Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" липня 2016 р. м. Київ К/800/55401/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Конюшка К.В.

Мороза В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі за позовом державного закладу "Дорожня станція переливання крові" державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання пунктів вимоги незаконними,-

в с т а н о в и л а :

Державний заклад "Дорожня станція переливання крові" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області, у якому просив: визнати незаконним пункт 3 вимоги від 11 березня 2013 року №840-15/233 щодо зобов'язання здійснити коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства (на суму 43177,46 грн.) та визнати незаконним пункт 5 вимоги від 11 березня 2013 року №840-15/233 щодо відшкодування в повному обсязі видатків за надані послуги без підтверджуючих документів за 2011 рік на загальну суму 6370,00 грн., чим порушено статтю 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункти 1.2, 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, шляхом внесення коштів на реєстраційний рахунок ДСПК з подальшим перерахуванням до державного бюджету. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставно списаних коштах, шкоду у порядку та розмірі, встановлених законодавством, або шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року, позовні вимоги державного закладу "Дорожня станція переливання крові" державного підприємства "Придніпровська залізниця" задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункти 3 та 5 вимоги Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції від 11 березня 2013 року №840-15/233.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, уповноваженими працівниками Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області відповідно до п.1.1.3.1 Плану роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на ІV квартал 2012 року на підставі направлення №025 від 23.01.2013 р. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного закладу "Дорожня станція переливання крові" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" за період з 01.01.2011 р. по завершений звітний період 2012 року, за результатами якої складено акт №840-25/002 від 25.02.2013 р. Зокрема, ревізією було встановлено, що:

1) відповідно до договору на поставку сировини від 14.02.2012 року №16, укладеного ДСПК та приватним підприємством "Плазма Медгрупп", передано у власність сировину для виробництва лікарських засобів, а саме: плазму донорської крові на загальну суму 67150 грн.

Ревізією наявності фактів покриття видатків, пов'язаних з наданням платних послуг, за рахунок коштів загального фонду встановлено, що протягом 2012 року, фактично зі спеціального рахунку ДСПК перераховано на оплату комунальних послуг кошти у сумі 20000 грн., а вартість комунальних послуг сплачена за рахунок коштів загального фонду кошторису у сумі 1557,88 грн., заробітна плата у сумі 24274,73 грн., нарахування на заробітну плату у сумі 8810,08 грн. та витрати на харчування у сумі 8534,77 грн. не здійснювалися.

Таким чином, ДСПК протягом 2012 року проведено покриття витрат спеціального фонду за рахунок коштів загального фонду у сумі 43177,46 грн. (КЕКВ 1111 "Заробітна плата" у сумі 24 274,73 грн., КЕКВ 1120 "Нарахування на заробітну плату" у сумі 8 810,08 грн., КЕКВ 1133 "Продукти харчування" у сумі 8 534,77 грн., КЕКВ 1161 "Оплата теплопостачання" у сумі 1 557,88 грн.), що є порушенням пункту 3 "Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.05.2002 року №659 (діяв до 09.03.2011 року), підпунктів 20, 23 Порядку №228, вимог пункту 1 статті 9 Закону України №996-ХІУ, що призвело до завищення у формі №2 "Звіт про надходження і використання коштів загального фонду" за 2012 рік касових та фактичних видатків на суму 43177,46 грн., внаслідок допущеного порушення державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 43177,46 грн.

2) до зустрічної звірки по ФОП ОСОБА_4 останнім не надано договір про надання консалтингових послуг, рахунок, акт прийому-передачі робіт, ліцензію, будь-які документи які б підтверджували виконання вищевказаної послуги. До зустрічної звірки надано протокол обшуку від 08.09.2012, але не надано протокол вилучення документів.

З огляду на вказане, фінансовим органом зроблено висновки про відсутність первинних документів, які підтверджують господарську операцію, у зв'язку із чим ДСПК завдано матеріальної шкоди (збитки) на суму 5970 грн.

3) між ФОП ОСОБА_5, з одного боку та ДСПК укладено договір про надання послуг з поточного ремонту ПК на загальну суму 610 грн. До ревізії не було надано документ із зазначенням серійного або інвентарного номеру комп'ютерної техніки, яка проходила ремонт, акт передачі пошкодженої деталі, накладні на придбання запчастин для ремонту, що є порушенням вимог ст. 9 Закону України №996-ХІV, п.п.1.2, 2.1, 2.2 Положення Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88. внаслідок чого ДСПК завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 400 грн.

На підставі акта ревізії №840-25/002 від 25.02.2013 р. Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області позивачу надіслано листа від 11.05.2013 р. №840-15/233 "Про направлення обов'язкових вимог", яким зобов'язано позивача до 06.04.2013 р. вжити заходи та повідомити про виконання вимог, зокрема, щодо:

- п.3 - в ході ревізії встановлено, що в порушення пункту 3 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року №659, підпунктів 20, 23 "Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228, пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" протягом 2012 року за рахунок коштів загального фонду проводились видатки, які мають здійснюватися із спеціального фонду на загальну суму 43177,46 гривень, у зв'язку чим здійснити коригування обсягів узятих бюджетних зобов'язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов'язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства;

- п.5 - відшкодувати в повному обсязі видатки за надані послуги без підтверджуючих документів за 2011 рік на загальну суму 6370 грн., чим порушено статтю 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підпункті 1.2, 2.1, 2.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, шляхом внесення коштів на реєстраційний рахунок ДСПК з подальшим перерахуванням до державного бюджету. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставно списаних коштах, шкоду у порядку та розмірі, встановлених законодавством, або шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки викладені в вимозі Державної фінансової інспекції, зокрема в пунктах 3 та 5 вимоги, не відповідають наявним у справі матеріалам та є протиправними, оскільки позивачем доведено законність дій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду вважає передчасними такі висновки судів з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення), Інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Інспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, органом державного фінансового контролю пред'явлено вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії. При цьому пункти 3 та 5 вимоги вказують на виявлені збитки та їхній розмір.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про можливість скасування пунктів 3 та 5 оскаржуваної вимоги Держфінінспекції є помилковим.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 13 травня 2014 року №21-89а14, від 28 жовтня 2014 року №21-462а14, від 20 січня 2015 року №21-603а14, від 10 лютого 2015 року № 21-632а14, від 09 червня 2015 року № 21-174а15.

Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позову державного закладу "Дорожня станція переливання крові" державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання пунктів вимоги незаконними - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: