Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року м. Київ К/9991/69611/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року

у справі № 2а-5121/11/2670

за поданням Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фліт Ассістанс»

про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року, подання Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва; заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фліт Ассістанс» (далі - ТОВ «Фліт Ассістанс»; відповідач) задоволено. Зупинено видаткові операції на рахунку ТОВ «Фліт Ассістанс» № 2600718870/980, відкритому в Публічному акціонерному банку «УПБ», на строк один місяць до 07 травня 2011 року включно.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, заявник оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Печерському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2011 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що станом на 06 квітня 2011 року за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 68 217,83 грн., в тому числі з податку на прибуток у розмірі 617,99 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 67 599,84 грн.

Вказане стало підставою для вручення платнику податків рішення від 21 березня 2011 року про опис майна у податкову заставу та листа № 10607/10/24-111 від 18 березня 2011 року з вимогою надати перелік необхідних документів для опису активів у податкову заставу та забезпечити доступ до відповідних активів податковому керуючому.

Станом на 04 квітня 2011 року товариством вимоги ДПІ у Печерському районі м. Києва не виконано, що обумовило складання податковим керуючим акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу № 6/24-440 від 06 квітня 2011 року.

Відповідно до пунктів 89.3, 89.4 статті 89 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Водночас, вирішуючи даний спір суди керувались положеннями пункту 91.4 статті 91 ПК України, які встановлюють строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, не більше двох місяців.

Проте, системний аналіз норм ПК України дає підстави для висновку про те, що спеціальною нормою, яка визначає правові наслідки у разі невиконання платником вимоги податкового керуючого саме щодо здійснення ним опису майна у податкову заставу та подання документів, необхідних для такого опису, є пункт 89.4 статті 89 ПК України, в той час як приписи пункту 91.4 статті 91 ПК України поширюються на випадки невиконання платником інших вимог податкового керуючого.

Виходячи з принципу превалювання спеціальної норми над загальною, відповідно до якого загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань неврегульованих спеціальною нормою права, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції - змінити, визначивши строк зупинення видаткових операцій на рахунку відповідача за правилами підпункту 89.4 статті 89 ПК України.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2011 року.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2011 року змінити.

В пункті другому резолютивної частини постанови слова «на строк один місяць до 07 травня 2011 року включно» замінити словами «до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі».

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.