Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року К/800/14053/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши у письмовому провадження касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року по справі № 2а/0370/623/11

за позовом ОСОБА_5

до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області

про скасування акту розслідування нещасного випадку, акту про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про скасування акту розслідування нещасного випадку, акту про нещасний випадок невиробничого характеру та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду України від 25 березня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.

Скасовано акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 11 лютого 2011 року форми Н-5 та акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 11 лютого 2011 року форми НТ.

Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області скласти новий акт, в якому зазначити, що нещасний випадок із ОСОБА_5 трапився в період проходження служби, при виконанні ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьби зі злочинністю. Зобов'язано відповідача провести позивачу виплату одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника міліції у розмірі чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи, що прирівняні до ветеранів війни - інвалідів війни.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а постанову Волинського окружного адміністративного суду України від 25 березня 2011 року залишити в силі.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в результаті нещасного випадку, який стався з ОСОБА_5, начальником Служби охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України йому встановлено ІІ групу інвалідності. Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням, виданим Департаментом соціального захисту Луцької міської ради №358666 від 22 жовтня 2010 року.

На підставі пункту «б» статті 65 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 «Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» 4 листопада 2010 року позивач був звільнений з органів внутрішніх справ (через хворобу - визнаний непридатним до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії).

Крім того судами встановлено, що 29 грудня 2004 року ОСОБА_5 у зв'язку із службовою необхідністю, затримався на роботі приблизно до 22 години. До місця проживання добирався в цивільному одязі на маршрутному таксі. На зупинці біля магазину на проспекті Грушевського в м. Луцьку, побачивши, що троє чоловіків порушують громадський порядок, підійшов до порушників, назвався працівником міліції, пред'явив службове посвідчення та зробив їм зауваження. Однак, вказані особи почали погрожувати та нецензурно висловлюватися в його адресу, один з них, схопив ОСОБА_5 за верхній одяг та відштовхнув його до стіни магазину. В цей час по дорозі проїжджав легковий автомобіль МНС, зовнішньо схожий на міліцейський, і нападники миттєво зникли в дворі житлового будинку, а позивач дворами направився на вул. Г.Артемівського. Біля будинку №13А по вул. Привокзальній він почув тупіт, обернувшись, побачив, що його наздоганяють троє нападників, один з яких наніс йому удар в голову, після чого нападники обступили позивача та почали наносити удари руками і ногами, намагаючись заволодіти службовим посвідченням, після чого зникли в невідомому напрямку. Такі пояснення підтверджуються показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які вказали, що особи з якими у ОСОБА_5 виник конфлікт на зупинці громадського транспорту прослідували за ним.

По даному факту було порушено кримінальну справу № 11-048-45 за ознаками частини 2 статті 296 Кримінального кодексу України.

За результатами розслідування проведеного у 2005 році про нещасний випадок (у тому числі поранення) внаслідок якого одна особа отримала тілесні ушкодження комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області було зроблено висновок, що нещасний випадок з ОСОБА_5 стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Розпорядженням заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області № 142 від 10 березня 2010 року «Про організацію перегляду розслідування нещасного випадку» було затверджено склад комісії про перегляд розслідування обставин отримання травми начальником Служби охорони здоров'я Управляння Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області підполковником міліції ОСОБА_5

Комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області в акті розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 15 березня 2010 року та в акті про нещасний випадок (у тому числі поранення) № 9 від 16 березня 2010 року зробила висновок про те, що нещасний випадок з позивачем стався в період проходження ним служби, при виконанні службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю.

26 жовтня 2010 року Відділ фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області направив матеріали справи пенсіонера ОСОБА_5 до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України для розгляду та виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності працівника міліції.

За результатами розгляду Відділом державного нагляду за охороною праці Міністерства внутрішніх справ України матеріалів розслідувань, проведених у 2005 та 2010 роках, випадку травмування 29 грудня 2004 року начальника Служби охорони здоров'я Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області підполковника міліції ОСОБА_5, було запропоновано переглянути матеріали розслідування нещасного випадку, оскільки підстав для зв'язку вказаного нещасного випадку з виконанням службових обов'язків, пов'язаних з охороною громадського порядку, боротьбі зі злочинністю недостатньо.

Відділом забезпечення соціальних виплат Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України 4 січня 2011 року матеріали справи ОСОБА_5 про призначення одноразової грошової допомоги було повернуто на доопрацювання у зв'язку з неправильною кваліфікацією обставин нещасного випадку за яких він стався.

На виконання пропозицій викладених у висновку Міністерства внутрішніх справ України від 21 грудня 2010 року за результатами службового розслідування обставин, що призвели до підготовки комісіями Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області у 2005 та 2010 роках різних висновків про травмування, розпорядженням тимчасово виконуючого обов'язки начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області № 6/3 від 11 січня 2011 року «Про організацію додаткового перегляду обставин отримання травми ОСОБА_5» було створено комісію для додаткового перегляду обставин отримання травми.

В актах розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 11 лютого 2011 року форми Н-5 та про нещасний випадок невиробничого характеру № 2 від 11 лютого 2011 року форми НТ створеною комісією зроблено висновок, що керуючись частиною 2 пункту 3.11 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1346/2002 комісія визнає, що нещасний випадок із позивачем трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, в даному випадку усі сумніви, щодо обставин, які склалися, слід тлумачити на користь позивача, який зазнав тілесних ушкоджень внаслідок протиправних дій невстановлених осіб, та врахувати пояснення свідків, які вказали, що конфлікт позивача з невстановленими особами не був завершений, оскільки останні рухались в тому ж напрямку що й позивач, та переслідували його.

Крім того, твердження щодо різних висновків про травмування зроблених у 2005 та у 210 роках не відповідає дійсності, оскільки висновком від 2010 року лише уточнено висновки 2005 року в частині ступеню втрати працездатності, причиною чого є віддалені наслідки струсу (забою) головного мозку та інших травм, отриманих 30 грудня 2004 року, пов'язаних із виконанням службових обов'язків (згідно свідоцтва про хворобу від 8 жовтня 2010 року № 516, виданого Військово-лікарською комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області)

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доказів щодо правомірності і обґрунтованості висновку про те, що нещасний випадок із позивачем трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» (далі - Постанова № 707) виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є: несення постової чи патрульної служби; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; припинення або запобігання злочинам та правопорушенням; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, що їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.

З метою надання необхідної методичної допомоги керівникам органів та підрозділів системи Міністерства внутрішніх справ України, врегулювання питань щодо порядку розслідування нещасних випадків, поранень, професійних захворювань, які трапляються із особами рядового та начальницького складу, курсантами та слухачами, військовослужбовцями та іншими категоріями працюючих в системі Міністерства внутрішніх справ України, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за №83/7404, затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (далі - Порядок № 1346).

Пунктами 3.9. та 3.10, 3.11 Порядку № 1346 передбачено випадки, в яких комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків» та що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю».

Згідно з пунктом 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю", якщо він трапився в період проходження служби унаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення в період служби тощо).

Отже, правомірним є висновок суду апеляційної інстанції щодо скасування актів розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 11 лютого 2011 року форми Н-5 та про нещасний випадок невиробничого характеру від 11 лютого 2011 року форми НТ.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 2 пункту 1 Постанови № 707 інвалідам II групи виплачується одноразова грошова допомога у розмірі чотирирічного грошового забезпечення у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо необхідності виплати позивачу грошової допомоги, передбаченої в разі настання інвалідності, у розмірі, встановленому Постановою №707.

Проте, задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, передчасно дійшов висновку, що така допомога має бути виплачена позивачу Управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, оскільки пунктом 7 Постанови №707 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті). МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати. Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Тому, в даному випадку, висновок суду апеляційної інстанції в частині зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області провести ОСОБА_5 виплату одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника міліції у розмірі чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи, що прирівняні до ветеранів війни - інвалідів війни підлягає зміні, оскільки такі суми не були нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення нарахування коштів замість органу, якому надані такі повноваження.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року змінити, виклавши абзац п'ятий резолютивної частини в такій редакції:

«Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу в розмірі та в порядку встановленому пунктами 1, 7 Постанови Кабінету міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції.».

В решті постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.