Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" вересня 2015 р. м. Київ К/800/37358/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Пасічник С.С.,

Кочана В.М.,

Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Обухівської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправною бездіяльності,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, в якому (з урахуванням уточнень позовних вимог) просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду його клопотання від 11.02.2013р. в місячний строк; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо своєчасного надсилання відповіді на його клопотання від 11.02.2013р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11.02.2013р. позивач звернувся до Обухівської районної державної адміністрації з клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10га для індивідуального дачного будівництва, до якого додав певні графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Вказане клопотання відповідачем отримано 20.02.2013р. та згідно акту прийому-передачі проектів розпоряджень щодо вирішення земельних питань для розгляду та погодження 04.03.2013р. передано на розгляд до Управління Держземагенства в Обухівському районі, в зв'язку з чим 21.03.2013р. на адресу позивача надіслано лист, яким останнього повідомлено про направлення його звернення на розгляд до вказаного Управління та роз'яснено, що про остаточний розгляд клопотання його буде повідомлено додатково.

Листом №Ж 58.2/16-04 від 04.04.2013р., надісланим на адресу позивача 23.04.2013р., відповідач відмовив йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що розгляд клопотання позивача було здійснено відповідачем в сорокап'ятиденний строк, що узгоджується з приписами ст.20 Закон України «Про звернення громадян»; саме ж по собі пізнє надсилання відповіді на клопотання не призвело до суттєвих порушень прав позивача й не є підставою для визнання протиправною його бездіяльності.

Колегія ж суддів Вищого адміністративного суду України вказує на таке.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються Земельним кодексом України та нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, що не суперечать цьому Кодексу (ст.3 Земельного кодексу України, далі - ЗК України).

Згідно з ч.6 ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу; у клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; до клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

За змістом частини 7 цієї ж статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Суди ж попередніх інстанцій, встановивши, що розгляд клопотання позивача від 11.02.2013р. було здійснено відповідачем з порушенням місячного строку (04.04.2013р.). прийшли до висновку щодо можливості застосування при вирішенні даного спору приписів Закону України «Про звернення громадян», стаття 20 якого передбачає, що у випадку, якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, посадові особи уповноваженого органу мають право вийти на загальний місячний строк розгляду звернення й розглянути останнє у строк до сорока п'яти днів, повідомивши про це особу, яка подала таке звернення.

Проте, як вже вказувалось в цій постанові, ОСОБА_4 звернувся до Обухівської РДА з клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва, тобто вчинив певні дії з метою одержання у власність земельної ділянки й відповідно до спірних у даній справі відносин щодо порядку розгляду такого звернення мають застосовуватись саме положення спеціального закону - ЗК України, які, як вже зазначалось, передбачають для розгляду такого клопотання місячний строк.

Посилання ж судів на те, що пізнє надсилання відповідачем відповіді на клопотання позивача не призводить до суттєвих порушень прав останнього не є прийнятними, адже ч.2 ст.19 Конституції України, визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про задоволення позовних вимог й визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду в місячний строк клопотання позивача від 11.02.2013р. та своєчасного надсилання відповіді на його клопотання.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного суду України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалює нове рішення.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2013р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013р. скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо нерозгляду в місячний строк клопотання ОСОБА_4 від 11.02.2013р.

Визнати протиправною бездіяльність Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо своєчасного надсилання ОСОБА_4 відповіді на його клопотання від 11.02.2013р.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: Пасічник С.С.

Кочан В.М.

Ситников О.Ф.