Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/40792/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля" (далі - ТОВ "Санаторій Поділля") звернулось до суду з позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Хмільницька ОДПІ) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року позов ТОВ "Санаторій Поділля" задоволено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року апеляційну скаргу Хмільницької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Хмільницька ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Санаторій Поділля" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Хмільницькою ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Санаторій Поділля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року. За результатами перевірки складено акт №8-23-05413669 від 26 квітня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Санаторій Поділля" вимог п. 288.3, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки Хмільницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0004171501 від 06 грудня 2012 року, яким ТОВ "Санаторій Поділля" нараховане грошове зобов'язання у сумі 597420, 38 грн. у т.ч. за основним платежем 538307, 21 грн., за штрафними санкціями 59113, 17 грн.

Суди попередніх інстанцій задовольнивши позовні вимоги зазначили, що ТОВ "Санаторій Поділля" сплачувало орендну плату в тому розмірі, який встановлений договором, що відповідає вимогам Податкового кодексу України, яким передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 11 серпня 2006 року між ТОВ "Санаторій Поділля" та Хмільницькою міською радою укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 141503, 00 кв. м. Згідно Розділу І договору визначена грошова нормативна оцінка земельних ділянок, що передається в оренду, яка згідно довідок Хмільницького міського відділу земельних ресурсів від 19 грудня 2005 року №455, 456, 457 складає: по вул. Курортна, 10 - 5012148, 01 грн.; вул. Кірова - 2206867, 90 грн.; по вул. Курортна - 70685, 85 грн.

Рішенням Хмільницької міської ради Вінницької області від 01 грудня 2009 року введено в дію нормативно-грошову оцінку земель міста для землевласників та землекористувачів, як юридичних осіб, так і фізичних осіб з 01 січня 2010 року. Згідно п. 4 рішення юридичним особам - платникам земельного податку та фізичним особам - суб'єктам господарювання до 01 лютого 2010 року подати Хмельницькій ОДПІ розрахунок плати за землю чи орендної плати на 2010 рік, виходячи з нової затвердженої грошової оцінки землі, та внести відповідні зміни до договорів оренди земельних ділянок до 01 квітня 2010 року.

16 серпня 2011 року між ТОВ "Санаторій Поділля" та Хмільницькою міською радою укладено угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11 серпня 2006 року, та збільшено розмір грошової нормативної оцінки земельних ділянок, що передається в оренду та розмір орендної плати земельної ділянки складає - 810122, 01 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що донарахування Хмільницькою ОДПІ грошового зобов'язання ґрунтується на тому, що збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося у зв'язку зі зміною мінімального розміру орендної плати відповідно до Податкового кодексу України, а тому необхідність сплати орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності у новому розмірі виникла в орендаря незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.72, пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками та не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку; дані відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави. Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Плата за землю є обов'язковим платежем, який не може залежати від умов договору.

За таких обставин Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що оскільки ТОВ "Санаторій Поділля" у 2011 році всупереч вимогам Податкового кодексу України здійснювало нарахування і сплату орендної плати по договорах оренди землі у розмірах менших, ніж встановлено Кодексом - трикратного розміру земельного податку, то висновок Хмельницької ОДПІ про заниження суми орендної плати за землю є обґрунтованим. Тому податкове повідомлення-рішення Хмельницької ОДПІ форми "Р" №0004171501 від 06 грудня 2012 року є правомірним.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Санаторій Поділля" у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

постановила:

Касаційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року - скасувати.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Поділля" відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров