відсутності документів, зазначених у частині першій статті 54 чи частинах першій або другій статті 55 цього Закону.

Частиною другою статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» встановлено, що Центральна виборча комісія реєструє кандидата у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, за умови пред'явлення ним особисто одного із документів, передбачених пунктами 1 або 2 частини третьої статті 2 цього Закону, та отримання нею, зокрема, автобіографії кандидата в депутати, на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов'язково повинна містити: прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про освіту, трудову діяльність, посаду (заняття), місце роботи, громадську роботу (у тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім'ї, адресу місця проживання, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості (п. 2).

Згідно з довідкою про прийняття документів, наявною у матеріалах справи, 24.09.2014 для реєстрації кандидатом у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №118 відповідно до частини другої статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» ОСОБА_4 подав, а Центральна виборча комісія прийняла, такі документи: заява про самовисування кандидатом у народні депутати України; автобіографія кандидата в депутати на паперовому носії та в електронному вигляді; документ про внесення грошової застави; 4 фотографії кандидата розміром 4х6 сантиметрів; ксерокопії першої та другої сторінок паспорта громадянина України кандидата у депутати; передвиборна програма кандидата у депутати на паперовому носії та в електронному вигляді.

При цьому у поданій автобіографії ОСОБА_4 не зазначив відомості щодо часу його проживання на території України, зазначення якого відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України» є обов'язковим.

Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з позицією Київського апеляційного адміністративного суду, що в цьому випадку певні неточності в документах, які були надані до Центральної виборчої комісії, не слід вважати відсутністю самого документа з огляду на таке.

Позивач у поданій автобіографії не зазначив відомості, які є обов'язковими відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 Закону України «Про вибори народних депутатів України», а саме відомості щодо часу проживання на території України.

Разом із тим, з урахуванням обставин цієї справи, судова колегія не може погодитись з позицією ЦВК відносно відсутності в автобіографії ОСОБА_4 відомостей щодо трудової діяльності, посади (заняття), місця роботи.

За вказаних обставин, колегія суддів вказує на безпідставність доводів позивача щодо наявності факту обмеження його права бути обраним з боку відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки відмова у реєстрації ОСОБА_4 кандидатом у народні депутати зумовлена неналежним виконанням позивачем обов'язку щодо подання документів із зазначенням інформації, наявність якої законом визначена як обов'язкова. Натомість, не зазначення обов'язкової інформації у поданій автобіографії може обмежити виборців відповідного виборчого округу в доступі до інформації про позивача як кандидата у народні депутати.

Ураховуючи викладене, зважаючи на відсутність у документах, поданих позивачем для реєстрації кандидатом у депутати, який балотується в одномандатному окрузі в порядку самовисування, автобіографії, що обов'язково повинна містити, зокрема, відомості щодо часу його проживання на території України, колегія суддів вважає висновки Київського апеляційного адміністративного суду щодо неправомірності постанови Центральної виборчої комісії від 29.09.2014 №1332 «Про відмову в реєстрації кандидатів у народні депутати України ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7» в частині відмови у реєстрації кандидата у народні депутати України ОСОБА_4 в одномандатному виборчому окрузі №118 на позачергових виборах народних депутатів України 26.10.2014 помилковими.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та прийняття нового рішення у справі - про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 172, 177, 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Центральної виборчої комісії задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.