Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" квітня 2016 р. м. Київ К/9991/75018/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Шевчук П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року

у справі № 2-а-5120/10/2170

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до 1. Вершини Анатолія Олександровича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області,

2. Літвінова Володимира Віталійовича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області,

3. Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області

про визнання протиправними дій посадових осіб та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

та за позовом Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення фінансової санкції, -

В С Т А Н О В И Л А :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Вершини Анатолія Олександровича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Літвінова Володимира Віталійовича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області про: визнання протиправними дій посадових осіб щодо проведення 17 липня 2010 року планових перевірок; скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 липня 2010 року № 0004112302 та №0004122302 (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 29 листопада 2010 року).

В процесі розгляду справи Державна податкова інспекція у Генічеському районі Херсонської області звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу з фінансових санкцій у розмірі 47997,00 грн.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року було об'єднане в одне провадження позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Вершини Анатолія Олександровича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Літвінова Володимира Віталійовича - головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Херсонській області, ДПІ у Генічеському районі Херсонської області про визнання протиправними дій посадових осіб та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та позов Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року в задоволені позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними дій посадових осіб та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій було відмовлено. Позов ДПІ у Генічеському районі Херсонської області було задоволено. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафну санкцію в сумі 47997,00 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі фізична особа - підприємець ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю, а у задоволені позову ДПІ у Генічеському районі Херсонської області відмовити у повному обсязі.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА у Херсонській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1, за результатами якої складений акт № 002730 від 17 липня 2010 року (зареєстрований в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання за № 00368/2302/НОМЕР_2).

За висновками акта перевірки підприємцем були порушені вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у порушенні порядку ведення обліку запасів за місцем їх реалізації, оскільки в книзі обліку доходів та витрат підприємцем не був облікований товар загальною вартістю 19323,35 грн. (перелік та реквізити якого наведені у додатку до акту перевірки), який знаходився на реалізації у підприємця згідно наданих на перевірку накладних.

30 липня 2010 року ДПІ у Генічеському районі Херсонської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0004112302, яким на підставі статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції у сумі 38647,00 грн.

Також, ДПА у Херсонській області була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме: господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_1, за результатами якої складений акт № 002731 від 17 липня 2010 року (зареєстрований в органі державної податкової служби за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання за № 00370/2302/НОМЕР_2).

За висновками акта перевірки підприємцем були порушені вимоги пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у порушенні порядку ведення обліку запасів за місцем їх реалізації, оскільки в книзі обліку доходів та витрат підприємцем не був облікований товар загальною вартістю 4674,96 грн. (перелік та реквізити якого наведені у додатку до акту перевірки), який знаходився на реалізації у підприємця згідно наданих на перевірку накладних.

30 липня 2010 року ДПІ у Генічеському районі Херсонської області на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення № 0004122302, яким на підставі статті 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосувала до ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції у сумі 9350,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, у тому числі шляхом придбання свідоцтва про сплату єдиного податку, зобов'язані вести у порядку, передбаченому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме - від ображати у Книзі обліку доходів і витрат рух товарів і готівки. Також, суд виходив з того, що податкові ревізори-інспектори діяли в межах повноважень, наданих їм Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Задовольняючи позовні вимоги ДПІ у Генічеському районі Херсонської області, суд виходив з того, що оскільки прийняті податковим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірними, то штрафні (фінансової) санкції, застосовані до підприємця згідно таких рішень, підлягають стягненню.

Однак, повністю погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пунктів 1, 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для виконання покладених на них завдань, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Згідно з частиною 7 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «;Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Як слідує з направлень на перевірки № 1266 та № 1267 від 06 липня 2010 року (арк.. справи 12, 15), їх метою був контроль за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

За приписами абзаців 1, 4 статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Зважаючи на те, що метою перевірок було саме питання дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не стосувалося питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що обов'язку повідомлення позивача про проведення таких перевірок за 10 днів у даному випадку у податкового органу не було.

Крім іншого, частиною 2 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ненадання платнику податків документів, визначених частиною 1 цієї статті, або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про правомірність дій податкового органу щодо проведення перевірок та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на часвиникнення спірних правовідносин) визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що обов'язок ведення обліку товарних запасів не міг бути покладений на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, оскільки вона здійснювала діяльність за спрощеною системою оподаткування відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку на 2010 рік серії Ж № 125204 (арк. справи 9).

Крім іншого, за приписами пунктів 1, 5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності). При цьому, до Книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведенням витрат і/або отриманим доходом; суми витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Форма Книги обліку доходів і витрат визначена Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю (додаток № 10), затвердженою наказом ДПА України від 21 квітня 1993 року № 12, відповідно до положень якої (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), книга обліку доходів і витрат містить наступні розділи: 1 - період обліку; 2 - кількість виготовленої продукції (наданих послуг); 3 - витрати на виробництво продукції, придбання товару; 4 - кількість проданої продукції (наданих послуг); 5 - ціна продажу продукції (послуг); 6 - сума виручки (доходу); 7 - чистий доход.

З аналізу наведених вище правових норм слідує, що книга обліку доходів і витрат призначена виключно для обліку доходів та витрат суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва, та не передбачає обліку товарних запасів.

За таких обставин, колегія суддів вказує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність оспорюваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій помилковими, з огляду на що ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню у зазначеній частині із прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у цій частині.

Також, колегія суддів вказує, що з огляду на неправомірність оспорюваних рішень від 30 липня 2010 року № 0004112302 та № 0004122302 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для стягнення з підприємця штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 47997,00 грн. є протиправними, з огляду на що ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню у зазначеній частині із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ДПІ у Генічеському районі Херсонської області.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням вищевикладеного, а також зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року і ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та про відмову у задоволені позовних вимог ДПІ у Генічеському районі Херсонської області.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30 липня 2010 року № 0004112302 та № 0004122302.

У задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Вершини Анатолія Олександровича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Літвінова Володимира Віталійовича - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області про визнання протиправними дій посадових осіб щодо проведення 17 липня 2010 року планових перевірок відмовити.

У задоволені позовних вимог Державної податкової інспекції у Генічеському районі Херсонської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у розмірі 47997,00 грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Л.І. Бившева

Судді: А.М. Лосєв

Т.М. Шипуліна