Історія справи

Постанова

Іменем України

31 травня 2018 року

м. Київ

справа № 641/4957/17

провадження № 61-8659св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідач - відділ реєстрації місця проживання у Слобідському районі м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Харківської області у складі судді Карімова Л. В. від 10 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до відділу реєстрації місця проживання у Слобідському районі м. Харкова Управління ведення Реєстру територіальної громади Департаменту реєстрації Харківської міської ради (далі - Відділ реєстрації місця проживання) про внесення змін до реєстраційного обліку та поновлення реєстрації.

Позовна заява мотивована тим, що всупереч положенням статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» Відділ протиправно зняв їх з реєстрації місця проживання.

У зв'язку з викладеним просили визнати дії Відділу реєстрації місця проживання щодо зняття їх з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 протиправними і зобов'язати Відділ реєстрації місця проживання внести необхідні зміни до реєстраційного обліку і поновити їхню реєстрацію за місцем проживання.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2017 року відмовлено ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у відкритті провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем у справі є орган місцевого самоврядування, який здійснює владні управлінські функції, і правовідносини, які склались між сторонами в цій справі є публічно-правовими, тому позовна заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ухвалу судді Комінтернівського районного суду міста Харкова від 04 серпня 2017 року повернуто заявникам.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що хоча ОСОБА_4 і ОСОБА_5 отримали копії ухвал апеляційного суду від 28 серпня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху для надання документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги або надання доказів тяжкого матеріального стану і від 09 жовтня 2017 року про продовження строку для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, але вимоги вказаних ухвал суду апеляційної інстанції не виконали.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2017 року, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 просять скасувати ухвали судів першої й апеляційної інстанцій та передати справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що копії ухвал суду апеляційної інстанції від 28 серпня і 09 жовтня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху для надання документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги і від 09 жовтня 2017 року про продовження строку для сплати такого судового збору вони не отримували. Крім того, вважають, що рішенням про зняття їх з реєстрації місця проживання Відділ реєстрації місця проживання порушив вимоги статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» .

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

30 березня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

У пункті 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Судом встановлено, що ухвалою апеляційного суду Харківської області від 28 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 04 серпня 2017 року залишено без руху для надання документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги або надання доказів тяжкий майновий стан.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09 жовтня 2017 року подовжено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строк для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення 13 жовтня 2017 року ОСОБА_4 отримав копії вказаних ухвал апеляційного суду від 28 серпня і 09 жовтня 2017 року (ідентифікатор № 61124 0457591 (61158 5818406 5)) (а. с. 45).

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 13 жовтня 2017 року ОСОБА_5 отримала копії зазначених ухвал апеляційного суду від 28 серпня і 09 жовтня 2017 року (ідентифікатор № 61124 0457594 0 (61158 5818407 3)) (а. с. 46).

Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України в редакції, що була чинною на час подання до суду апеляційної скарги, до апеляційної скарги в разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою та другою статті 121 ЦПК України в редакції, що була чинною на час подання до суду апеляційної скарги, суддя, встановивши, що не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що ОСОБА_4 і ОСОБА_5 отримали копії ухвал апеляційного суду, направлених їм рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с. 45, 46), про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку із несплатою судового збору та продовження строку на усунення вказаного недоліку, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги заявникам, оскільки вимоги зазначених ухвал, вони не виконали.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Судді: С.Ф. Хопта

О.В.Білоконь

Є.В.Синельников