Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року

м. Київ

справа № 334/8348/21

провадження № 61-3198св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

третя особа - Національний Банк України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 рокув складі судді Ісакова Д. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року в складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Кухаря С. В., Онищенка Е. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив суд: визнати незаконною відмову відповідача в проведенні реструктуризації заборгованості за кредитним договором від 18 лютого 2008 року № ZPAAG40000003502, укладеним з ОСОБА_1 , у порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування»; зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» провести реструктуризацію заборгованості за кредитним договором від 18 лютого 2008 року № ZPAAG40000003502.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що 18 лютого 2008 року між ним та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № ZPAAG40000003502 та іпотечний договір № 612-99/К-07 під іпотеку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказав, що 15 вересня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду, відповідно до умов якої валюту за кредитним договором № ZPAAG40000003502 було змінено з гривні на долари США, у зв`язку з чим зазначений кредитний договір вважається таким, що укладений в іноземній валюті.

Позивач стверджував, що з моменту укладення кредитного договору та до сьогодні він намагався належним чином виконувати умови договору. Зокрема, у період з 2008 року по 2015 рік ним було сплачено за обома кредитними договорами близько 61 418, 83 доларів США.

23 лютого 2016 року рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 334/1997/15-ц з ОСОБА_1 було достроково стягнуто суму боргу за тілом кредиту в розмірі 47 443, 78 долари США, за процентами - 4 581, 35 долар США.

20 липня 2021 року з метою реструктуризації кредиту позивач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про проведення реструктуризації, проте згідно з відповіддю банку від 04 серпня 2021 року йому було відмовлено у проведенні реструктуризації у зв`язку з невідповідністю зобов`язань за кредитним договором критеріям, що встановлені законодавством України, зокрема, Законом України «Про споживче кредитування».

ОСОБА_1 вважав таку відмову безпідставною, оскільки, на його думку, він мав право на обов`язкову реструктуризацію відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті».

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди виходили з того, що кредитні зобов'язання позивача відповідно до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не підлягали реструктуризації, оскільки додатковою угодою від 18 серпня 2008 року сторони змінили валюту зобов'язань на іноземну, при цьому сам договір про іпотечний кредит від 18 лютого 2008 року № ZPAAG40000003502, згідно з умовами якого позивачу було надано кредитні кошти в сумі 234 825, 00 грн, був укладений в національній валюті.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У березні 2023 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Працевитий Г. О. засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 23 червня 2022 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 рокуй ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Підставою касаційного оскарження зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)), а саме, щодо передбаченого пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» питання проведення обов'язкової реструктуризації за кредитним договором в іноземній валюті за умови зміни валюти зобов'язання з гривні на іноземну.

Вказує, що судами не було враховано те, що додатковою угодою до кредитного договору від 18 лютого 2008 року № ZPAAG40000003502 підтверджувався факт укладення спірного кредитного договору в іноземній валюті, а тому позичальник мав право на пільгову реструктуризацію вказаного кредиту на умовах, передбачених Законом України «Про споживче кредитування».

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Ленінського районного суду м. Запоріжжя.

07 квітня 2023 року справа № 334/8348/21 надійшла до Верховного Суду.

АТ КБ «ПриватБанк» подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Національний Банк України (далі - НБУ) у встановлений судом строк відзиву на касаційну скаргу не подав.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 лютого 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ZРААG40000003502, відповідно до умов якого позичальник отримав грошові кошти у розмірі 234 825, 00 грн на термін до 18 лютого 2028 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15 % річних.

Також 18 лютого 2008 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № ZРААG40000003502, згідно з пунктом 1.1 якого іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з договору про іпотечний кредит, передав в іпотеку іподекодержателю квартиру АДРЕСА_2 .

18 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з заявою про зміну валюти кредиту за договором іпотеки від 18 лютого 2008 року № ZРААG40000003502.

На підставі зазначеної заяви 18 серпня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит від 18 лютого 2008 року № ZРААG40000003502, якою визначено, що станом на 18 серпня 2008 року залишок заборгованості за договором про іпотечний кредит складає 233 827, 36 грн, що еквівалентно 50 557, 27 доларів США.

Суди встановили, що, укладаючи додаткову угоду, сторони змінили валюту зобов`язань, тобто здійснили перерозподіл валютного ризику.

23 лютого 2016 року рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 334/1997/15-ц з ОСОБА_1 на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 53 591, 41 долар США, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 47 433, 78 долари США, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у сумі 4 581, 35 долар США, заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом у сумі 906, 74 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у сумі 669, 54 доларів США.

Указаним судовим рішенням встановлено, що після укладення договору відповідач не завжди своєчасно здійснював платежі відповідно до умов договору, мав прострочку по тілу та процентам кредитного договору, але потім погашав заборгованість, про що свідчить виписка про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 з 18 лютого 2008 року по 10 серпня 2015 року, а також те, що останній платіж на погашення заборгованості по кредиту відбувся 01 липня 2014 року.

20 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з заявою про проведення реструктуризації в порядку пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та додав до заяви пакет документів.

Листом від 04 серпня 2021 року № 20.1.0.0.0/7-210727/16305 АТ КБ «ПриватБанк» повідомило ОСОБА_1 про відмову в проведенні реструктуризації у зв`язку з невідповідністю зобов`язань за кредитним договором критеріям, що встановлені законодавством України, зокрема, Законом України «Про споживче кредитування».

16 вересня 2021 року ОСОБА_1 надіслав до НБУ скаргу на дії АТ КБ «ПриватБанк».

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 2 Закону України «Про споживче кредитування» метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.

За приписами статті 17 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Реструктуризація зобов'язань за договором про споживчий кредит - це зміна істотних умов договору про споживчий кредит, що здійснюється кредитодавцем на договірних умовах із споживачем і впливає на умови та/або порядок повернення такого кредиту.

23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», яким розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 7.

Так, пунктом 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що зобов`язання позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, що відповідають зазначеним у цьому пункті критеріям (незалежно від дати укладення договору), підлягають обов`язковій реструктуризації на вимогу позичальника (особи, до якої перейшли права та обов`язки позичальника) або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з пунктами 10.2 та 10.4 укладеного між сторонами 18 лютого 2008 року договору про іпотечний кредит № ZРААG40000003502 цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін, а додаткові угоди до цього договору, які можуть бути укладені в майбутньому, є його невід'ємною частиною.

18 серпня 2008 року та 15 вересня 2009 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено додаткові угоди до договору про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502 від 18лютого 2008 року, згідно з якими вказаний договір було викладено в новій редакції, зокрема, зазначено про зобов'язання банку надати позичальникові кредит в іноземній валюті.

Слід зазначити, що додаткова угода є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору, тобто є невід'ємною частиною основного договору.

Таким чином, уклавши додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною договору про іпотечний кредит, сторони фактично погодили, що спірний договір є таким, що укладений в іноземній валюті.

За наведених обставин, у АТ КБ «ПриватБанк» не було підстав для відмови ОСОБА_1 у здійсненні реструктуризації заборгованості з мотивів того, що договір про іпотечний кредит укладений не в іноземній валюті.

За приписами частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Таким чином, в силу наданих процесуальним законом повноважень, суд касаційної інстанції позбавлений права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, надавати оцінку доказам, що не були предметом їх перевірки, чи робити їх переоцінку, у тому числі усувати недоліки висновків суду, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції позбавлений можливості ухвалити власне рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, апеляційним судом не встановлено, а суд касаційної інстанції в силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, тому справу відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи апеляційному суду слід належним чином дослідити всі зібрані у справі докази, надати таким доказам та доводам сторін у справі відповідну правову оцінку, зокрема, дослідити відповідність зобов'язань ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит критеріям, зазначеним у пункті 7 розділу ІV«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», перевірити наявність передбачених цим пунктом підстав для здійснення реструктуризації й ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на те, що допущені апеляційним судом порушення норм процесуального права унеможливили ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, а передає справу на новий розгляд, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов