Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 06.11.2018 року у справі №392/484/17

Постанова

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 392/484/17

провадження № 61-41540св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Маловисківська районна державна адміністрація Кіровоградській області, відділ у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - Селянське (фермерське) господарство «Токар Катерини Петрівни»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 липня 2018 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Голованя А. М., Карпенка О. Л.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградській області, відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання права на земельну частку (пай).

Позовна заява мотивована тим, що в період з 21 квітня 1997 року по 01 квітня 2005 року він працював у Відкритому акціонерному товаристві (далі - ВАТ) «Ташлицьке» на посаді тракториста. 21 серпня 1997 року ВАТ «Ташлицьке» отримало Державний акт на право колективної власності на землю. Так як він на момент розпаювання землі та отримання Державного акту на право колективної власності на землю являвся працівником ВАТ «Ташлицьке» та ним було 22 червня 1997 року придбано 287 іменних акцій даного товариства та отримано сертифікат акцій, вважав, що має право на земельну частку (пай), але його не було включено до списків осіб, які мають право на земельну частку (пай) і не було виготовлено на його ім`я відповідних сертифікат.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право на земельну частку (пай), площею 7,40 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташовану на території

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), площею 7,40 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), розташовану на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, у землі, яка перебувала у колективній власності ВАТ «Ташлицьке».

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 являвся власником 287 звичайних акцій ВАТ «Ташлицьке», а відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерами визнаються особи, які є власниками акцій товариства, а не члени акціонерного товариства, як зазначено в Указі Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», тому мав право на отримання земельного паю після того, як ВАТ «Ташлицьке» отримало Державний акт на право колективної власності на землю.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства (далі - СФГ) «Токар Катерини Петрівни» задоволено.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 30 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення, яке стосується інтересів СФГ «Токар Катерини Петрівни», не залучивши його до участі у справі.

Апеляційний суд вказав, що оскільки на стадії апеляційного перегляду справи він позбавлений можливості залучати до участі у справі осіб, які не приймали участь у розгляді справи судом першої інстанції, то його рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, що не перешкоджає позивачу звернутися до суду з таким же позовом до всіх належних відповідачів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 ,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити у силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд помилково застосував до цих правовідносин норми ЦК Української РСР. Вважає, що оскільки справа розглядалася у 2018 році, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми чинного ЦК України.

Крім того, вважає, що СФГ «Токар Катерини Петрівни» не мало права звертатися до суду з апеляційною скаргою, так як не приймало участі у справі, а рішення районного суду не стосується його прав.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2019 року СФГ «Токар Катерини Петрівни» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вказує на те, що доводи скарги є безпідставними та не впливають на правильність ухваленого апеляційним судом судового рішення, який правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Встановивши, що суд першої інстанції вирішив питання про інтереси СФГ «Токар Катерини Петрівни», яке не було залучене до участі у справі, оскільки судове рішення стало підставою для припинення договору оренди, укладеного між Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та СФГ «Токар Катерини Петрівни» у частині оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 6,36 га, кадастровий номер НОМЕР_2 , апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що це є обов`язковою підставою для скасування рішення суду.

При цьому, апеляційний суд вірно відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку із незалученням вказаної юридичної особи до участі у справі, вказавши, що це не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду із цим позовом.

Посилання заявника на те, що СФГ «Токар Катерини Петрівни» не мало права звертатися до суду з апеляційною скаргою, є безпідставними, оскільки відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Колегія суддів не звертає уваги та не надає правової оцінки доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права, оскільки рішення суду першої інстанції було скасовано у зв`язку із порушенням норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. Розгляд справи по суті спору апеляційним судом проведено не було, як не було й надано однозначного правового висновку щодо обґрунтованості чи необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 .

Інших доводів щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваного судового рішення апеляційного суду касаційна скарга ОСОБА_1 не містить.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Згідно із частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 липня 2018 року залишити без змін.

Поновити дію постанови Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 липня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк