ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 367/3420/20

провадження № 61-5672св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватний навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд»,,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2024 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» про стягнення боргу, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 604 935,00 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 червня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі з призначенням підготовчого судового засідання.

Від Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, у якій просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти у розмірі 456 564,52 грн, з яких: 433 303,07 грн - основний борг, 23 261,45 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 грудня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд», повернуто зустрічний позов заявнику та роз`яснено про право звернення з указаним позовом до суду в загальному порядку.

У задоволенні клопотання представника відповідача Накутної С. О. про витребування доказів відмовлено.

Закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПВК «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» про стягнення боргу. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» (далі - ПНВК «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд»), суд першої інстанції виходив із того, що розгляд первісного позову не є взаємопов`язаним із розглядом зустрічного позову, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе лише до затягування вирішення спору, а також істотно розширить предмет доказування.

Не погодившись із вказаною ухвалою в частині відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви та її повернення, ПНВК «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» оскаржило його в апеляційному порядку в цій частині.

Короткий зміст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 25 березня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ПНВК «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 грудня 2023 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду аргументована тим, що розгляд первісного позову взаємопов`язаний із розглядом зустрічного позову, оскільки вони виникли з одних правовідносин, що стосуються прав та обов`язків сторін з оренди одних і тих самих приміщень та сплати грошових коштів за таку оренду. Правовий аналіз змісту позову ОСОБА_1 до ПНВК «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» про стягнення боргу, та поданого ПНВК«Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» зустрічного позову до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, свідчить про те, що обидва позови взаємопов`язані та поєднані спільним предметом спору, який виник з одних правовідносин, а отже спільний їх розгляд є доцільним, сприятиме об`єктивному вирішенню спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Біла К. П. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції

Підставами касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків, скасовуючи ухвалу місцевого суду та направляючи справу для продовження розгляду.

Суд не звернув увагу на те, що зустрічний позов не пов`язаний із первісним позовом доказами, а вимоги за первісним та зустрічним позовом не можуть бути взаємозарахованими. Правовідносини є різними, оскільки виникають із різних договорів.

Крім того, розгляд апеляційної скарги відбувся з порушенням норм процесуального права, ухвала апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження не надходила до електронного кабінету Пєшого О. В. та його представника.

Доводи інших учасників справи

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

Витребувано з Ірпінського міського суду Київської області справу № 367/3420/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» про стягнення боргу.

У грудні 2024 року матеріали цивільної справи № 367/3420/20 надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПНВК «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» про стягнення боргу, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 604 935,00 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 09 червня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі з призначенням підготовчого судового засідання.

ПНВК «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» подав зустрічний позов, у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти у розмірі 456 564,52 грн.

Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 21 грудня 2023 року відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви ПНВК «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд», повернув зустрічний позов заявнику та роз`яснив про право звернення з указаним позовом до суду в загальному порядку.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ПНВК «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» подав апеляційну скаргу.

Київський апеляційний суд постановою від 25 березня 2024 року ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 21 грудня 2023 року скасував в частині відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви, справу в цій частині направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій є посилання заявника на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Отже, прийняття зустрічного позову можливе за дотримання умов, передбачених частиною другою статті 193 ЦПК України, і залежить від того, наскільки суд вважає за доцільне розглядати цей позов у одному провадженні з первісним.

Аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

За своєю сутністю зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

При поданні зустрічного позову позивач за первісним позовом стає відповідачем за зустрічним позовом, а відповідач займає процесуальне становище позивача. При цьому, пред`являючи зустрічний позов, відповідач завжди має переслідувати одночасно дві цілі: захистити своє порушене чи оспорене право та захиститися проти вимог позивача.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Отже, зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом з метою захисту прав відповідача, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Умовою пред`явлення зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним; взаємопов`язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц (провадження № 14-483цс19), постанові Верховного Суду у справі № 638/6226/21 (провадження № 61-9559св23).

Ураховуючи викладене, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному та правильному вирішенню спору, взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; вимоги за зустрічним та первісним позовами можуть зараховуватись; задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову.

Подання такого зустрічного позову має на меті не лише довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом, а й захистити права відповідача в обраний ним спосіб. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 522/14499/21 (провадження № 61-10754св22).

Скасовуючи ухвалу місцевого суду про відмову у прийнятті зустрічного позову та направляючи справу для продовження її розгляду, апеляційний суд установив, що розгляд первісного позову взаємопов`язаний із розглядом зустрічного позову, оскільки вони виникли з одних правовідносин, що стосуються прав та обов`язків сторін з оренди одних і тих самих приміщень та сплати грошових коштів за таку оренду.

Суд, зокрема, зазначив, що правовий аналіз змісту позову ОСОБА_1 до ПНВК «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» про стягнення боргу, та поданого ПНВК «Загальноосвітня школа 1-го ступеня - дошкільний навчальний заклад «Хеппі Ленд» зустрічного позову до ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів, стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, свідчить про те, що обидва позови взаємопов`язані та поєднані спільним предметом спору, який виник з одних правовідносин, а отже спільний їх розгляд є доцільним, сприятиме об`єктивному вирішенню спору.

При цьому, прийняття судом зустрічного позову та об`єднання його з первісним позовом дасть можливість досягти процесуальної економії та ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однаковими обставинами. Крім того, задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Враховуючи те, що вказані позови є взаємопов`язаними, спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин, наявність зустрічного позову дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про доцільність спільного їх розгляду, що, у свою чергу, сприятиме об`єктивному вирішенню спору.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження апеляційним судом із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Апеляційний суд не допустив порушень норм процесуального права, які б давали підстави для скасування оскарженого судового рішення, тому доводи касаційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що копія ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі апеляційним судом направлялась сторонам, у тому числі й ОСОБА_1 , том колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги з цього приводу.

Інші наведені у касаційній скарзі аргументи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно установлених обставин справи та зводяться виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення ухвалене без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу апеляційного суду - без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки в цій справі оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 25 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун