Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 09.06.2019 року у справі №243/9438/18

Постанова

Іменем України

31 липня 2019 року

м. Київ

справа № 243/9438/18

провадження № 61-10922св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Прокуратура Донецької області, Державна казначейська служба України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2019 року у складі судді Неминущого Г. Л. та постанову Донецького апеляційного суду від 21 травня 2019 року у складі колегії суддів: Папоян В. В., Біляєвої О. М., Будулуци М. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Прокуратури Донецької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що внаслідок противоправних дій працівників органу досудового слідства, прокуратури та незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності він незаконно перебував під слідством та судом 2 років 6 місяців та 20 днів. Зазначав, що 09 квітня 2015 року слідчим відділом лінійного відділу на станції Слов`янськ управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці було відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 366 КК України.

26 травня 2015 року йому повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 листопада 2017 року його визнано невинним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 366 КК України та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

Вказував, що внаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності пов`язаного з незаконним перебуванням під слідством та судом, йому було завдано моральну шкоду.

Ураховуючи наведене, з урахуванням уточнень, ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь у відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України 1 000 000 грн, шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 155 945,8 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 КК України, оскільки вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 листопада 2017 року, який набрав законної сили 20 червня 2018 року, був виправданий, чим йому було завдано моральної шкоди, яку необхідно стягнути на його користь, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 21 травня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області залишено без задоволення, а рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2019 року - без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, правильно визначився із спірними правовідносинами та ухвалив законне й обґрунтоване рішення.

При цьому апеляційний суд відхилив усі доводи апеляційного скарги прокурора, зокрема й щодо розміру відшкодованої моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, заступник прокурора Донецької області,посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення змінити, зменшивши розмір відшкодування моральної шкоди до 125 732,49 грн.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не правильно визначили дату набрання законної сили вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 листопада 2017 року, оскільки він не оспорювався у частині виправдання ОСОБА_1 . Вважає, що вирок щодо нього набрав законної сили 29 грудня 2017 року, а період апеляційного оскарження вироку в іншій частині не має враховуватися при визначенні розміру моральної шкоди позивача.

Посилається також на те, що суди вийшли за межі позовних вимог, оскільки сам позивач вказував, що знаходився під слідством у період з 09 квітня 2015 року по 29 листопада 2017 року, а суди відшкодували йому моральну шкоду по 20 червня 2018 року.

Відзив на касаційну скаргу учасники процесу до суду не подали.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга заступника прокурора Донецької області задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із частиною другою статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдал, зокрема, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Частинами першою та другою статті 1176 ЦК України визначено, що шкода завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої, частиною другою статті Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши, що ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством за підозрою, яку йому було вручено 26 травня 2015 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 366 КК України, оскільки вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 листопада 2017 року, який набрав законної сили 20 червня 2018 року, він був виправданий, чим йому було завдано моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, повно й всебічно встановивши обставини справи, оцінивши всі надані докази та доводи сторін, за своїм внутрішнім переконанням визначив розмір відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 155 945,8 грн.

Доводи касаційної скарги про те, що суди вийшли за межі позовних вимог, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 просив суд стягнути на його користь 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди, у той час як суди задовольнили його вимоги частково та стягнули меншу суму - 155 945,8 грн, тобто не вийшли за межі позовних вимог.

Посилання прокурора на те, що позивач вказував інший період перебування під слідством, а вирок щодо нього в апеляційному порядку не оскаржувався, не впливають на правильність вирішення справи судами, оскільки була заявлена вимога про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного перебування під слідством та судом, яка й була стягнута судами в межах заявленої у позовних вимогах суми, після правильного, повного та всебічного встановлення всіх обставин справи.

Тобто, досліджуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , визначаючи межі його вимог, вирішальним є предмет спору (моральна шкода) та сума, яку він просив стягнути у відшкодування моральної шкоди. Тому, вказавши правильний період перебування позивача під слідством та судом, внаслідок чого стягнувши моральну шкоду у межах заявленої позивачем суми, суди попередніх інстанцій не вийшли за межі позовних вимог, при цьому правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

При цьому, слід врахувати, що, у будь-якому разі, норма частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначає, що у подібних правовідносинах відшкодування моральної шкоди провадиться, виходячи з розміру, який не може бути меншим одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, при цьому суди, з урахуванням конкретних обставин справи, не обмежені у визначенні більшого розміру відшкодування моральної шкоди.

Зважаючи на те, що законодавством не встановлено чіткого розміру відшкодування моральної шкоди у цій категорії справ, а зазначено тільки мінімальний розмір, з якого необхідно виходити при її визначенні, то вимоги касаційної скарги прокурора зводяться до переоцінки судом доказів, що на підставі вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Інших доводів щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій касаційна скарга не містить.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 лютого 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 21 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк