Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/61028/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівка та Костянтинівському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 пред'явила позов до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області (далі - УПФ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області) про скасування рішення № 01-50/335 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, та стягнення моральної шкоди.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано рішення УПФ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області № 01-50/335 від 18 березня 2013 року про застосування до ОСОБА_4 штрафних санкцій у розмірі 136 грн. В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі УПФ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що ФОП ОСОБА_4, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 31 березня 2000 року, включена до ЄДРПОУ за номером НОМЕР_1. Перебуває на обліку управління з 4 вересня 2002 року, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку.

У березні 2013 року УПФ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області проведено позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_4, за наслідкам якої складено акт від 11 березня 2013 року № 37/02-07 про результати позапланової перевірки щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 31 березня 2002 року до 11 березня 2013 року, наслідки якої викладені у акті перевірки від 11 березня 2013 року.

Рішенням УПФ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області «Про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок» від 18 березня 2013 року № 01-50/335 до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 136 грн. на підставі пункту 5 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-6 за порушення вимог статті 25 даного закону, а саме за те, що в журналі по нарахуванню заробітної плати у фізичній особи-підприємця ОСОБА_4 відсутні підписи та дати про отримання заробітної плати, чим порушені приписи частини другої статті 6 Закону України № 2464.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що дослідивши в судовому засіданні відомості на виплату грошей ФОП ОСОБА_4, встановлено заповнення усіх реквізитів вказаного документа належним чином, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач необґрунтовано застосував до позивача штраф рішенням № 01-50/335 від 18 березня 2013 року.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Статтею 6 даного Закону визначені права та обов'язки платника єдиного внеску.

Пунктами 1, 2 частини 2 статті 6 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік», суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності.

Статтею 25 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначені заходи впливу та стягнення за порушення положень даного Закону.

Відповідно до пункту 5 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, орган доходів і зборів до платника єдиного внеску застосовує штрафні санкції у вигляді накладення штрафу у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що обґрунтування судів першої та апеляційної інстанції про відсутність порушень ведення бухгалтерських документів позивачем є безпідставними та спростовуються актом перевірки від 11 березня 2013 року № 37/02-07.

Як вбачається з даного акта перевірки від 11 березня 2013 року № 37/02-07 позивачем при ведені бухгалтерських документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску або внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не було дотримано вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку із чим рішенням № 01-50/335 відповідача до позивача застосовано штрафні санкції за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до помилкового висновку про відсутність порушення законодавства позивачем та скасування рішення № 01-50/335 про застосування штрафних санкцій за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи однак при ухваленні рішень в частині задоволення позову судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Костянтинівка та Костянтинівському районі Донецької області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про скасування рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: