Постанова

Іменем України

30 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 331/2748/21

провадження № 61-6664св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погребного С. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Комунальний заклад «Запорізький обласний центр художньо-естетичної творчості учнівської молодості» Запорізької обласної ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2021 року у складі судді Скользнєвої Н. Г. та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 березня 2022 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Кримської О. М., Дашковської А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального закладу «Запорізький обласний центр художньо-естетичної творчості учнівської молодості» Запорізької обласної ради (далі - КЗ «ЗОЦХЕТУМ») про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтовано тим, що він з 17 вересня 2012 року працював керівником гуртка у КЗ «ЗОЦХЕТУМ», сумлінно виконував свої трудові обов`язки та жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Постійно проводив репетиції з учнями хору у приміщенні Запорізького електротехнічного коледжу Національного університету «Запорізька політехніка» (далі - ЗЕТК НУ «Запорізька політехніка») за адресою: пр. Соборний, 194, м. Запоріжжя, про що був обізнаний відповідач, адже зазначена адреса погоджена керівником КЗ «ЗОЦХЕТУМ». Про необхідність зміни робочого місця та проведення репетицій у приміщенні КЗ «ЗОЦХЕТУМ» йому не повідомляли. 15 березня 2021 року комісія КЗ «ЗОЦХЕТУМ» відвідувала приміщення, в якому позивач проводив репетиції та бачила, що ОСОБА_1 виконує свої трудові обов`язки.

18 березня 2021 року КЗ «ЗОЦХЕТУМ» видано наказ № 23 «Про створення комісії для з`ясування причин та фіксування відсутності керівника гуртка хору української пісні «Дніпро» ОСОБА_1 на роботі у приміщенні КЗ «ЗОЦХЕТУМ».

26 березня 2021 року КЗ «ЗОЦХЕТУМ» видало наказ № 15 «Про звільнення за прогули ОСОБА_1 », яким його звільнено за прогули без поважних причин 15, 17, 18,

22 березня 2021 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Він вважає, що наказ КЗ «ЗОЦХЕТУМ» від 26 березня 2021 року № 15 є незаконним, оскільки всі дні, які відповідач вважає прогулом, він перебував у приміщенні ЗЕТК НУ «Запорізька політехніка» та проводив репетиції. При винесені оскаржуваного наказу відповідачем порушено процедуру звільнення, оскільки у нього не відібрано пояснень щодо причин відсутності на робочому місці. Акти про порушення трудової дисципліни та його відмову надати письмові пояснення є недостовірними. Засідання профспілкового комітету, на якому вирішували питання про надання згоди на звільнення позивача, не проводилося та його на нього не запрошували.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 остаточно просив визнати незаконним та скасувати наказ КЗ «ЗОЦХЕТУМ» від 26 березня 2021 року № 15 «Про звільнення за прогули ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді керівника гуртка

в КЗ «ЗОЦХЕТУМ»; стягнути з КЗ «ЗОЦХЕТУМ» середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 березня 2021 року до дня винесення рішення у цій справі, який станом на 20 липня 2021 року становить 39 672,95 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2021 року

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що КЗ «ЗОЦХЕТУМ» при звільненні ОСОБА_1 за прогули дотримані вимоги законодавства, а саме: зажадані пояснення причин відсутності на робочому місці; отримано згоду профспілкового комітету; стягнення накладено повноважною особою та у встановлений законом строк.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що роботодавець дотримався передбаченої законодавством процедури звільнення працівника і не допустив порушення його трудових прав.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 25 березня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі

№ 753/17720/18, від 19 серпня 2020 року у справі № 201/6193/18, від 04 листопада 2020 року у справі № 642/1491/17, від 29 вересня 2021 року у справі № 754/6429/19, від 27 січня 2021 року у справі № 201/4301/18, від 09 лютого 2022 року у справі

№ 761/20094/19.

Крім того, заявник зазначає, що апеляційний суд розглянув справу за його відсутності, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).

У вересні 2022 року від КЗ «ЗОЦХЕТУМ» надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому заявник просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що надання профспілковим комітетом згоди на звільнення позивача без його участі не є порушенням роботодавцем процедури звільнення та не може бути підставою для поновлення на роботі.

Разом з відзивом КЗ «ЗОЦХЕТУМ» подало заяву від 21 вересня 2022 року про відкладення розгляду справи до розгляду профспілковим комітетом подання про отримання згоди на звільнення ОСОБА_1 .

Щодо клопотання сторони відповідача про відкладення розгляду справи

Відповідно до положень статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про проведення підготовчої дії та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Оскільки попередній розгляд в суді касаційної інстанції проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а процесуальним законом не передбачено можливості відкладення попереднього розгляду справи в суді касаційної інстанції, тому відсутні підстави для задоволення заяви

КЗ «ЗОЦХЕТУМ» про відкладення розгляду справи.

Щодо уточнень касаційної скарги сторони позивача

29 вересня 2022 року на електронну пошту Верховного Суду від позивача

ОСОБА_1 надійшли уточнення до касаційної скарги з 5 додатками.

Зазначені уточнення не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції до розгляду та підлягають поверненню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої, четвертої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Згідно з частиною восьмою статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Оскільки уточнення надійшли на електронну адресу Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду в електронній формі без скріплення їх електронним цифровим підписом заявника, що підтверджується довідкою, складеною відділом забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, тому вважаються такими, що не підписані особою, яка її подала. Оскільки надіслані уточнення не підписані у відповідності до вимог закону, тому вони підлягають поверненню без розгляду.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи

з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

ОСОБА_1 у травні 2022 року звернувся до суду з позовом до КЗ «ЗОЦХЕТУМ» про визнання недійсним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розглянувши справу у відкритому судовому засіданні з викликом сторін Жовтневий районний суд м. Запоріжжя 06 грудня 2021 року у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовив.

Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, 17 січня 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог

ОСОБА_1 .

Ухвалами Запорізького апеляційного суду від 31 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2021 року та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2021 року - без змін.

Нормативно-правове обґрунтування

У своєму рішенні Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), становить фундаментальний принцип, та має на увазі зокрема право на «усне слухання». При цьому право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь

в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом.

В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (§ 25, 27 рішення ЄСПЛ

від 13 грудня 2011 року у справі «Trudov v. Russia, № 43330/09).

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється

в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Частиною першою статті 369 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, суд апеляційної інстанції розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом учасників справи, або в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

За змістом частини першої статті 176 ЦПК України є очевидним, що ціна позову визначається виключно у позовах, де заявлені вимоги майнового характеру.

У позовах немайнового характеру ціна позову не визначається.

Системний аналіз положень процесуального закону дає підстави для висновку, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України про розгляд апеляційним судом справи в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи можуть бути застосовані лише у випадку, коли позивачем заявлені виключно вимоги майнового характеру

і ціна позову є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження).

Якщо ж у позові наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи в суді апеляційної інстанції здійснюється виключно в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Положення статті 369 ЦПК України не надають суду апеляційної інстанції дискреції у питанні вибору порядку розгляду справи, предметом спору якої є вимоги немайнового характеру.

Такий підхід до застосування положень статті 369 ЦПК України є усталеним (див. висновки Верховного Суду у справах № 199/7148/20, № 391/35/19, № 761/47244/19 № 202/4233/16, № 642/1491/17, № 753/17720/18, № 320/7615/17).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Апеляційний суд, розглядаючи справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи, не звернув уваги на те, що у цій справі вирішуються серед інших і вимоги немайнового характеру, як то: скасування наказу, поновлення на роботі, а тому ця справа не могла бути розглянута судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції повинен відбуватися з повідомленням (викликом) учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України ця справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи - в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Частиною четвертою статті 401 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції під час попереднього розгляду справи скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Враховуючи, що апеляційний суд здійснив розгляд справи у порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи, тому

касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Враховуючи, що підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції стало порушення норм процесуального права, яке Верховним Судом тлумачиться як обов`язкова підстава для скасування судового рішення, тому Верховним Судом не оцінюються інші доводи касаційної скарги, які стосуються суті вирішеного спору.

Щодо розподілу судових витрат

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема, із розподілу судових витрат.

Оскільки розгляд справи не закінчено, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 401 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Комунального закладу «Запорізький обласний центр художньо-естетичної творчості учнівської молодості» Запорізької обласної ради про відкладення розгляду справи.

Уточнення ОСОБА_1 повернути заявнику без розгляду.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 25 березня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний